Як у Кривому Розі регіонали стають «націоналістами» й до чого тут перейменування

Як у Кривому Розі регіонали стають «націоналістами» й до чого тут перейменування

Фото: Перший Криворізький

Тривалий час деякі криворізькі політики підігравали російській пропаганді. Вони знецінювали декомунізацію, називаючи її «знищенням історії» й всіляко маніпулювали на темі перейменування, аби підняти політичний рейтинг.

Зараз у Кривому Розі завершується процес деколонізації топонімії. 27 липня має відбутись остання в рамках цього закону хвиля перейменування: нові назви отримають 134 об'єкти топоніміки. Серед них: вулиця Співдружності, площа Визволення, сквер Чебурашка та інші. Криворіжці так і не отримали можливості висловити побажання щодо того, як називатимуться їхні вулиці, адже громадського обговорення так і не відбулось.

Деколонізація й дерусифікація топонімічного простору не менш важливі за декомунізацію. Не дарма ватажок так званої «ДНР» Пушилін постановив вживати щодо окупованого Донецька назву «Сталіно» тричі на рік. У «ЛНР» аналогічно постановили називати Луганськ Ворошиловградом.

«Україна хотіла перейменувати Крим».


Цей абсурдний фейк з’явився в інфопросторі навесні 2024 року. Зі слів депутата Держдуми РФ Михайла Шеремета, якби мешканці півострова «не підтримали повернення у склад Росії», українська влада перейменувала б Крим і Севастополь — цитата, — «вычеркнув и предав забвению русские географические названия».


Ми не будемо вкотре пояснювати незаконність так званого референдуму, який не визнають у світі, а зосередимось на темі перейменування топонімів, яку Росія використовує у спробах розколоти українське суспільство і згадаємо, як цьому роками підігрували місцеві політики.

Звідки ноги в цієї брехні


У листопаді 2023 року Мінреінтеграції повідомило, що географічним об’єктам у тимчасово окупованому Криму, які мають тюркське походження або історичні кримськотатарські найменування, повернуть історичні назви. Відбудеться це в межах виконання закону про деколонізацію. Тож ніхто не збирався перейменовувати сам півострів Крим, це — чергова російська маніпуляція.


Як Вілкул декомунізацію знищенням історії називав

Із 2015 року Україна провадить політику декомунізації публічного простору. По-простому — ми позбавляємось від назв, які так чи інакше пов’язані з комуністичним тоталітарним режимом.

У 2016 році єдиним містом у Дніпропетровській області, яке не впоралося із завданням декомунізації, став Кривий Ріг, де вчасно і самостійно не змінили жодної топонімічної назви.


За декомунізацію довелось узятись облдержадміністрації.


Тільки тоді частина топонімів у Кривому Розі отримали нові назви.


Фото 2024 року

У 2019 році криворіжець Олександр Вілкул, який тоді був нардепом політпартії «Опозиційний блок — Партія миру та розвитку» у Верховній Раді, виступив проти перейменування Дніпропетровської області.




Назва області пов’язана з Григорієм Петровським — одним з організаторів Голодомору 1932–33 років.



Нагадаємо, у 2016 році місто Дніпропетровськ перейменували на Дніпро.




Область пропонували перейменувати на Січеславську, оскільки її нинішня територія нерозривно пов’язана з історією українського козацтва та його адміністративно-військових центрів — січей, а Січеслав був другою за симпатіями городян неофіційною назвою Дніпра. Але поки що область лишилась Дніпропетровською.




Перейменування так і не відбулося, а Олександр Вілкул, який зараз позиціонує себе як голова Ради оборони міста і де-факто керує певними процесами в Кривому Розі, заявляв, що декомунізація є нічим іншим, як знищенням історії







Позиція Олександра Вілкула, 2019 рік


2023 рік


Олександр Вілкул святкує 105 років з Дня проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР, 2024 рік

Читайте також: Суди розглядають 4 справи, пов’язані з міською владою Кривого Рогу

Навіщо була потрібна декомунізація

Український інститут національної пам’яті зазначає: це не нормально — поряд із символами незалежної України бачити символіку держави, що колись робила все, щоб не існувало ніякої України. Важко бачити пам’ятники радянським лідерам на рівні з пам’ятниками Шевченку. Неможливо заперечити факти масових злочинів проти своїх і чужих громадян із боку Радянського Союзу, неможливо забути репресії й голодомори, криваві війни й придушення національної ідентичності.



Олександр Вілкул співає «Катюшу», 2016 рік



У 2017 році в інтерв'ю Олександр Вілкул заявляв: "Для меня эта война (Друга Світова - авт.) Великая Отечественная, я её буду всегда так называть, кто бы мне не запрещал. И мои дети её будут так называть... Прославлять колаборационистов, говорить, что они какие-то другие герои... Правда, она всё равно есть правда".


Позиція Олександра Вілкула, 2022 рік


Позиція Олександра Вілкула, 2024 рік

Що таке деколонізація


У повномасштабній війні проти України росіяни не полишали риторики, що «України ніколи не існувало» або що «українці — менші брати росіян».


Пушкін ще й досі в пакеті. Фото 2024 року
Спільні назви вулиць, пам’ятники — це аргумент на користь росіян, що ми з ними нібито один народ.

На одній з вулиць Кривого Рогу. Нова назва вулиці — Січеславська

А якщо ми один народ, значить, Україна — вигадка чи то австрійського генштабу, чи Леніна, тому не має права існувати.


Скриншот з російського сайту


Деколонізація в Україні — це позбавлення від імперської спадщини, яку Росія використовує для відновлення імперського впливу.

Ухвалений 27 липня 2023 року закон про деколонізацію:

  • визнає злочинною і засуджує російську імперську політику;
  • забороняє її пропаганду та символи;
  • визначає, що належить до цих символів, хто, як і в які строки видаляє їх із публічного простору.


Позиція Олександра Вілкула, 2022 рік

26 січня 2024 року Криворізька міська рада в рамках закону про деколонізацію перейменувала 268 вулиць, площ, проспектів та провулків у місті.

Незабаром у Кривому Розі в межах закону про деколонізацію область перейменує ще 134 топоніми.
Топоніми перейменовувати потрібно. Це українська історія, вона більше не має мати нічого спільного з СРСР або Росією. Але станом на 26 липня не відбулось ніякого громадського обговорення, тож мешканці Кривого Рогу були позбавлені права обирати, як назвати той чи інший топонім.

Ось що варто тримати в голові:


  1. Мета росіян у війні з Україною — знищити українців. У коментарі «Першому Криворізькому» відомий історик Олександр Алфьоров сказав: «Фізичне знищення українців — це ніщо інше, як одна зі спроб переписати історію. Ми є спадкоємцями тієї держави, навколо якої вони створили міф, що Росія — спадкоємниця Київської Русі. Без України, Києва, наших центральних міст неможлива зв’язка “Росія = Русь”».
  2. Топоніми, які підпадають під дію закону про деколонізацію, будуть перейменовані розпорядженням голови облдержадміністрації до 27 липня 2024 року.
  3. Перейменування — саме на часі, його не варто відкладати на потім. І це не так дорого, як може здаватись. У 2024 році з міського бюджету виділено 267 тисяч 800 гривень на придбання адресних вивісок і 299 тисяч 200 гривень для їх заміни на багатоквартирних житлових будинках міста. Перелік адрес, де необхідно замінити адресні вивіски, затверджено рішенням міськради від 26.01.2024 №2421. Для порівняння: понад 1 мільйон гривень комунальне підприємство «Міський тролейбус» готове витратити на дизайнерські послуги. Утримання фонтанівтільки в Центрально-Міському районі коштує понад 250 тисяч гривень. За мільйон у Кривому Розі закуплять 117 лавок. Висновки робіть самі.
Читайте також: Як криворіжці вибороли перейменування вулиць на честь полеглих військових

Історія міста закарбовується в назвах. У них закладена інформація, значно глибша за лінгвістичну. Беріть активну участь у процесах перейменування топонімів, приєднуйтесь до громадських обговорень і голосуйте. Слідкуйте за «Першим Криворізьким» у соцмережах, щоб бути в курсі останніх новин про перейменування.



Напишіть у коментарях, чи пам'ятаєте ви випадки різкої зміни риторики криворізьких політиків? Що помічали в соцмережах або їхніх інтерв'ю?

Редактор: Софія Скиба

Посилання скопійовано в буфер обміну