Як профтех відкриває двері у великі корпорації Кривого Рогу

Гірничо-збагачувальні комбінати Кривого Рогу, що входять до групи «Метінвест», стикаються з тривалим дефіцитом робітничих кадрів. Підприємствам бракує десятків спеціалістів, без яких неможлива робота промислового циклу. Водночас ключовим місцем підготовки таких кадрів залишаються заклади професійно-технічної освіти, які формують основу для входу молоді у великі промислові підприємства міста.

Про ситуацію з кадрами міста розповіла експертка з кадрових питань ОГЗК Людмила Солод.

За словами Людмили Солод, нестача персоналу загострилася під час повномасштабної війни через мобілізацію та міграцію населення. Водночас проблема має й довоєнне коріння.

Робітничі професії тривалий час залишалися непопулярними серед молоді, що поступово зменшувало приплив нових працівників у промисловість.

«Ми відчуваємо дефіцит кваліфікованих працівників уже багато років. Особливо це стосується електротехнічного персоналу, слюсарів, ремонтників і технологічних професій», — зазначила Людмила Солод.

Серед найбільш затребуваних наразі — електрослюсарі, електромонтери, електрогазозварники, машиністи конвеєра, дробильники та помічники машиністів тепловозів. Загалом підприємства мають близько 500 відкритих вакансій. Зарплата на які варіюється від 18 600 до 42 700 гривень.

Профтехосвіта як головний «вхід» у промисловість

«Профтехосвіта — це наше майбутнє. Це потенціал, з яким ми зустрічаємося ще на етапі профорієнтації», — пояснює Солод.

Співпраця підприємств із навчальними закладами починається з екскурсій, профорієнтацій та виробничих практик. Далі студенти проходять дуальне навчання, коли значна частина підготовки відбувається безпосередньо на підприємствах.

За словами Людмили Солод, до 70% навчального процесу може проходити на виробничих майданчиках, де студенти отримують практичні навички роботи з реальним обладнанням.

З якими навчальними закладами співпрацюють підприємства

Об'єднаний ГЗК співпрацює практично з усіма профільними навчальними закладами Кривого Рогу та сусідніх громад. Серед них:

• Криворізький гірничо-електромеханічний ліцей

• Криворізький професійний гірничо-електромеханічний ліцей

• Криворізький професійний коледж будівельної галузі

• Центр підготовки і перепідготовки кадрів №1

• Індустріальний фаховий коледж Криворізького національного університету

• Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій

• Гірничо-електромеханічний фаховий коледж Криворізького національного університету

• Жовтоводський промисловий фаховий коледж

Від навчання до роботи на підприємстві

Після практики частина студентів працевлаштовується на підприємства ще під час навчання або одразу після його завершення.

Частина молоді починає працювати вже на третьому курсі, поєднуючи навчання та роботу на виробництві. Навчальні заклади йдуть назустріч студентам і допомагають поєднувати освітній процес із практичною діяльністю.

Для випускників також діє програма «Перше робоче місце». Вона передбачає фінансову підтримку молодих працівників у перший рік роботи.

Загальна сума виплат становить 50 тисяч гривень. Її виплачують частинами протягом року: перші дві виплати — по 10 тисяч гривень, наступні — по 15 тисяч.

Людмила Солод пояснює, така мотивація допомагає молодим спеціалістам адаптуватися до виробництва та закріпитися у професії.

Які професії залишаються у дефіциті

Попри роботу з навчальними закладами, профтехосвіта не повністю закриває потреби промисловості.

За словами Людмили Солод, більшість місцевих профтехів готують ремонтний персонал — електрогазозварників, слюсарів, електрослюсарів. Натомість підприємствам особливо потрібні вузькопрофільні технологічні спеціалісти: дробильники, агломератники, машиністи насосних установок та інші фахівці виробничого циклу.

Через це частину професій підприємства змушені навчати самостійно вже безпосередньо на виробництві.

Також великого значення набуло внутрішнє навчання та перекваліфікація працівників. На комбінатах активно залучають співробітників до освоєння суміжних професій, щоб вони могли працювати на різних ділянках виробництва.

Кар'єрний ріст після профтеху

У компанії наголошують: робітнича професія — це не «фінальна точка», а старт кар'єри.

Працівники можуть поступово підвищувати кваліфікацію, отримувати нові розряди, а з часом переходити на посади майстрів, начальників дільниць або інженерно-технічні позиції.

«Людина може почати з робітничої професії і, за умови розвитку та навчання, вирости до керівних посад», — каже Людмила Солод.

Метінвест Політехніка

Окремим напрямком підготовки кадрів стала Метінвест Політехніка — гірничо-металургійний університет, створений групою «Метінвест».

Це повноцінний заклад вищої освіти, куди можуть вступати всі охочі.

Освітні програми університету адаптовані під потреби гірничо-металургійної галузі. Студенти мають змогу навчатися без відриву від виробництва, проходити практику на підприємствах та отримувати реальний виробничий досвід.

Для співробітників компанії, їхніх дітей, ветеранів війни та працівників із тимчасово окупованих територій передбачені пільгові умови навчання.