В Україні заміновано 174 000 квадратних кілометрів: як розміновують
Фото: Новини Донбасу
Про це йдеться у матеріалах Новин Донбасу.
Найбільш забруднені вибухонебезпечним залізом території: Донецька, Луганська, Херсонська, Миколаївська, Сумська, Чернігівська, Київська, Харківська та Запорізька області.
Читайте також: Підводний дрон та гідрографічний апарат: як сьогодні розміновують водойми Миколаївщини.
Начальник відділення розвідки та розмінування Державної служби надзвичайних ситуації Запоріжжя Артур Зозуля практично щодня виїжджає на виклики розмінування.
Розповідає, що під час розмінування піротехніки повинні враховувати й те, що літають дрони-розвідники і у будь-який момент може статися обстріл.
«Кожний наш робочий день починається з того, що ми перевіряємо наш бронезахист, без нього ми не маємо можливості виїжджати. Десь приблизно 8 кілограмів вага, але це сама броня, а зверху ще аптечки, підсумки», — розповів Артур.
Запорізькі рятувальники здійснили вже майже 6 тисяч виїздів.
Розмінування не завжди вдається виконати лише людським ресурсом, адже необхідно мінімально контактували з боєприпасами і ліквідувати їх на місці. Щоб це не несло загрози життю рятувальнику та цивільному населенню, залучають й техніку.
«Ми знищуємо від ракет чи касетних елементів, від системи залпового вогню “Смерч” чи “Ураган”, підриваємо на місці. Задіюється також додаткова інженерна техніка, бо потрібно викопувати велику яму», — зазначає начальник відділення піротехнічних робіт Державної служби надзвичайних ситуацій Запоріжжя Віктор.Вас також може зацікавити: Пожежі в екосистемах: рятувальники Миколаївщини назвали причини.
Там, де техніка не може дістати чи доїхати, доводиться одягати костюм, розповідають рятувальники. Його можна зняти швидко, там є спеціальна розробка, але самотужки ти його не вдягнеш.
«Вагу вже і не відчуваємо іноді, тому що адреналін «лупить», коли підходиш до вибухонебезпечного предмету», — сказав піротехнік.
До розмінувань долучаються й вибухотехніки національної поліції України, які разом із піротехніками першими виходять на місце прильоту.
Зону падіння ракети попередньо досліджують з повітря. Тільки після цього до неї заходять вибухотехніки з рятувальниками та слідчими. Нерозірвані бойові частини ракет вивозять із житлових кварталів, із дворів навчальних закладів та утилізують на полігонах за містом. А якщо доступ для людини неможливий, то роботу виконує робот.
«Впала і, на щастя, не розірвалася. І це було просто у дворі школи, якщо не помиляюся. Бойова частина була цілою, з детонатором. Це був максимальний рівень загрози. Ми її завантажили, у супроводі вивезли та знищили», — згадує Артур Зозуля.
Читайте також: Небезпечні знахідки в Миколаївських водоймах: що знаходять водолази.
Розмінування у прифронтових містах відрізняється через специфіку обстрілів. Вже два роки російські війська два роки б'ють по Україні різними видами балістичних ракет: «Точка-У», «Іскандер-М», Кинджали, зенітні комплекси С-300 та С-400. Насамперед страждають Миколаїв, Харків, Херсон та Запоріжжя.
Рятувальник зазначає, що у цих містах вони не оглядають та не очищують критичну інфраструктуру. Перш за все вони вилучають та ліквідовують на місці касети чи нерозірвані ракети залпового вогню.
Обстріли прифронтових міст ведуться з відстані до 150 кілометрів. Чим вона більше – тим менша точність. Ракети прилітають у житлові будинки, школи, лікарні та готелі. Частина ракет падає, так і не долетівши до міст, каже представник однієї із 330 мобільних груп, які виконують роботи по всій території країни.
«Багато ракет саме С-300. Вони, мабуть, лежать там у них на складах і вони, буває, падають, не долітають до міста, слава богу, і падають перед містом. Багато БПЛА “Шахед”, які наші хлопці збивають. Вони падають і не детонують — теж за містом у посадках», — розповідає начальник сектору кінологічного забезпечення Національної поліції Запоріжжя Сергій Устиненко.
Вас також може зацікавити: Заміновані поля Миколаївщини: в якому стані сьогодні та що перешкоджає роботі піротехніків.
На початку повномасштабної війни Україна мала застаріле обладнання для розмінування у невеликій кількості. Західні країни почали постачати танки з мінними тралами та інше обладнання, але його все одно не вистачає, адже російські мінні поля можуть займати до 20 кілометрів.
The Washington post зазначає, що напередодні весняного контрнаступу Україна отримала менше 15% всього саперного та інженерного обладнання, яке просила у західних партнерів. На Запорізькому напрямку, за даними Economist, щільність мін досягає близько 1 500 штук на квадратний кілометр.
«Найбільше здивування, коли знаходиш першу міну. А потім це йде вже як потік. Міна, міна…. На одному участку 10 квадратних метрів я знаходив 10 мін», — розповідає сапер.
Читайте також: На Миколаївщині через обстріли РФ горять ліси.
Безпечні фрагменти ракет та різних типів снарядів армії Росії, запорізькі сапери зберігають за ґратами та на спеціальних майданчиках підрозділів спецслужб. Цих уламків вже десятки сотень.
За словами начальника групи піротехнічних робіт Служби надзвичайних ситуацій Запоріжжя Євгена Сиващенка, не всі ракети можуть долетіти до Запоріжжя, тому найчастіше знаходять фрагменти ракет С-300, «Іскандери», зустрічаються й уламки від «Ураганів» та «Смерчів».
Україна стала найзамінованішою країною в Європі. Фахівці поступово оглядають територію та виймають із землі міни, залишки ракет та касетних боєприпасів.
Так, лише за 10 місяців 2023 року оглянули понад 225 тисяч гектарів сільськогосподарських земель, що становить 47% загальної кількості пріоритетних територій.
Щоб дізнаватися новини Кривого Рогу та всієї України першими, приєднуйтесь до viber-каналу "Першого Криворізького".