Чи доступні для людей з інвалідністю вокзали Кривого Рогу

Чи доступні для людей з інвалідністю вокзали Кривого Рогу

Фото: Перший Криворізький

У сучасному світі питання доступності громадського транспорту для людей з інвалідністю набуває все більшої актуальності. Особливо важливо забезпечити комфортні умови для пересування на залізничних станціях, адже вони є ключовими транспортними вузлами, що зв’язують міста й регіони, особливо під час війни в країні. Кривий Ріг як одне з найбільших міст України не є винятком.

У цій статті представники громадської організації «Рух без меж» Юрій Понькін та Олександр Хоміч перевірили, як організована доступність трьох залізничних станцій для людей з інвалідністю в Кривому Розі, які проблеми існують сьогодні та які перспективи їх вирішення.

За даними Міністерства соціальної політики, Міністерства охорони здоров’я та Пенсійного фонду України, на початок 2023 року в країні проживали понад 2 мільйони 721 тисяча людей з інвалідністю, з яких 156 тисяч — діти.

Керівник проєкту «Безбар'єрна залізниця» Ярема Дуль в інтерв’ю з журналісткою «Першого Криворізького» повідомив, що за два роки повномасштабного вторгнення РФ в Україну кількість людей з інвалідністю збільшилась більше ніж на 300 тисяч.

Інспекція криворізьких станцій


Під час перевірки вокзалів Кривий Ріг-Головний, Рокувата, Кривий Ріг (Червона) оцінювали наявність пандусів, ширину дверей, наявність і висоту порогів. Також звертали увагу на облаштування вбиральні для людей з інвалідністю, на парковку, розпізнавальні знаки, кнопки виклику персоналу, висоту кас тощо.

Нагадаємо, що це повторна перевірка вокзалів на замовлення «Укрзалізниці», попередня проходила минулого року. Тож цього разу Юрій та Олександр змогли порівняти, які зміни в бік безбар’єрності відбулися за рік.

Щодо вокзалу Кривий Ріг, який перевіряли 15 липня, Юрій зауважив, що порівняно з минулим роком зараз він побачив дуже багато змін. Юрій та Олександр назвали декілька переваг вокзалу.

  • Автоматичні двері при вході до вокзалу. Однак на час перевірки вони не працювали через технічну несправність.


«Проте мене запевнили, що найближчим часом закуплять необхідні деталі й двері працюватимуть. Це дуже зручно саме для людей маломобільної категорії», — зазначає Юрій Понькін.

  • Інклюзивна вбиральня: порівняно з минулим роком замінили поручень, до якого були зауваження. За словами Юрія, зараз убиральня повністю відповідає нормам інклюзивності, проблем немає.
  • Занижене віконце каси продажу квитків: також за рік зробили доступною касу, тож тепер людина на кріслі колісному та касирка або касир бачать одне одного.
  • Спеціальні місця для висадки та посадки людей з інвалідністю:


«Є дуже гарна парковка зі знаками на асфальті, які також дублюються знаками дорожнього руху “Місця для людей з інвалідністю”. І це дуже добре», — говорить Олександр.

  • Зручні зони для відпочинку, столи, підзарядка, є де відпочити людині з інвалідністю.



Також громадські активісти надали й рекомендації для покращення безбар’єрності вокзалу Кривий Ріг:

  • розширити вхідні двері: через те, що на момент перевірки автоматичні двері не працювали, люди з інвалідністю користувались звичайними, які не відповідають стандартам інклюзивності;
  • додати трохи більше візуальної розмітки для слабозорих людей;
  • замінити поручні при вході до вокзалу;
  • вирівняти плитку на привокзальній території;
  • реконструювати пандус, що веде до перону.

«Пандус на перон уже застарів і має перевищений кут нахилу. Але вже проводиться тендер, тож найближчим часом його виправлять згідно зі стандартами доступності», — говорить Олександр.



Загалом Юрій та Олександр удвох оцінили залізничну станцію Кривий Ріг на 5 балів.

«5 зірок я ставлю цьому вокзалу в питанні інклюзивності. Ще буквально кілька робіт зроблять протягом цього року — і наступного року, при бажанні “Укрзалізниці” провести ще одну перевірку, я впевнений, що вже будемо малювати шосту зірку. Дуже круто, дуже сподобалось», — підкреслює Юрій Понькін.

Повторні перевірки на доступність також пройшли залізничні станції Кривий Ріг-Головний і Рокувата.

Після минулорічної перевірки трьох вокзалів начальниці вокзалів усі зауваження взяли до уваги та покращили станції в бік безбар’єрності.

Так, для вокзалу Кривий Ріг-Головний порекомендували виправити пандус при вході до будівлі, адже він має перевищений кут нахилу майже вдвічі, а також занизити чи прибрати поріг при вході у вбиральню. Серед іншого — додати контрастні позначки для людей із порушеннями зору та вказівники руху і перевісити дзеркало у вбиральні нижче. Деякі з цих порад на момент виходу статті вже врахували.



На залізничній станції Рокувата озвучили схожі рекомендації:

  • встановити додатковий поручень у вбиральні;
  • додати декілька візуальних елементів для людей із порушенням зору;
  • додати вказівні знаки.

Однак попри те, що необхідно внести ще декілька коректив для досягнення інклюзивності, Юрій та Олександр оцінили всі три вокзали на найвищий бал — 5. Адже з критичних зауважень лишились заміна пандусів, дверей, заниження дзеркала та порогів. Усе інше — дрібнички, як каже Юрій.

Особливо представників організації «Рух без меж» порадували занижені каси на всіх трьох вокзалах, а також зали підвищеного комфорту та місця біля станцій підзарядок. На станції ж Рокуватій відмітили ліфт для маломобільних людей.



Юрій Понькін зауважує, що питання інклюзивності зараз дуже важливе, адже кількість людей з інвалідністю невпинно збільшується через війну.

«Тому дуже круто, що наші ветерани, поранені, котрі мають інвалідність або інші порушення, зможуть вільно користуватися нашими вокзалами, подорожувати, їздити на лікування, відпочинок — куди завгодно. Щира подяка “Укрзалізниці”», — прокоментував Юрій.

Про доступність на інших вокзалах України


У 2023 році АТ «Укрзалізниця» започаткувало програму безбар’єрності на вокзалах. Вона розпочалася з детальної оцінки й аналізу ситуації. Після цього реалізували понад 120 проєктів із розумного пристосування та два проєкти комплексної реконструкції вокзалів в Україні.

Керівник проєкту «Безбар’єрна залізниця» Ярема Дуль розповів, що важливим аспектом програми є зворотний зв’язок від пасажирів. «Укрзалізниця» активно заохочує активістів, спеціалістів і громадян надавати свої коментарі та пропозиції. Для цього використовуються QR-коди на вокзалах, оголошення з QR-кодами в поїздах, застосунок і соціальні мережі.

Також компанія комунікує з міською владою, засобами масової інформації, оскільки інфраструктура «Укрзалізниці» тісно пов’язана з інфраструктурою міста.



«Пасажирам треба ж якось до вокзалу потрапити. Це і вокзальні площі, це і громадський транспорт, яким люди добираються», — пояснює голова проєкту з безбар’єрності вокзалів.

Зазначимо, що безбар’єрність не обмежується тільки людьми з інвалідністю. Вона охоплює всі маломобільні групи населення, а також батьків із дітьми, літніх людей, осіб із важкими валізами.

Виклики й шляхи їх подолання


Однією з основних перешкод при облаштуванні доступності є старі вокзальні будівлі, які є спадщиною радянського періоду, пояснює керівник проєкту «Безбар’єрна залізниця» Ярема Дуль.

«Коли більшість будівель вокзалів будувались, про інклюзію не думали взагалі. І зараз основні труднощі, з якими ми стикаємось, — старі будівлі, це в основному пам’ятки архітектури або історичні пам’ятки», — говорить Ярема.

Реставрація та реконструкція таких будівель потребує додаткового часу та ресурсів. Але компанія вивчає міжнародний досвід для ефективної імплементації сучасних рішень.

Також «Укрзалізниця» вже активно працює над підвищенням цифрової доступності своїх сервісів. Сайт і застосунок адаптовані для людей із порушеннями зору та слуху. На п’яти вокзалах України встановлені планшети для зв’язку з перекладачем жестової мови. Крім того, доступні 50 спеціальних вагонів для людей з інвалідністю з розширеним купе, у якому змінена геометрія спинки ліжка, є окреме місце для людини, що супроводжує, є інклюзивна вбиральня. Такі вагони можна замовити через додаток.



Фото: Укрзалізниця


Ця публікація створена за підтримки програми «Голоси України» (Voices of Ukraine). Програму реалізує Європейський центр свободи преси та медіа (European Centre for Press and Media Freedom) у партнерстві з The Fix Media Foundation. Програма є частиною Ініціативи Ганни Арендт (Hannah-Arendt-Initiative) і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини (German Federal Foreign Office). Програма «Голоси України» (Voices of Ukraine) не впливає на редакційну політику, а цей матеріал містить виключно погляди редакції та інформацію, отриману редакцією.

Фото: Тадеуш Бабеуш Владислав Нестеренко

Відео: Тадеуш Бабеуш Дарія Коломоєць

Редактор: Альона Музика

Посилання скопійовано в буфер обміну