Понад два трильйони гривень завданих збитків, 4 350 зафіксованих екологічних злочинів за майже два роки повномасштабної війни РФ в Україні. Це і пожежі на нафтобазах, АЗС, сміттєзвалищах, і пошкодження об’єктів тепло- та водопостачання, промислових об’єктів, вплив на екосистеми.

До фіксування та моніторингу дій ворога приєдналися й експерти громадської організації «Екодія». За майже два роки вони вже задокументували понад 1 500 випадків, які фіксують на доступній інтерактивній мапі.



Раніше редакція «Першого Криворізького» повідомляла, що за два дні масових атак РФ завдала Україні збитків на 400 тисяч доларів.

Моніторинг випадків потенційної шкоди довкіллю екоактивісти проводять за декількома категоріями:

• пошкодження промислових об’єктів;

• ядерна безпека;

• вплив на екосистеми тощо.

Саме моніторинг допомагає волонтерам зафіксувати масштаби шкоди для довкілля України, а потім уже зрозуміти, що з цим може зробити країна, щоб допомогти природі.

«Усі ці випадки показують, що війна суттєво впливає на довкілля, тому важливо враховувати його збереження в процесах відновлення та керуватися при цьому Принципами зеленої післявоєнної відбудови України. Проте реальну і повну оцінку завданої шкоди вдасться зробити лише після завершення активних бойових дій, а їхні наслідки будуть відчуватися роками», — пишуть експерти ГО «Екодія».

Пошкодження промислових об’єктів

Один із перших випадків пошкодження промислових об’єктів стався у 2022 році в Калинівці, що під Києвом. Тоді пожежа на території нафтобази тривала 5 днів, згоріли 22 резервуари з нафтопродуктами, 8 залізничних естакад із вагонами-цистернами та трубопроводи.

У результаті горіння 5,8 тисячі тонн палива в атмосферне повітря Київщини потрапило 20 тисяч тонн забруднюючих речовин, зокрема 19 тисяч 935 тонн діоксиду вуглецю, 36 тонн оксиду вуглецю, 8 тонн діоксиду азоту, 3 тонни оксиду цинку.

Що радять зробити екоактивісти

Так, це лише один приклад потрапляння ворожої ракети в нафтобази України, і часто зупинити пожежу до вигорання нафти майже неможливо, а наслідки цього для природи катастрофічні, тому експерти громадської організації «Екодія» радять створити дієву автоматичну систему моніторингу якості атмосферного повітря.

«Це допоможе в режимі реального часу дізнаватися про кількість і склад забруднювальних речовин, що знаходяться в повітрі, та попереджати людей про небезпеку при високих рівнях забруднення. А в мирний час дані моніторингу якості повітря допоможуть прогнозувати поширення та інтенсивність забруднення. Водночас накопичені під час моніторингу дані дозволять напрацювати місцеві плани поліпшення якості повітря, що сприятимуть зниженню концентрації забруднювальних речовин, щодо яких фіксуються перевищення», — пишуть експерти ГО «Екодія».

Чим небезпечний витік азоту

Лише у 2022 році росіяни кілька разів влучили в цистерни з азотною кислотою в місті Рубіжне. Головний ризик таких випадків для природи — взаємодія парів азотної кислоти з вологою в атмосферному повітрі, унаслідок чого утворюються кислотні дощі.

Що робити?

Для повної картини та складання плану відновлення уражених земель потрібно буде комплексно дослідити проби землі та підземних вод. Це допоможе визначити концентрацію забруднюючих речовин (важких металів, азотних сполук тощо).

І якщо отримані результати дослідження будуть сильно перевищувати норму, то методи очищення земель можуть виявитися недоцільними, саме очищення буде невигідним і навіть неможливим. Екологи організації «Екодія» наводять такий приклад консервації земель, як заліснення чи відновлення степу.

Раніше редакція «Першого Криворізького» розповіла, що частину земель України після війни доведеться консервувати.

Масові пожежі після обстрілів заповідних територій України

Прикладом знищення природних екосистем є пожежа в Луганському природному заповіднику «Трьохізбенський степ».



Вогонь знищив на Луганщині 17 тисяч гектарів лісу. Постраждали Національний природний парк «Кремінські ліси» та відділення Луганського природного заповідника «Трьохізбенський степ». За попередніми підрахунками екоекспертів сума збитків становить понад 38 мільярдів гривень. Але це ще тільки приблизні підрахунки, тому що сьогодні ці території перебувають під окупацією.

«Заповідник «Трьохізбенський степ» — одна з останніх великих ділянок в Україні, де збереглися унікальні степові екосистеми, не засаджені соснами чи іншими деревами. Тут ростуть рідкісні види рослин, зокрема 7 видів із Червоної Книги України, 3 види з Європейського Червоного Списку та 1 вид, захищений Бернською конвенцією. Тут також мешкає один із рідкісних видів гризунів — сліпушок степовий. Він зберігся завдяки тому, що цей край оминуло розорювання, яке зазвичай руйнує домівки цього виду»,— пишуть спеціалісти ГО «Екодія».

Нагадаємо, у заповіднику «Асканія-Нова», що на Херсонщині, також зросла загроза знищення унікальної зооколекції, яку після деокупації відновити буде майже неможливо.

Що робити?

Для відновлення пошкоджених об’єктів природно-заповідного фонду необхідно максимально знизити інтенсивність антропогенного впливу на них, тобто простими словами — зменшити вплив людини. Також екоактивісти пропонують після звільнення територій і припинення бойових дій провести дослідження земель для визначення їх стану.

Україні необхідно суттєво збільшити площі ПЗФ уже в цьому десятилітті, тому створення нових ландшафтних заказників неабияк важливе сьогодні, коли сотні заповідних територій України перебувають під щоденними обстрілами та окупацією російської армії.

Зазначимо, що сьогодні частка природно-заповідного фонду становить 6,9% від площі України. А закон «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» визначає, що до кінця нинішнього десятиліття це число має досягнути 15%, а значить, державним органам треба працювати в напрямі розширення мережі природоохоронних територій.

Підрив греблі Каховської ГЕС та затоплення міст і сіл

Рано-вранці 6 червня росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС, через що вода з Каховського водосховища почала швидко спускатися за течією Дніпра. Раніше водосховище містило 18,2 мільярда метрів кубічних води, після вибуху вся ця вода пішла вниз, затопивши міста і села.



Окрім того, було підтоплено багато складів, промислових підприємств, сміттєзвалищ, АЗС та інших об’єктів, звідки у Дніпровсько-Бузький лиман вимило токсичні речовини.

Збитки, які завдала РФ, підірвавши Каховську ГЕС, такі:

• 70% води Каховського водосховища втрачено;

• 600 тисяч гектарів територій постраждали;

• 146 млрд гривень орієнтовної фінансової шкоди довкіллю.

Що робити?

Вплив на довкілля, спричинений підривом Каховської ГЕС, комплексний і масштабний. Через це для впровадження ефективних способів відновлення необхідно здійснити ряд додаткових польових досліджень на уражених територіях із залученням фахових науковців різного профілю та створити комплексну й ефективну систему моніторингу стану довкілля.

Науковці Української природоохоронної групи впевнені, що руйнація Каховської ГЕС — екоцид. Але природа має свої правила, і через певний час затоплений раніше Великий Луг відновиться самостійно. Біологи вважають його одним із найбільш важливих природних та історичних ландшафтів України.

«Катастрофічна, на перший погляд, ситуація, яку не лише ЗМІ, але й топперсони екологічної сфери в Україні поквапилися назвати “опустелюванням”, насправді лише в короткостроковій перспективі має очевидний негативний ефект для природи. По-перше, водосховище було джерелом випаровування, а отже, втрат води в регіоні. По-друге, майже позбавлене життя безкрайнє мілководдя аж ніяк не є природною екосистемою і протягом 70 років залишалось штучною технологічною спорудою, створеною шляхом затоплення екосистем долини Дніпра», — пишуть науковці Української природоохоронної групи.

Загроза ядерній безпеці України та світу: окупація Запорізької АЕС 4 березня 2022 року, місто Енергодар

Із 4 березня 2022 року до сьогодні росіяни тримають в окупації Запорізьку АЕС — найбільшу атомну станцію Європи, що виробляла приблизно п’яту частину електроенергії в Україні. За час окупації неодноразово надходили повідомлення про руйнування інфраструктури станції, пошкодження ліній електропередач, обстріли й вибухи на території та періодичні відключення електропостачання, яке необхідне для охолодження блоків.

«Така ситуація на атомній станції — це безпрецедентний випадок. ЗАЕС не розрахована на те, щоб бути в центрі бойових дій, і одне невдале падіння російської ракети здатне зруйнувати захисну оболонку блоку. Тривала втрата живлення, пошкодження систем охолодження чи халатність окупантів також можуть порушити нормальну роботу АЕС і призвести до пошкодження реакторів. Водночас залишається небезпека, пов’язана із сухим сховищем ядерних відходів, де зберігається 174 контейнери по 24 збірки відпрацьованого ядерного палива кожен», — пишуть експерти ГО «Екодія».

Що робити?

У першу чергу необхідно розпочати планування зняття атомних станцій з експлуатації. І це слід робити вже зараз, тому що для цього потрібні значні кошти.

Також екоексперти радять зосередитися на розвитку енергоефективності та децентралізованої генерації ВДЕ. Йдеться про розширення використання сонячних панелей, вітрових турбін та інших ВДЕ.

Але повномасштабна війна Росії в Україні триває, і ворог щодня завдає нових збитків, зокрема й нашому довкіллю. Тому кожен випадок воєнної шкоди довкіллю потрібно досліджувати і розглядати окремо, щоб обрати найбільш правильне рішення для подолання наслідків, тому що Україна — країна, яка створює, відновлює, а не знищує.