Шлях до ПЦУ: як на Криворіжжі мешканці села Вільне вибороли право на українську церкву
Фото: Перший Криворізький
Після початку широкомасштабного вторгнення Росії на територію України, віряни і священики по всій країні поступово переходять до Православної церкви України (ПЦУ). Як зазначається на офіційному сайті ПЦУ, вже десятки релігійних громад українських міст і сіл заявили про свій перехід з підконтрольної москві УПЦ (РПЦвУ) до визнаної Константинополем української церкви.
Наголошуємо, що такий перехід є повністю законним та передбачений у статті 8 закону «Про свободу совісті та релігійні організації», відповідно до якої, українська релігійна громада сама вільно вирішує, до якого духовного центру вона належить та має повне право змінити своє підпорядкування.
Досвід, який може стати прикладом
У селі Вільне Криворізького району релігійна громада пройшла складний і тривалий шлях — від усвідомлення потреби змін до офіційного переходу до Православної церкви України. Цей процес розтягнувся на кілька років, вимагав наполегливості, юридичної грамотності та згуртованості людей.
Голова парафіяльної ради храму у селі Вільне Володимир Волков розповів про те, як громада виборювала своє право переходу з Московського патріархату до Православної церкви України:
«Якщо брати історію мого особистого рішення, то це не у 2022-й рік, а ще у 2014-йі, коли відбулася анексія Криму та почалися бойові дії на сході».З 2014-го року Володимир Волков перестав ходити на службу в храм, адже чув від тодішнього настоятеля розмови про “триєдиний народ” та інші речі, які суперечили світогляду чоловіка. Після прийняття Томосу, пан Володимир задумався про перехід парафії до ПЦУ і на Різдво 2021 року він запропонував тодішньому священнику це:
«Він засміявся, сказав, що це «не на часі» і взагалі не потрібно. Мені це здалось дивним, бо я відчував, що війна все ближче і ближче».Коли розпочалось широкомасштабне вторгнення, багато людей у Вільному перестали ходити до Московської церкви і Володимир Волков зрозумів, що має однодумців серед односельців. Тоді було прийнято рішення діяти.
Заступниця голови парафіяльної ради, парафії Великомученика і Целітеля Пантелеймона в селі Вільному, Православної церкви України Надія Камінська була однією з ініціаторок зміни підпорядкування церкви та переходу в ПЦУ. Вона була активною на кожному кроці цього процесу, тому розповіла нам про цей тривалий шлях.
Крок перший. «Вивчити настрій громади: Спитати людей та настоятеля»
Влітку 2022 року пані Надія зробила перший крок.«Я звернулась до тодішнього настоятеля храму з пропозицією про перехід до Православної церкви України і отримала відмову на свою пропозицію. Він її не підтримав», — згадує пані Надія.
Попри відмову священника, парафіянка вирішила спитати думку людей, які відвідували церкву. Тому в кінці 2022-го - на початку 2023-го років ініціативна група провела опитування релігійної громади с.Вільне. Результат був однозначним: абсолютна більшість хотіла бачити у селі саме українську церкву.
В ПЦУ наголошують, що приєднання громади до Православної церкви України можливе навіть якщо місцевий священник проти цього.
Крок другий. «Збір зразків документів, які допоможуть уникнути помилок».
Після опитування релігійної громади, почалась підготовка до проведення зборів:
«Знайшли документацію, яку надо було потрібно, тобто ДЕСС (Державна служба України з етнополітики та свободи совісті) давало роз'яснення, пояснення покроково як це робити правильно. Також ми звертались до нашої Єпархії, куди планували перейти, і нам надавали зразки документів для проведення зборів», — розповідає пані Надія.
Крок третій: «Складання Реєстру членів релігійної громади»
Оскільки настоятель парафії відмовив ініціативній групі у наданні документів, необхідних для вирішення питання про зміну підлеглості, вільненцям довелося складати новий Реєстр членів релігійної громади.
Для цього було оголошено про дату, час та місце складання такого реєстру. Також людей проінформували про вимоги законодавства щодо членства у релігійній громаді та документи, з якими необхідно прийти для складання реєстру.
Таким чином, до проведення зборів релігійної громади уже було складено Реєстр членів релігійної громади.
Крок четвертий: «Проведення зборів аби чітко зафіксувати голоси «за» зміну підлеглості у протоколі»
Напередодні зборів були всюди розвішані оголошення про час і місце їх проведення, аби всі члени релігійної громади мали змогу прийти і висловити свою думку. Так як в храм тоді людей не пустили, і в Будинку культури приміщення також не виділили, збори проводили просто неба.
14 травня 2023 року в центрі села провели збори, де віряни одноголосно проголосували за зміну підлеглості і перехід з УПЦ МП в ПЦУ і за статут релігійної громади в новій редакції.
Крок п'ятий. «Реєстрація статуту та внесення в ЄДР»
Бути «першопрохідцем» завжди важко. Процес переоформлення документів розтягнувся на два роки. Пані Надія розповідає, що шлях був тернистим через опір місцевого органу виконавчої влади (ОВА) та держреєстратора. Тож два роки поспіль тривала “переписка” з посадовцями, до компетенції яких належить вирішення питання про внесення змін до статуту релігійної громади.
Лише у березні 2025 року статут громади в новій редакції був офіційно зареєстрований Дніпропетровською ОВА. У квітні зміни з'явилися в Єдиному державному реєстрі.
Вхід до храму та підтримка вірян
22 травня 2025 року громада нарешті змогла зайти у свій храм. Через те, що попередня громада УПЦ МП відмовилася передати ключі, довелось зрізати замки.«Заходили ми без бійок, але, на жаль, все-таки замки нам довелось зрізати... Зараз ми уже хазяйнуємо в храмі, привели територію і храм в порядок. Намагаємося заповнити храмовим начинням, щоб людям було комфортно».Виявилося, що разом із попередніми господарями з храму зникли цінні речі: дзвін, жертовник, ікони. Так як храм існує завдяки пожертвам парафіян і не має великих спонсорів, які б підтримували на Криворіжжі Українську церкву, тому поки немає змоги придбати всі ці «зниклі» речі в храм.
На цьому боротьба мешканців с.Вільне за право відвідувати Українську церкву не закінчилось.
«Після того, як завершився процес реєстрації, прихожани нашого храму, які не підтримали перехід в ПЦУ, подали до суду. І з травня до листопада тривали судові засідання. Так як Закон ми не порушували, тому суд виграли», — зазначила пані Надія.
«Головне - розуміти, що це дуже важливо для нашої країни»
Для тих релігійних громад, які прагнуть перейти в Православну церкву України, Надія Камінська радить не боятися і ставати до праці.«Треба, щоб люди запаслися терпінням. Це процес нелегкий, але мета виправдовує свої засоби. Якщо на нашому Криворіжжі буде більше дійсно українських церков, де церква живе з державою, зі своїм народом, особливо в такі часи, це це буде прекрасно».Вона впевнена, що їх нелегкий шлях переходу із таким супротивом, стане прикладом та допоможе іншим:
«Головне — наважитись і розуміти, для чого, тому що це дуже важливо для нашої країни, щоб тут запанувала автокефальна українська церква. Йти, вірити, покладатися на Бога і вірити, що все буде добре».Сьогодні храм у селі Вільному чекає на кожного небайдужого. Це місце, де кожен внесок — чи то праця, чи то фінансова допомога — стає частиною великої справи розбудови українського Криворіжжя.
«Неможливо залишатись осторонь»
Настоятель храму Святого Цілителя Пантелеймона ігумен Порфирій приєднався до релігійної громади Вільного нещодавно, проте вже встиг перейнятися її історією та духовним життям. Священник зазначає, що рішення про перехід та служіння саме в цьому храмі було свідомим кроком.«Я служу тут відносно нещодавно. З листопада я отримав сюди вже остаточне призначення. Напередодні я сюди сам приїздив, спілкувався з людьми, почув всю історію, яка тут сталася», — ділиться отець Порфирій.Для настоятеля сьогоднішній стан суспільства та церкви — це період іспиту на громадянську та духовну зрілість. Він переконаний, що нейтральність сьогодні неможлива, адже на сучасне покоління дивиться майбутнє України.
«Тому не зміг сидіти на місці, зрозумів, що треба долучатися, бо зараз такий час, коли ми повинні зробити свій вибір. Думаю, кожен громадянин, який розуміє, що зараз відбувається, не може бути осторонь від цього всього. Бо іде покоління за нами, воно дивиться на нас. І ми повинні приймати зараз рішення - для когось вони важкі, для когось прості, але осторонь ніхто не може бути зараз».
Особливу вдячність ігумен Порфирій висловлює своїм парафіянам, чия активна позиція та стійкість допомагають утверджувати статус української церкви.
«Я дуже вдячний нашим парафіянам, всім прихожанам цього храму, цієї церкви, які своїми ділами, своїм знаходженням тут і своєю позицією допомагають українській церкві. Їм велика вдячність».Напередодні Великодніх свят священник закликає містян шукати внутрішню опору у вірі та сподівається на переможний мир і повернення наших Захисників та Захисниць.
«Ми всіх запрошуємо до нашого храму. Ми чекаємо всі Світле Христове Воскресіння, чекаємо, що з цим Христовим Воскресінням люди перш за все точно так само знайдуть в собі віру, знайдуть в собі впевненість. Ми надіємось на те, що це свято принесе нам мир, такий бажаний, такий давно очікуваний. Дуже надіємось, що повернуться живі наші хлопці, дівчата, які боронять нашу Україну. Тож запрошуємо всіх до нашого храму. Всіх вітаю з наступаючими святами. Христос воскрес!».
Фото: Дарія Коломоєць
Відео: Дарія Коломоєць