Як криворіжці вибороли перейменування вулиць на честь полеглих військових

Фото: Перший Криворізький

268 вулиць та провулків перейменували у Кривому Розі у січні 2024 року. З них 20 вулиць отримали імена загиблих захисників із Криворіжжя. Процес увічнення імен наших героїв не був справедливим і прозорим для всіх і став тривалою боротьбою для рідних захисників та небайдужих містян. На 1kr.ua розповідаємо, як змінювалась думка влади, які інструменти виявились ефективними у цій боротьбі й чиї імена зрештою з'явились у топонімічному просторі Кривого Рогу.

21 запропоновано — 20 прийнято. Ілля Гайдук: єдиний, на честь кого так і не назвали вулицю


Розмови про вшанування загиблих військових у міському просторі розпочалися вже майже 9 років тому. Однією з перших про це у місті заговорила Надія Гайдук. Її син Ілля Гайдук, 21-річний десантник Збройних Сил України, загинув внаслідок російського терористичного акту на Іл-76 МД. У той день в літаку загинуло ще 48 українських військових.

У 2015 році в Кривому Розі заговорили про декомунізацію. Надія Гайдук приїхала на зібрання у Криворізький педагогічний університет, щоб почути думку представників громадськості.

Це мало б «йти» від влади, а не «знизу», від мам. Але тоді наша влада мало думала за Україну, — каже Надія Гайдук про пропозиції вшановувати українських добровольців, які з 2014 встали на захист України від Росії. — На тому зібранні в педагогічному я взяла слово і виступила з промовою: «Якщо ви забудете наших хлопців сьогодні, завтра вулиці Кривого Рогу будуть названі честь всіляких «Моторол» (російський воєнний злочинець Арсен Павлов, з 2014 року — активний учасник війни Росії проти України, загинув у 2016 - авт.).



У той день Надія говорила не лише про свого сина. Вона згадала ім'я Геннадія Дощенка — у цивільному житті громадського активіста, а згодом й українського добровольця, який загинув від кулі снайпера в Донецьку. Звучало тоді й ім'я добровольця Правого Сектору Андрія Козюбчика, і, звичайно, ім'я Іллі Гайдука, активність якого у Кривому Розі почалась з локального Майдану. Тоді мешканці Кривого Рогу запропонували перейменувати вулицю XX Партз'їзду (сучасна Миколи Зінчевського Покровського району) на честь Іллі Гайдука. Було громадське слухання, 98% проголосували «за». Навіть деякі газети почали писали, що вулиці матуть ім'я Гайдука, Дощенка і Козюбченка. Але криворізька влада вирішила по своєму й вулиці не перейменували.

Через деякий час вже у Тернівський райвиконком Надія Гайдук подала як пропозиції на перейменування імена 10 загиблих на війні криворіжців. За її спогадами, на засідання приїхали автобуси з людьми, які мали «висловлювати певну позицію» публічно. Тож Надія взяла слово й виступила перша, у результаті наприкінці її промови люди з автобусів просто вийшли з залу. Голосування знову показало: мешканці міста хотіли, щоб імена криворізьких захисників жили у вулицях.

Коли ми з донькою дізнались, що Ілька «не затвердили», пішли до Вілкула на прийом, — каже Надія. — Він сказав ось так: «Я у цьому місті — сантєхнік — не займаюсь політикою".



Результати закону про деколонізацію у Кривому Розі, 2024 рік

Йшли роки. «Що ми намагалися зробити? Показати, що українська людина — не просто не гвинтик великого механізму» — рефлексує зараз Надія Гайдук. За 9 років, які пройшли з дня загибелі її сина, було декілька спроб вшанувати його ім'я у Кривому Розі. На цей час остання пропозиція була у грудні 2023 року.

Катерина Станкевич, співзасновниця спільноти Місто Героїв, запропонувала ім'ям Гайдука назвати вулицю Мусоргського, що частково пролягає у Тернівському, частково — у Покровському районах. В результаті у Тернівському районі пропозиції щодо увічнення імен захисників у топонімах Кривого Рогу навіть не були винесені на громадське обговорення.

Мені вже настільки це наболіло, настільки вимучила несправедливість за 10 років, що я навіть не особливо уважно слідкувала за цим, — каже мама загиблого захисника Іллі Гайдука. — Я вважаю, що це безграмотне перейменування. Для мене дуже знаково, що одну ланку Пласту назвали ім'ям Іллі. Це відбулось «природнім шляхом». Проходить час, а його не забувають. Його асоціюють з тим, що підіймав хлопців, воював проти Вілкулів, які у свій час заводили у місто тітушок.

Якщо у Тернівському районі пропозицію не прийняли, у Покровському районі її винесли на голосування. Більшість голосів зібрала пропозиція назвати вулицю Мусоргського на честь Романа Шухевича.

Результати перейменування-2024 персонально на честь захисників по районах

Перші перемоги рідних і близьких загиблих, а також свідомих містян


Нібито логічного завершення процес набув у січні 2024 року, коли у місті з'явились 20 вулиць, названих на честь загиблих захисників з Криворіжжя.




Цей процес не був легким. Перший Криворізький 1kr.ua регулярно писав про явне перешкоджання владою бажанню близьких загиблих захисників увічнити імена своїх рідних.

Дивіться також:


Олександр Основа, батько загиблого, коротко коментує: «Перейменували не ту вулицю, яку ми хотіли, а сусідню. Нарешті врахували бажання громади. Пам'ять про мою дитину буде жити принаймні в якійсь вулиці».

Дивіться також: Олег Основа — лейтенант, якому довірили командувати ротою

Як же криворіжці добилися свого?


Однією з активних діячок щодо увічнення імен місцевих героїв у місті є Катерина Станкевич. Її брат Олексій Різниченко працював сімейним лікарем в амбулаторії, згодом став її завідувачем. З 25 лютого 2022 року Олексій ніс службу в лавах ЗСУ. 27 вересня 2022 року бронетранспортер, в якому Олексій їхав забирати поранених з поля бою, наїхав на міну. Різниченко загинув.

Катерина створила петицію, в якій запропонувала назвати вулицю Співдружності іменем брата. Набравши необхідну кількість голосів, петиція була відхилена.

Я була шокована тим фактом, що депутати міськради дозволяють собі навіть не голосувати за петиції, аргументуючи це тим, що вшанування місцевих Героїв не на часі, — каже Катерина. — А коли я почала «розплутувати цей клубок», виявилось, що історія не перша і не єдина.
Спільнота “Місто Героїв” утворилася дуже швидко — після однієї зустрічі з Лізою, дружиною Олега Основа. Через декілька днів долучилися інші ініціатори петицій. Для об'єднання містян навколо ідеї вшанування загиблих Місто Героїв ініціювала акції з прапорцями «Пам'ятай та шануй» та акцію з табличками «Місто Героїв». У соцмережах учасники спільноти викладали відео, в яких розповідали про своїх героїв. Робили також і запити до депутатів із проханням пояснити, чому петиції ігнорують, листи до установ обласного та всеукраїнського рівня й спілкування з медіа.

Тетяна Мельниченко, засновниця громадської організації ЕкоТЕКА, яка активно долучилась до процесу перейменування разом з Катериною Станкевич, повідомляє про кричущі проблеми під час останньої хвилі перейменування: «У перші дні голосування не всі райони винесли прізвища загиблих: Покровський, Металургійний, Саксаганський зробили це не одразу. Тернівський район, посилаючись на Положення, взагалі не винесли на обговорення прізвища загиблих».

За 1,5 роки існування спільноти ніхто з депутатів або чиновників публічно з нами не спілкувався, — каже Катерина Станкевич. — Проте не публічно ми чули фрази «Ми не хочемо перетворювати місто на кладовище». Звичайно, ми знаємо про бажання деяких чиновників «оцінювати героїчність загибелі» та про наратив «вулиць на всіх не вистачить». Сказати, що я була здивована, коли мені повідомили, що загиблих таки (хоч і на другий день громадських обговорень) додали у списки на голосування, це не сказати нічого.
Вулиці Олексія Різниченка поки немає серед топонімів Кривого Рогу. Проте Катерина й небайдужі містяни не збираються припиняти боротьбу.

Як змінилась думка влади за останній рік?


Протягом 2023 року криворізька міська рада не підтримувала петиції про перейменування вулиць та інших об'єктів на честь загиблих військових з Кривого Рогу попри набрану необхідну кількість голосів від містян. Ігнорувалися також рішення робочих груп з перейменування вулиць на честь загиблих на війні з Росією наших земляків.

Засідання міськради з початку повномасштабного вторгнення проходять у закритому режимі. На голосуваннях подібних петицій переважна більшість депутатів — «Блок Вілкула УП», «За Кривбас! За Україну», «Європейська солідарність» і «Слуга народу» — зазвичай або взагалі не голосували, або утримувалися.














Людина, яка називає себе головою Ради оборони Кривого Рогу і громадським діячем, а до того називала Головою військової адміністрації, криворіжець і син виконуючого обов'язки міського голови Кривого Рогу Юрія Вілкула, Олександр Вілкул, має в Telegram нині 47 тисяч підписників, у Facebook — 304 тисячі, колись писав:


Допис Олександра Вілкула від 20.04.2022 року




Допис від Олександра Вілкула 19.05.2022

Здається, слова цієї людини мали вплив на місцевих депутатів, адже з їхніх відписок до родичів загиблих військових так і не з'явилось конкретної підстави відмовити у прийнятті петицій.

Редакція 1kr.ua й близькі загиблих чули різні коментарі від чиновників й депутатів: хтось говорив про «місто-цвинтар», хтось просто відповідав, що «не на часі, війна ще не закінчилась», хтось — що не варто називати вулиці на честь окремих військових, краще надавати перевагу узагальненим назвам військових формувань: наприклад, вулиця 228 автомобільного батальйону (колишня Свірська, яку мешканці проголосували назвати на честь загиблого Олега Основи).

А ось допис Олександра Вілкула від 22.01.2024 року. За кілька днів до сесії міськради, де ухвалювались рішення щодо перейменувань вулиць, коли у Кривому Розі з'явились імена загиблих криворіжців під час повномасштабного вторгнення Росії.


Олександр пише, що станом на 22 січня 2024 року у Кривому Розі перейменовано 63 вулиці на честь "Захисників та подій, пов'язаних з військовими діями". Підсумуємо: У Кривому Розі розробили Положення, один з пунктів якого прямо забороняє називати топонім іменем загиблого, якщо з моменту загибелі не пройшло 3 роки, і дозволяє лише за умови, що загиблий підпадає під певні категорії (нагороди). На момент виходу посту Олександра тривав «заключний» процес втілення у життя закону про деколонізацію, міськрада мала приймати рішення до 27 січня. На громадських "голосуваннях" через Google форми Тернівський виконком так і не вніс імена загиблих, пославшись на Положення. Інші виконкоми внесли імена не одразу, а на другий день. У результаті комісія підтримала рішення містян, і майже всі пропозиції на честь загиблих виграли. За виключенням Іллі Гайдука.


Яка ж проблема з Положенням про перейменування?


Нагадаємо, у 2023 році міська рада ухвалила Положення про порядок присвоєння назв та перейменування у м. Кривий Ріг, згідно з яким (пункти 2.3 та 2.4) імена загиблих військових можуть увічнюватись у назвах об'єктів топоніміки не раніше, ніж через 3 роки після смерті та не раніше закінчення війни. Виняток: ті, хто удостоєний звання Героя України або є повним кавалером ордена «За мужність» чи повним лицарем ордена «Богдана Хмельницького». Внаслідок вивчення цього Положення до останнього рідні і близькі загиблих військових не вірили, що навіть попри схвальне рішення комісії, міськрада ухвалить схвальне рішення й імена загиблих з'являться у Кривому Розі.

Таким чином те, що у Кривому Розі в 2024 році з'явились 20 топонімічних об'єктів, які вшановують загиблих військових, суперечить Положенню, ухваленому міською радою.
Депутатка міської ради Наталя Шишка на своїй сторінці у Facebook виклала у вільний доступ розроблений проєкт рішення, де з Положення вилучені пункти 2.3 і 2.4. Однак його розгляду радою не відбулося, що суперечить Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Депутатка міськради Наталя Шишка пише на своїй сторінці: «Раніше позиція … [партії Слуги народу, - авт.] … була така, що перейменовувати вулиці на честь захисників — лише після війни, що можна когось образити. [Позиція - авт.] Блоку Вілкула: що загиблих багато, а вулиць мало, на всіх не вистачить, і треба відкласти це питання на післявоєнний час (Третяк)».

Що буде далі?


Останнє голосування показало: в суспільстві є запит на перейменування вулиць на честь захисників та місцевих видатних осіб. Майже всі пропозиції на їхню честь перемогли.

Криворіжцям залишились перейменувати 82 вулиці (і це цифра не остаточна), які область визначила як такі, що підлягають перейменуванню. Нині повноваження щодо процесу перейменування перейшли до міського голови (у Кривому Розі — до особи, на яку покладено повноваження міського голови). Це означає, що подача пропозицій й громадські слухання відбуватимуться так само як і раніше, але остаточне рішення прийматиме саме особа, на яку покладено повноваження. Згодом повноваження перейдуть до голови обласної державної, нині - обласної військової адміністрації.

Містянам варто пам'ятати: петиції, мітинги, мирні акції, публічність — це наш інструмент впливу на владу. Долучайтесь до активних дій, слідкуйте за спільнотою Місто Героїв.