«Мовні вправи»: криворіжці відвідали дискусію з мовного питання
Фото: Анастасія Попович
Про це повідомляє журналістка «Першого Криворізького» з місця проведення події.
Майданчиком для обговорення став культурно-громадський центр «Шелтер Плюс». Організувала панельну дискусію «Дерусифікація в контексті криворізької локальної ідентичності» громадська організація «Порода», яка розвиває локальну культуру Кривого Рогу, проводить культурно-мистецькі події, прибуток з яких йде на допомогу армії. Модерувала подію засновниця громадської організації та поетка Ірина Божко.
На дискусію запросили фахових спікерок: психологиню, кандидатку філологічних наук та вчительку української мови та літератури, яка популяризує українську мову в соцмережах.
Ірина Божко каже, що про Кривий Ріг існує великий міф як про «споконвічно російськомовне місто». Але це лише міф.
Під час дискусії відбулась дуже щира, відкрита й жива розмова, аудиторія ставила питання. Обговорили криворізький суржик, як діалект і як багатьох травмувала радянська влада та російська імперія й чому сьогоднішня російськомовність криворіжців не щось вроджене й питоме, а саме наслідок цієї травми.
Також поговорили про те, як мотивувати людей переходити на українську, при цьому не принижуючи й не звинувачуючи їх, як зацікавити таких людей говорити українською та торкнулися теми як працювати з дітьми, підлітками, які протестують і бунтують, як їм подати все українське, щоб це було цікаво.
Голова громадської організації «Рух без меж», який регулярно відвідує різного роду заходи, Юрій Понькін розповів, що з боку його професійної діяльності для нього вся розмова перетиналася з темою інклюзивного простору, за який бореться очолювана Юрієм організація.
«Наприклад "раніше всі говорили російською і було нормально" — "раніше не було пандусів і жил нормально". Є розуміння, що все прийде, як повна українізація, так і інклюзивність. Зараз з українізацією простіше, бо є більше спеціальних законів, яких суспільство повинно дотримуватись. З інклюзією поки що важче, але все це прийде. Для мене це була досить цікава розмова, більше уваги я приділяв психологині, яка розповідала про цікаві деталі й взаємозв'язки з наукового погляду», — розповів Юрій.
Популяризаторка української мови в соцмережах та вчителька української мови й літератури Інна Меленко сказала, що для неї цей захід був свіжим ковтком повітря і вона дуже рада тому, що була спікеркою та могла розкривати тему зі свого погляду.
«Ми всі ніби знаємо про потребу говорити українською, але, на жаль, ми про це мало говоримо. Попри те, що зараз триває повномасштабне вторгнення [РФ в Україну], все одно є тенденція до стихання теми. В таких дискусіях я вбачаю в цьому позитив і надалі несу важливу ідею популяризації української мови», — зазначила Інна.Також спікерка розповіла, що їй сподобалося обговорення, тому що всі коментарі й питання були дуже влучними й після заходу людям буде що обдумати.
Відвідувачка заходу Катерина розповіла, що прийшла на подію, тому що її зацікавило питання чому Кривий Ріг російськомовним не був і не є споконвічно. Дівчина додала, що їй корисно було послухати дискусію, побувати в спільноті людей-однодумців.
Психологиня Євгенія Журавель, яка була спікеркою на цій зустрічі, вважає такі події дуже важливими для суспільства. Обговорюючи ці теми, люди можуть краще розуміти мовне питання, себе та приймати рішення, які більше відповідають їхнім переконанням.
«Люди знаходять для себе відповіді [на певні питання, — ред.]та відчувають підтримку, їм стає легше зробити важливий вибір. Мовне питання — одне з найважливіших питань, які піднялися з початком повномасштабної війни. Для деяких людей воно все ще є неоднозначним, тому такі заходи дозволяють людям зайняти свою комфортну позицію та продовжити життя в більшій гармонії з собою. Навіть якщо вся інформація з дискусії була знайома людям, це все одно як нагадування й підтримка або ж знак, що людина йде вірним шляхом, посилення своєї позиції. Людям це також потрібно», — додала спікерка.
Відвідувач дискусії Андрій сказав, що його позиція щодо української мови визначена ще до повномасштабного вторгнення та всі тези дискусії він вже давно прокручував у голові.
«Завжди цікаво ходити на такі події та приємно бачити як люди їх відвідують, цікавляться цією темою, щось шукають в собі, переборюють свою русифікацію та борються самі з собою. Це надає мотивації далі дотримуватися тих мовних ідей, яких я притримувався до цього», — додав хлопець.
Щоб дізнаватися новини Кривого Рогу та всієї України першими, приєднуйтесь до viber-каналу "Першого Криворізького".