Катастрофа на Каховській ГЕС: як змінилося життя на півдні України за рік
Фото: Перший Криворізький
Раніше редакція «Першого Криворізького» писала, що руйнацію Каховської ГЕС порівнювали з атомною аварією. Тоді загинули десятки людей, сотні залишилися без домівок, а тисячі були змушені покинути свої оселі. Руйнування дамби спричинило затоплення населених пунктів, житлових будинків, інфраструктури та сільськогосподарських угідь, а також забруднення водойм. Про це у відео нашого сайту розповів експерт на наступний день після катастрофи.
За інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, орієнтовна сума збитків, завданих довкіллю в результаті підриву Каховської ГЕС, становить понад 146 мільярдів гривень.
Але війна РФ в Україні ще триває, тому навіть через рік після катастрофи важко оцінити повний масштаб наслідків, адже більшість із них будуть відчутні в довгостроковій перспективі.
Відбулося те, чого ніхто не очікував
У перші місяці після руйнації Каховської гідроелектростанції та зневоднення водосховища деякі експерти почали стверджувати, що півдню України може загрожувати опустелювання. Але так не сталося, тому що вже у вересні 2023 року на дні колишнього водосховища почав проростати молодий ліс із верб і тополь.
Науковці стверджують, що переважна частина дна колишнього водосховища продовжить заростати природною рослинністю і перетвориться на найбільшу територію дикої природи в усій степовій зоні України. Екоексперти Української природоохоронної групи впевнені, що руйнація Каховської ГЕС — екоцид. Але природа має свої правила, і через певний час затоплений раніше Великий Луг відновиться самостійно. Біологи вважають його одним із найбільш важливих природних та історичних ландшафтів України.
Відновлення Лугу на такій величезній площі має багато позитивних наслідків:
- суттєво зросте різноманіття природних екосистем — замість майже однотипного біотопу штучних водойм, що займав понад 90% площі, з’являться десятки інших біотопів, зокрема болотних, лучних, степових, чагарникових, лісових, галофітних;
- суттєво зросте поглинання основного парникового газу — нагадаємо, що Україна взяла на себе зобов’язання щодо декарбонізації;
- збільшаться популяції багатьох рідкісних видів;
- збільшаться площі пасовищ, сіножатей;
- збільшаться доступні запаси цінних дикорослих рослин і тварин — лікарських, технічних, мисливських тощо;
- відновиться нерест, що суттєво збагатить рибне населення пониззя Дніпра і зробить непотрібними витрати на утримання декількох рибоводних заводів, які забезпечували штучне поновлення рибних ресурсів;
- скоротяться втрати прісної води через зменшення відкритого водного дзеркала;
- покращиться якість води, відповідно покращиться стан водних екосистем;
- суттєво зросте різноманіття водойм;
- поліпшиться функціональність пан’європейського Дніпровського меридіонального екологічного коридору.
Проте, незважаючи на активне відновлення рослинності Великого Лугу, 13 травня Міндовкілля оприлюднило на своєму сайті «Концептуальну записку, що визначає сферу відступів від правил оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки». Цей документ має на меті пояснити ЄС, чому Україна обмежила процедури екологічних оцінок під час воєнного стану. Хоча відступ від вимог ОВД для будівництва військових об’єктів є зрозумілим, включення проєкту відбудови Каховської ГЕС до цього переліку науковці Української природоохоронної групи вважають дуже спірним. Що про це думають екоексперти, дивіться у відео «Першого Криворізького».
«Природа відновлюється, і ми вже спостерігаємо відновлення рослинності. Територія колишнього водосховища вже має зелений покрив, тобто про пилові бурі можемо не говорити.
А прийняття поспішних рішень, за якими не стоять ані вивчення міжнародного досвіду, ані неупереджена розробка різноманітних сценаріїв, ані стратегічна екологічна оцінка, може завдати лише шкоди, нових збитків і втрат», — говорить Едуард Євтушенко, завідувач кафедри ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету, підкріплюючи свою думку дослідженням Української природоохоронної групи.
Які є рішення сьогодні?
Короткотривалі наслідки цієї катастрофи, які ми спостерігали в перші дні, — затоплення, загибель людей, руйнування інфраструктури та житлових будинків. Натомість довготриваліші та більш впливові фактори стосуються зміни характеру водокористування. Каховське водосховище було важливим джерелом води для півдня України. Тому, окрім будівництва нових водогонів, в Україні планують і відбудувати Каховську ГЕС. Але чи змінить це ситуацію або ж спричинить новий екоцид?
«Однією з причин відновлення Каховської ГЕС називають потребу відновити зрошення. Проте зрошувані землі зараз є зоною бойових дій. Чи будуть вони придатні для сільського господарства, поки невідомо. Крім того, раніше в зоні зрошення з Каховського водосховища спостерігалося значне засолення ґрунтів. Через 15–20 років ці ґрунти можуть стати непридатними для використання. Чи варто інвестувати в ГЕС задля короткого періоду зрошення? Війна показала вразливість Каховської ГЕС. Заміна її на децентралізовані сонячні електростанції потребуватиме значно меншої площі», — говорить Олексій Василюк, голова правління, співзасновник UNCG, експерт із заповідної справи та охорони біорізноманіття.
Екоексперт Едуард Євтушенко говорить, що водосховища мають більше екологічно негативного, ніж екологічно позитивного впливу, тому що замулюються береги, зменшується глибина водосховищ, а водосховища, розташовані вище по Дніпру, поступово перетворюються на заболочені місця. Тому експерти переконані, що необхідно шукати інші моделі водоспоживання і водозбереження. Південь України може змінити сільськогосподарську спеціалізацію, вирощуючи культури, які потребують менше води, наприклад замінити сою на сорго або овочі на менш водоємні культури.
Також слід пам’ятати, що майже за рік на дні колишнього водосховища сформувався та продовжує розростатися новий ліс, площа якого може сягнути понад 890 квадратних кілометрів. А за час, необхідний для розмінування, проєктування, будівництва та наповнення нового водосховища, виросте найбільший природний ліс у степовій зоні України. Саме тому спеціалісти Української природоохоронної групи вважають, що держава повинна охороняти ці самосійні ліси, а не прагнути їхнього знищення. До того ж країни-партнери, які інвестують у ліквідацію водосховищ, навряд чи підтримають знищення значної частини природних лісів для створення нового водосховища.