Окупанти дісталися й туди: директор Асканії-Нова про майбутнє заповідника

Після призначення окупаційної адміністрації у заповіднику «Асканії-Нова» зросла загроза знищення унікальної зооколекції, яку після деокупації відновити буде майже неможливо.

Директор заповідника Віктор Шаповал розповів журналістці 1kr.ua про майже рік роботи під українським прапором, коли окупанти вже зайшли на територію громади, про загрози та можливості відновлення після звільнення.

Раніше редакція «Першого Криворізького» повідомляла, що територія біосферного заповідника на півдні Херсонської області знаходиться в окупації більше року.

«...Діяти треба було не гаючи часу, і без жодних інструкцій, пояснень і рекомендацій. Багато в чому – інтуїтивно. Однак ми не просто вистояли, а зробили це з гідністю. Єдиним доступним ресурсом були донати, благодійна допомога з України, ЄС та США, і ми змогли її ефективно організувати та раціонально використати…» — говорить Віктор Шаповал.

Ситуація була критичною з самого початку

У лютому 2022 року чисельність тварин у біосферному заповіднику «Асканія-Нова» налічувалася близько 3500, а після початку повномасштабної війни та окупації російською армією території заповідника усі гроші з бюджету на утримання колекцій фактично зупинились, оскільки Державна казначейська служба припинила обслуговувати платежі по незахищених статтях видатків. Транспортна логістика також була “обрізана” лінією фронту. Тому можна сказати, що ситуація була критичною з самого початку.

«На посаді директора я виявився майже ровесником війни [повномасштабної, - ред.], старшим на 2 місяці. У лютому 2022 року на кінцевому етапі війна зірвала передбачені тендерні закупівлі зернових кормів, тому ми залишилися навіть без корму для тварин», — згадує Віктор Шаповал.

Але попри критичність ситуації адміністрація заповідника разом з благодійними організаціями України та Європи, волонтерами змогли закупити достатні запаси зерна для тварин.

«Місячні витрати складають 8–10 тонн, змогли провести сінозбиральну кампанію і зібрати 600 тонн сіна, забезпечили тварин різноманітними овочами з місцевих фермерських господарств та власної продукції, спорудили теплицю, де вирощували городину взимку.

Рідкісні та екзотичні види тварин отримували родзинки, фініки, інжир, яблука, груші, персики, виноград. Знайшли необхідні ветеринарні препарати. Здійснили ремонт зимових приміщень, де утримуються тварини, виконали комплекс протипожежних заходів. Попри війну та окупацію це був рік наших здобутків і незламності», — говорить директор заповідника «Асканія-Нова» Віктор Шаповал.

Рік незламності та робота під окупацією

Коли почалася повномасштабна війна, загальна чисельність штату біосферного заповідника «Асканія-Нова» була 268 співробітників. Після окупації з 24 лютого колектив практично у повному складі продовжив працювати. Територія заповідника була під охороною, наукова робота також не була зупинена. А щодо пропозицій співпраці з боку окупанта, то вони були, але адміністрація їх не приймала.

«За 13 місяців роботи в окупації вдалось не допустити заборгованості по заробітній платі та закрити усі критичні потреби заповідника по кормах, паливно-мастильних матеріалах, ветпрепаратах, будматеріалах для поточного ремонту, запчастинах і технічних засобах, необхідних для виконання поточних робіт по життєзабезпеченню та обслуговуванню зоопарку та дендропарку.

Але ситуація кардинально змінилась наприкінці березня 2023 року, коли окупаційною адміністрацією на чолі з громадянином РФ – Дмитром Мєщєряковим було встановлено фактичний контроль над установою та зареєстровано нову юридичну особу – «віджатий» Біосферний заповідник "Асканія-Нова", без імені його засновника – Фрідріх Едуардовича Фальц-Фейна», — говорить Віктор.

Сьогодні у «Асканії-Новій» залишилося 140 працівників, і більшість з них техперсонал. Але Віктор Шаповал наголошує, що їх не можна вважати колаборантами, тому що більшість з них — заручники обставин. Тому можна сказати, що життя тварин та рослин заповідника підтримають саме ті працівники, які залишилися.

Зазначимо, що окрім тварин на території заповідника зростає понад 1500 видів рослин, з яких чимало є рідкісними та ендеміками, тобто зустрічаються на дуже обмеженій території.

Фейки та маніпуляції

У соціальних мережах та журналістських матеріалах, у яких розповідали про так звані сафаріполювання на території заповідника «Асканія-Нова» та зруйновану та знищену флору та фауну. Але більшість новин були фейками.

«На жаль, навколо Асканії було багато хайпу. Темою Асканії маніпулювали, інтернет-простір перенасичений неправдивою інформацією. Тому тоді й зараз ми намагаємось максимально об'єктивно описувати ситуацію та писати про реальні проблеми на офіційному сайті установи та сторінках у соцмережах.

Зрозуміло, ми не все можемо оприлюднити, бо це насамперед питання безпеки персоналу, що лишається на непідконтрольній території. Поширені ганебні фото з убитими сарнами (косулями, дикими козами) не мають стосунку до біосферного заповідника «Асканія-Нова». Сарни не утримуються у зоопарку та не мешкають у наших степах.

Так, картина побаченого огидна, нічого, окрім осуду, вона викликати не може, але це не «асканійське сафарі», — з упевненістю говорить Віктор Шаповал.

Сьогодні найбільшою і цілком реальною загрозою колекції зоопарку «Асканія-Нова» є її «евакуація» окупантами. Тому що видовий склад заповідника — унікальний та цінний у всьому світи. Зараз поки жодних рухів у цьому напрямку не спостерігається. Установа рухається фактично за інерцією, бо має «запас міцності», тому поки у нас є час, говорить Віктор Шаповал.

«Усе просто і складно одночасно. «Асканія-Нова» буде деокупована, я вірю в це. Безперечно втрати колекцій та іншого майна, можуть бути значними.

Відновити можна усе, при волі й бажанні, наявних матеріальних та людських ресурсах», — говорить Віктор.

Попри незаконне звільнення окупантами з посади директора заповідника, Віктор Шаповал з 30 вересня минулого року продовжує роботу на науковому фронті, український біосферний заповідник «Асканія-Нова» поки функціонує у форматі науково-дослідної установи.

«Плани відновлення роботи у заповіднику «Асканія-Нова» з порядку денного не знімаються. Багато речей розголошувати не можу, але все буде, треба лише вистояти», — говорить Віктор Шаповал.

Більше матеріалів про вплив війни на довкілля України.