Фейкові держвиплати: як працює схема та як не втратити гроші

Мешканці Кривого Рогу й інших міст України нерідко натрапляють на телефонних та інтернет-шахраїв, які прикриваються державними програмами підтримки — «Зимовою єПідтримкою», «компенсаціями за комуналку», «виплатами для переселенців», «разовою допомогою від ЄС» тощо.

Люди отримують повідомлення й дзвінки — нібито від «Дії», банків або держустанов. Зміст майже завжди однаковий: виплата вже доступна, потрібно лише перейти за посиланням і «підтвердити дані».

Редакція «Першого Криворізького» звернулась до оперуповноваженого сектору протидії шахрайству Криворізького районного управління поліції Максима Вінтаренка, щоб розібратись, як працює ця схема та що робити, якщо вам прийшло таке повідомлення.

Як працює схема «держвиплат»?

За словами правоохоронця, механізм шахрайства майже завжди один і той самий.

Людині надходить повідомлення з текстом на зразок «Вам доступна зимова єПідтримка», «Вам нараховано компенсацію за електроенергію», «Ви отримали 3900 гривень від держави», «Потрібно підтвердити картку для отримання виплати» і подібним.

У повідомленні міститься фальшиве посилання, яке веде на копію сайту банку, «Дії» чи Міністерства соціальної політики. Візуально такі сторінки майже не відрізняються від справжніх.

На підробленому сайті людину просять ввести:

• номер банківської картки;

• CVV-код;

• код із повідомлення;

• або авторизуватися через BankID.

Після введення даних шахраї отримують доступ до рахунку та швидко виводять гроші.

«Ця схема зараз одна з наймасовіших, адже багато людей очікують реальних зимових компенсацій і соцвиплат. Найчастіше страждають ті, хто раніше вже отримував реальні виплати або користувався держпослугами», — доповнив фахівець.

Чому шахраї часто прикриваються «Дією»?

«Дія» — один із найбільш упізнаваних брендів, якому довіряють українці. Люди звикли отримувати через застосунок документи, послуги та сповіщення, тому поєднання слів «Дія» і «виплата» знижує пильність. Саме цим користуються шахраї: копіюють логотипи, стиль повідомлень та інтерфейс офіційних сервісів.

Які повідомлення мають одразу викликати підозру?

Правоохоронець пояснив, на що варто звертати увагу:

• у повідомленні є посилання — це майже гарантоване шахрайство;

• повідомлення приходить із незвичного, невідомого, короткого або іноземного номера;

• вам пишуть, що виплата доступна тільки сьогодні або потрібно терміново підтвердити дані;

• дзвонять нібито з банку, але просять назвати CVV або пароль із повідомлення;

• посилання містить дивні домени: «gov-ua.help», «diia-support.info», «ukr-support.site».

Фахівчиня з репутаційної діяльності в регіонах головного офісу «ПриватБанку» Анжела Дзінзюра додала: шахраї активно використовують не лише SMS чи дзвінки, а й фейкові Telegram-канали та чатботи, які імітують «Дію», «єДопомогу» або сторінки банків.

«Їхня головна мета — змусити людину добровільно ввести карткові дані. Для отримання будь-якого переказу достатньо лише номера картки. Усі інші дані — це ключі до рахунку», — наголошує вона.

CVV-код, PIN, термін дії картки та коди з SMS не можна передавати нікому. Навіть якщо співрозмовник не називає цих даних прямо, а просить «три цифри зі звороту» або «код підтвердження» — це шахрайство.

У банках працюють автоматичні anti-fraud-системи, які аналізують операції 24/7. Вони реагують на нетипові дії: великі списання, серію переказів, спроби оплат за кордоном або різку зміну фінансової поведінки. У таких випадках банк може тимчасово заблокувати операцію або картку та надіслати запит на підтвердження.

Що робити, якщо ви вже перейшли за шахрайським посиланням?

• закрити підозрілий сайт і очистити історію браузера;

• заблокувати картку через банкінг або гарячу лінію;

• змінити паролі до інтернет-банкінгу;

• за можливості перевипустити картку.

«Не бійтесь блокувати картку. Її можна самостійно розблокувати або швидко перевипустити, зокрема й у цифровому форматі», — пояснює працівниця банку.

Чи можна повернути гроші?

Повернення коштів можливе лише в окремих випадках. Якщо клієнт звернувся до банку одразу і гроші ще не надійшли на рахунок шахраїв, операцію можуть заблокувати. Якщо ж кошти вже зараховані, їх повернення можливе лише в межах кримінального провадження та за рішенням суду. Саме тому швидкість реакції має велике значення.

Що робити, якщо прийшло SMS про «виплати»:

• не переходити за посиланням;

• не вводити жодних даних картки;

• сфотографувати або зберегти повідомлення — це може бути доказом;

• у разі підозри — звернутись до поліції;

• перевірити інформацію на офіційних джерелах (у застосунку «Дія» та на порталі diia.gov.ua, офіційному сайті Мінсоцполітики, сайті вашого банку, гарячих лініях соцзахисту).

Пам’ятайте, держава ніколи не запускає виплати через SMS-посилання. Шахраїв багато, і вони дуже активні в період виплат і компенсацій. Будьте уважними, перевіряйте інформацію та не передавайте нікому своїх банківських даних.