Здати аналізи безоплатно в Кривому Розі: місія нездійсненна?

Здати аналізи безоплатно в Кривому Розі: місія нездійсненна?

Фото: Перший Криворізький

Про те, що в Україні відбулась медична реформа, всі знають, або принаймні щось чули. Головним результатом цієї реформи стало запровадження Програми державних гарантій. І це якраз те, про що народ волав роками: згідно з Конституцією України медицина є безоплатною! Так от за Програмою державних гарантій вона і має бути безоплатною: за кожну надану пацієнту за електронним направленням лікаря медичну послугу (будь то аналіз чи операція) медичному закладові платить держава через Національну службу здоров'я України (НСЗУ). Чому ж народ знову невдоволений? Як працює Програма державних гарантій в реальності? Авжеж, на законодавчому рівні можна прописати найкращі принципи надання медичної допомоги (гроші ходять за пацієнтом!), запровадити найкращі механізми (Електронна система охорони здоров'я), але без належного контролю, перш за все, з боку пацієнтської спільноти та суспільства загалом, воно само не їде.

Враховуючи те, що медицина — сфера досить делікатна, і розбирати конкретні кейси журналістові досить непросто через те, що лікарі й посадові особи сфери охорони здоров'я завжди можуть сховатись за конфіденційністю інформації про пацієнта, таким пацієнтом буду я сама. Хоча моя ситуація стосується усіх, хто намагався здати розгорнутий аналіз крові у діагностичному центрі на пл. Захисників України (раніше Визволення).

«Аналізи не робимо — зламався апарат»


Це саме той діагностичний центр, який було створено за кошти від приватизації «Криворіжсталі», 1% яких дістався безпосередньо місту. Цей діагностичний центр тривалий час існував як окремий медичний заклад. І саме у ході реформування його було приєднано до міської лікарні №3. Тепер це консультативно -діагностичний центр №2 Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №3» Криворізької міської ради.

Серед послуг, які ця лікарня надає за Програмою державних гарантій, — лабораторні обстеження. І якщо пацієнт має електронне направлення лікаря на аналізи, вони для нього є безоплатними.

Маючи електронне направлення лікаря, на початку квітня я звернулась у консультативно-діагностичний центр на пл. Захисників України. До наступного прийому лікаря (через місяць) мені потрібно було зробити 6 аналізів крові: на глікований гемоглобін, ТТГ, Т4 вільний, АТ до ТПРО, а також на глюкозу та креатинін. Однак реєстраторка лабораторії мені повідомила, що зробити у них аналіз на глюкозу та креатинін не вийде, бо зламався апарат. При цьому дуже здивувалась моєму наміру все ж здавати у них чотири аналізи. «Ви що, будете два рази колоти вену?» Склалось враження, що мене охоче відправили б деінде не з двома, а з усіма шістьма аналізами.

Про те, де і як я здавала аналіз крові на глюкозу і креатинін, буде в кінці. Але чи обгрунтовано мені (і ще масі народу) відмовили у цих двох аналізах у 3-ій міській?

Зайшовши на офіційний сайт лікарні, у переліку аналізів, які там виконуються, я побачила і ті, у яких мені було відмовлено. Жодної інформації про те, що аналізи на глюкозу і креатинін тимчасово не виконуються через поломку апарату, там не було. В самому діагностичному центрі теж не було жодного письмового оголошення про неможливість виконувати вказані аналізи, як і про дату відновлення роботи аналізатора. Про поломку і неможливість виконання аналізів пацієнтів інформували усно, а на питання про те, коли апарат знову запрацює, тільки знизували плечами.

Чия це проблема?


А позаяк я не тільки пацієнт, а журналіст і депутат міської ради, то ця ситуація мене дуже зацікавила. Попередньо вивчивши питання, я дізналась, що на офіційному сайті НСЗУ є дашборд, який містить інформацію щодо актуального стану кожної одиниці обладнання, що є в розпорядженні кожної лікарні, з якою НСЗУ уклало договір на надання медичних послуг. Інформацію про стан обладнання НСЗУ бере з Електронної системи охорони здоров'я, відповідно, вона має бути туди внесена лікарнею. Однак деяка складність полягає в тому, що ти не знаєш, аналізатор якої марки вийшов з ладу, щоб пересвідчитись напевне, знає про це Система (і НСЗУ), чи ні. Дійсно аналізатор вийшов з ладу, чи шляхом імітації поломки обладнання потік пацієнтів перенаправляється в приватні лабораторії?

Тому я надіслала запит на отримання публічної інформації керівництву КНП «Криворізька міська лікарня №3». Попросила надати копію документу про технічну несправність аналізатора (дефектний акт), а також договір на його обслуговування або ремонт, повідомити планову дату відновлення роботи обладнання. А також попросила проінформувати мене про механізм забезпечення прав пацієнтів на безоплатні аналізи за Програмою медичних гарантій у разі виходу з ладу обладнання.

Мною уже було з'ясовано: якщо лікарня за договором з НСЗУ має надавати цю послугу, то поломка обладнання, необхідність його повірки та інше — це її проблеми, а не пацієнта. Лікарня мала б тимчасово залучити підрядну лабораторію, щоб спрямовувати туди біоматеріал пацієнтів на період виходу з ладу власного обладнання. Якщо, звичайно, заклад не зацікавлений поставити під загрозу свій договір з НСЗУ та можливість отримувати державне фінансування.

Паралельно я спрямувала в міське управління охорони здоров'я депутатське звернення. Зажадала вжити заходів контролю щодо відмов у виконанні аналізів крові на глюкозу та креатинін і за результатами перевірки належно відреагувати.

Аналізатор за лічені години поважчав у десятки разів


Лікарня надала мені копію акту виконаних робіт від 08.04.2026 на бланку «ХЛР» (ТОВ «Хімлабораторреактив, м. Бровари) на аналізатор біохімічний автоматичний ВS-240. І там написано від руки таким «красивим» почерком, що мало що можна розібрати. Які дефекти, прочитати неможливо, зрозуміло лише те, що аналізатор було обстежено на місці, і «прилад підготовлено до транспортування в офіс сервісної служби «ХЛР» для діагностики та ремонту».

Міськздрав у своїй відповіді на моє депутатське звернення пішов ще далі, для більшої переконливості надавши ксерокопії експрес-накладних «Нової Пошти», які я не просила.

А тепер, як кажуть, слідкуйте за руками. Згідно з наданою експрес-накладною «Нової Пошти», відправка оформлялась 14.04.2026 з плановим часом доставки 15.04.2026 до 15.00. Відправник — приватна особа Шумяк Світлана Іванівна (завідувачка консультативно-діагностичного центру №2 КНП» Криворізька міська лікарня №3).

Вона відправила на адресу ТОВ «ХРЛ» у Бровари вантаж об'ємною вагою вагою 123,46 кг, 1 місце (це вантаж понад 30 кг). І він містив, як зазначено, медичне обладнання (інструменти) з оголошеною цінністю 50000 грн.

Оформлення відправки назад відбулося уже на другий день, 15.04.2026, з плановим часом доставки у Кривий Ріг приватній особі Шумяк Світлані Іванівні 16.04.2026 до 18.00.

Згідно з експрес-накладною, відремонтований аналізатор приїхав назад уже вагою 1250 кг (фактичною) у вигляді запакованого з допомогою палет (дерев'яних піддонів) вантажу, 2 місця, оголошена цінність… 500 грн.

Аналізатор аномально змінив вагу, «погладшавши» з 123,46 кг до 1250 кг. Уявляєте собі лабораторний прилад для аналізу крові у вигляді вантажу на двох палетах вагою понад 600 кг кожен?

Не менш «цікаво», що вантаж потрапив до рук майстрів у другій половині дня 15.04.2026, його відремонтували, протестували, завантажили на палети, того ж дня встигли на «Нову Пошту» і відправили його назад у Кривий Ріг. Фух, оце так швидкість, просто метеори.

Насправді це все має ознаки фальсифікації, надані експрес-накладні скоріш за все стосуються різних вантажів, і навряд чи це аналізатор.

«Нам так жаль…»


У текстовій частині своєї відповіді директор КНП «Криворізька міська лікарня №3» Андрій Маков пише, що аналізатор було відправлено для ремонту в Київ (тут кома), 14.04.2026 його відремонтовано та відправлено в Кривий Ріг, 17.04.2026 аналізатор отримано; подана заявка на монтаж та введення в експлуатацію; запланована дата встановлення, налаштування та штатна робота апарату з 04.05.2026.

Правда, згідно з експрес-накладними «Нової Пошти», наданими міськздравом, 14.04.2026 апарат було тільки відправлено у Бровари, а відправка назад оформлялась 15.04.2026. Щоправда, розбіжності в датах — така дрібниця порівняно з тим, що аналізатор після ремонту став важити у десятки разів більше.

На підтвердження актуального стану обладнання лікарня також надала копії сертифікатів калібрування від 21.04.2026 на аналізатор біохімічний напівавтоматичний ЕRВА СНEM-7 і на фотометр СОЛАР РМ 2111. Сертифікати видані метрологічним центром Криворізької філії ДП «Дніпростандартметрологія». Отже, лікарня має в розпорядженні, написав в. о. директора лікарні Андрій Маков, не один, а декілька аналізаторів крові, функція їх взаємозамінна, спектр досліджень відповідає вимогам НСЗУ, потреби в договорах з підрядними лабораторіями немає. Бо я ж питала про алгоритм забезпечення права пацієнтів на отримання безоплатних аналізів у разі виходу апарату для лабораторних досліджень з ладу.

«Якщо виходить з ладу один апарат, його функції виконують інші апарати, які офіційно є в наявності. В клініко-діагностичній лабораторії №1 КНП «Криворізька міська лікарня №3» на вул. Гірничих Інженерів (колишня Пушкіна — Авт.), №13К, працюють в штатному режимі ще 2 аналогічних аналізатори: РM 2111, ERBA CHEM — 7», — написав Андрій Маков.
Отакої. Чому ж тоді пацієнтів відправляють робити аналізи деінде, фактично відмовляючи у послузі, яку зобов'язались надавати за Програмою державних гарантій згідно з договором з НСЗУ? Виявляється, це «прикрі випадки неповного інформування пацієнтів».

Дослівно: «В реєстратурі КДЦ №2 за адресою пл. Захисників України (раніше Визволення — Авт.), буд. 2/1, коли аналізатор вийшов з ладу, повинні були інформувати пацієнтів по телефону, що дані аналізи продовжують виконуватись в лабораторії КДЦ №1 (на вул. Гірничих Інженерів (раніше Пушкіна — Авт.)). Але, на жаль, були прикрі випадки неповного інформування пацієнтів».

Тю, як-то кажуть у народі. А навіщо пацієнту бути поінформованим, на якому саме апараті, і де він стоїть, лікарня буде аналізувати його кров? Причому тут «інформування», якщо бери кров та аналізуй?

Міськздрав «розібрався»


Ще «цікавіше» на депутатське звернення відписалось міське управління охорони здоров'я. Заступник начальника управління Олександр Лук'яненко наваяв, а начальник Костянтин Мурашко підписав, що «відмова у виконанні аналізів крові на глюкозу та креатинін у клініко-діагностичному центрі №2 КНП «Криворізька міська лікарня №3» є обгрунтованою, оскільки Аналізатор біохімічний автоматичний ВS-240 01.04.2026 вийшов з ладу».

І таке твердження є маніпулятивним, оскільки НСЗУ укладає договір на надання послуг за Програмою медичних гарантій не з окремим структурним підрозділом, а з лікарнею. І лікарня відмовила необгрунтовано, і в. о. директора вже «зізнався», що на одному аналізаторі світ клином не зійшовся.

Міськздрав далі дослівно:

«Електронне направлення дійсне протягом 1 року (365 днів) і пацієнт самостійно визначає лікувально-профілактичний заклад, де проводяться зазначені дослідження за договором з НСЗУ.»
Так пацієнт в моїй особі і визначив: у третій міській лікарні!

Іще цитата:

«Консультативно-діагностичний центр №1 КНП «Криворізька міська лікарня №3» (на колишній вул. Пушкіна) здійснює проведення зазначених аналізів крові на глюкозу та креатинін, тому лікарня не має потреби у укладанні договору з іншою підрядною лабораторією».
Чесно, коли читаєш такі маніпулятивні офіційні відповіді, у яких один абзац суперечить іншому, з яких аж випирає «турбота про пацієнтів», іноді сумніваєшся в повносправності тих, хто їх надає.

Цитую далі пана Мурашка:

«За результатами перевірки з'ясовано, що помилка була допущена медичними працівниками реєстратури КДЦ №2 КНП «КМЛ №3» КМР, які не повідомили пацієнтів при зверненні про порядок дій, викликаних фактом виходу з ладу зазначеного апарату».
Який іще «порядок дій» для пацієнта, якщо діяти треба лікарні, а не пацієнтові? Пацієнт лише здає кров, і йому байдуже, де знаходиться той аналізатор: в КДЦ №1 чи в КДЦ№2, бо і то, і то — міська лікарня №3.

«З метою усунення виявлених недоліків проведено оперативну нараду з медичними реєстраторами КДЦ №2 КНП «КМЛ №3» КМР 16.04.2026, на якій розглянуто питання спрямування пацієнтів у разі відсутності можливості проведення того чи іншого дослідження».
Куди-куди спрямування? Ні, я звичайно, здогадуюсь, куди пацієнтів з їхніми електронними рецептами хотіли б «спрямувати». Тільки «оперативну нараду» Лук'яненко з Мурашком проводили скоріш за все у своїх мареннях.

А за телефоном реєстратури КДЦ №2 (на пл. Захисників України) і після 16.04.2026 так само розказували, що апарат зламався, відправили в Київ, аналізи на глюкозу та креатинін не робимо, звертайтесь у інші лікарні.

Що це, як не штучне перенаправлення потоку пацієнтів у інші лабораторії, у тому числі приватні, для здачі аналізів на комерційній основі?

Великі букви — це вам не малі


Тепер ви дещо знаєте про здачу аналізів за Програмою медичних гарантій по-криворізьки. До ваших послуг «гаряча лінія» НСЗУ, яка приймає дзвінки безкоштовно за коротким номером 16-17, оператори працюють з понеділка по четвер з 9:00 до 18:00, у п'ятницю з 9:00 до 16:45. За цим телефоном надають роз'яснення щодо Програми державних гарантій та надають допомогу у разі порушення прав пацієнтів.

Чи ж зробила я ті два аналізи? Так, у приватній лабораторії «Сінево», яка — увага! — теж має договір із НСЗУ на проведення безоплатних аналізів за Програмою державних гарантій. Тобто, там роблять аналізи як на комерційній основі, так і безоплатно — за наявності електронного направлення.

Але: для того, щоб зробити аналізи в «Сінево» безоплатно, треба записатись через офіційний сайт цієї компанії. У мене через сайт не виходило — я скористалась ще однією можливістю, а саме вказаним на сайті номером телефона. Перше, про що спитали на іншому кінці, так це наявність електронного направлення, треба було повідомити його 16-значний номер та інші свої дані. Після цього сказали, що впродовж доби надійде дзвінок, і тоді уже запишуть на прийом. Передзвонили — знову кажіть 16-значний номер електронного направлення і всі дані. Врешті мене записали.

А коли у визначений день я прийшла в «Сінево», то як безоплатному пацієнтові мені якось не дуже були раді. З'ясувалось, що тепер треба повідомляти не 16-значний номер електронного направлення, а останні 4 цифри номера, який мені мав прийти в СМС-повідомленні або на Вайбер від «Сінево». Мовляв, під час запису мені повідомляли, що прийде повідомлення з цим номером. Я навіть дещо розгубилась, бо про те, що після запису по телефону має прийти ще повідомлення, мені точно ніхто не казав. І тут «прикрий випадок неповного інформування пацієнта»? Та на рецепції стояли на тому, що про повідомлення мені не сказати не могли, а от видалити його я могла, тому до побачення. Однак у численних повідомленнях на Вайбері номер від «Сінево» у моєму телефоні таки знайшовся. Ура! Аж тут мене повідомляють, що в Електронній системі охорони здоров'я моє прізвище написане всіма великими буквами, і мені «треба піти до сімейного лікаря... » Куди, куди піти? Утім, потреба іти до сімейного лікаря швидко відпала, коли мною було заявлено про намір тут і зараз звернутись на «гарячі лінії» «Сінево» та НСЗУ. І я почула, що «про всі великі букви» мене «просто проінформували». Неповно проінформували, скажу я вам, бо у тій Системі усіма великими буквами написано не тільки моє прізвище, а й ім'я та по-батькові! Як я взагалі посміла претендувати на медичну допомогу?!
Аналіз зробили, результат видали на другий день на папері — сказали, що в Систему вони результати аналізів не вносять (на відміну від лікарні №3).

Фінансова сторона: вартість аналізу на креатинін — 580 грн, на глюкозу — 220 грн, взяття крові одноразовою системою — 90 грн, всього 890 грн. Мені до сплати — 0. Бо ж за мене платить держава, компенсуючи «Сінево» орієнтовно 650 грн, а 240 грн, так написано у виданому мені документі, «Сінево» покриває за власний рахунок.

Але ж це була добра воля «Сінево» — укласти договір із НСЗУ. Більше того, по місту висять бігборди «Сінево» з рекламою «Здавай безоплатно».

Щоправда, гібридний статус закладів, де одночасно надаються одні й ті ж послуги як на комерційній основі, так і за договором з НСЗУ, експерти вважають ідеальним підгрунтям для зловживань. Їм не вгодиш.

Посилання скопійовано в буфер обміну