Створення автокефальної церкви підтримує кожен третій українець - опитування

Створення автокефальної церкви підтримує кожен третій українець - опитування

Фото: Первый Криворожский

Створення в Україні автокефальної православної церкви не підтримують 20% населення країни, але за створення виступає практично кожен третій українець.

Про це йдеться у оприлюднених результатах загальнонаціонального опитування населення України, що було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова. Так, згідно з даними дослідження, створення в Україні автокефальної помісної православної церкви підтримує 31,3% серед усього населення, не підтримують 19,8%. Решті населення це або байдуже (34,7%) або вони не мають певної відповіді (14,2%).

Як зазначають соціологи, істотним чинником у підтримці чи непідтримці створення автокефальної помісної православної церкви є регіональний: переважно підтримують таку перспективу у західному (58%) та центральному (35,1%) регіонах, переважно не підтримують на півдні (24,4% – проти, 9,5% – за), сході (відповідно, 28,2% і 10%) та на Донбасі (27,8% і 18,5%). Проте значна частина населення у регіонах ставиться до пропозиції створення єдиної помісної церви байдуже чи не має певної відповіді (у південному регіоні таких 66%, східному – 62%, на Донбасі – 53%, у центральному - 47%, західному - 30%).

Найбільш байдужі до питання створення автокефальної помісної церкви люди, які не є релігійними (74%). Водночас, й серед релігійних осіб 40% також не дали ані позитивної, ані негативної відповіді. Згідно з результатами опитування, загальна підтримка чи заперечення ідеї створення помісної церкви має суттєві конфесійні відмінності.

Так, серед прихильників УПЦ Київського патріархату створення помісної церкви підтримують 45% (не підтримують – 18%), тоді як серед прихильників УПЦ Московського патріархату підтримують такі дії 23%, а не підтримують 40%. Загалом лише 11,5% населення переконані, що створення єдиної української православної церкви належить до першочергових питань, ще 22,7% вважають це питання актуальним, але не першочерговим. При цьому 22,6% опитаних зазначили, що це питання – неактуальне, бо створення чи нестворення такої церкви нічого не змінить, а 26,2% вважають, що таке питання не варто порушувати, бо від того буде лише шкода.

Серед тих респондентів, які підтримують створення помісної православної церкви, це питання першочерговим вважають 34%, а 50% вважають його актуальним, але не першочерговим. Серед респондентів, які підтримують створення помісної православної церкви, більше половини (56%) вважають, що ця церква має створюватися на основі УПЦ Київського патріархату з приєднанням всіх охочих, тоді як за створення цілком нової церкви, в якій об’єдналися б усі охочі, висловилися 14%.

Щодо ролі влади у процесі створення єдиної української православної церкви, більшість опитаних (56,7%) відповіли, що представники влади не повинні долучатися до таких дій, ще 17,1% обстоюють думку, що представники влади можуть допомагати ініціативам православних церков, а на думку 7% , представники влади мають активно діяти у цьому напрямку за власною ініціативою. Серед тих, хто підтримує створення помісної церкви, 35% схвалюють допоміжну роль представників влади у цих процесах, втім, і 41% проти такого долучення. Опитування проводилося з 19 по 25 травня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.


Джерело УНІАН

Комментарии (81)

ДРУГ П*****

13:39, 30 июня 2018

Добродій,муву... точно учить не буду.не нужна совсем.нет спроса у нормальных..

Без надежды

18:09, 29 июня 2018

6 июня 1990 года в патриаршей резиденции в Даниловом монастыре состоялся Архиерейский собор, избравший трех кандидатов на патриарший престол: митрополита Ленинградского и Новгородского Алексия (Ридигера), митрополита Ростовского и Новочеркасского Владимира (Сабодана) и митрополита Киевского и Галицкого Филарета (Денисенко). Имея давние и тесные связи с руководством СССР и КГБ, Филарет рассчитывал, что именно он возглавит Русскую православную церковь[7]. По словам митрополита Никодима, «он пошёл накануне выборов к Лукьянову А. И. и говорит, что есть договорённость с ЦК, что именно он будет Патриархом. На что Лукьянов ответил: „Михаил Антонович, теперь мы вам не можем помочь: как решит Собор, так и будет“». В результате тайного голосования 7 июня членами Поместного собора Филарет получил 66 голосов, тогда как за митрополита Алексия было отдано 139 голосов, за Владимира — 107.

Не став Патриархом Московским, Филарет поспешил утвердиться в Киеве.

Без надежды

18:15, 29 июня 2018

Википедия. Источник [7] удален.

ДРУГ П*****

20:10, 29 июня 2018

Без надежды,а то что этот филаретка выжавал свою жену не законную за секретаршу свою.она родила она от него 2 х детей.а при этом он был в монашеском постриге и чине..и после был предан собором анафеме.и в Киев метрополитом поехал св.Владимир.а этому стал помогать создавать раскол в православии на Украине самипан-бандеровец Кравчук..

ДРУГ П*****

20:05, 29 июня 2018

Кпждый 300 поверю.но 3-й это как всегда враньё!!!

Эйяфьядлайекюдль

14:26, 30 июня 2018

С безвизом так же было.

Ссылка скопирована в буфер обмена