Чинний Закон про мову суперечить статті Конституції України

Реєстрація у Верховній Раді оновленого законопроекту №5670д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» дає Україні реальний шанс побудувати цілісну систему розвитку, захисту і підтримки української мови.

Цей законопроект спрямовано на реалізацію вимоги статті 10 Конституції: «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України», - йдеться у пояснювальній записці до доопрацьованого проекту Закону України.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Читайте також: Мовне питання заворушило Верховну Раду України

Українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 статті 10 Конституції України).

Українська мова, поряд з прапором, гербом і гімном, є одним з символів української держави.

Володіння державною мовою та її використання посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування є однією з обов’язкових умов для зайняття відповідних посад.

Громадяни України повинні володіти українською мовою як мовою свого громадянства та використовувати її у сферах публічного спілкування. При цьому кожен громадянин України є вільним у виборі мови або мов у приватному спілкуванні.

Приклад інших держав (Литва, Латвія, Естонія, Хорватія, Польща, Франція, Угорщина тощо) підтверджує те, що державна мова має окремий статус, який регулюється окремим законом, а застосування мов національних меншин відбувається в рамках захисту прав національних меншин –носіїв таких мов. Саме тому в проекті пропонується врегулювати статус виключно державної мови.

Цей проект Закону спрямований на регулювання порядку застосування української мови як державної у публічних сферах суспільного життя. Дія цього Закону не поширюватиметься на мову релігійних обрядів та на сферу приватного спілкування між особами.

Стан нормативно-правової бази у цій сфері є незадовільним, оскільки Закон України «Про засади державної мовної політики» суперечить статті 10 Конституції України.

Закон України «Про засади державної мовної політики», позірно декларуючи «зміцнення статусу» державної мови, водночас гарантує «регіональним мовам або мовам меншин» захист на одному рівні з державною мовою.

З огляду на такі положення, Венеційська Комісія у своєму висновку на відповідний законопроект поставила питання «чи не ставиться під загрозу роль української мови, яку вона повинна відігравати в українському багатомовному суспільстві як єдина державна мова, та чи не применшується її об’єднавча сила наданням захисту на такому ж рівні регіональним та міноритарним мова у зазначених сферах».

Читайте також: Говоримо, читаємо, чуємо українську мову. Опитування мешканців України

Більш того, відповідно до Оцінки Верховного комісара ОБСЄ з питань національних меншин, не існує права осіб, які належать до національних меншин, ніколи не мати обов’язку використовувати державну мову:

«Від усіх членів суспільства, у тому числі осіб, що належать національних меншин, може очікуватися використання державної мови у певних сферах спілкування в публічній сфері, як це визначено законом».

Венеційська комісія звертає увагу на те, що «Розвиток державної мови гарантує розвиток ідентичності суспільства у державі, і в подальшому забезпечить взаємне спілкування між та в межах складових частин населення.

Можливість громадян вживати офіційну мову на всій території країни може бути також забезпечене з метою уникнення дискримінації щодо здійснення їхніх фундаментальних прав, у тих регіонах, де особи, що належать до національної меншини становлять більшість населення».

Реалізація Закону не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету України.

Читайте також: Нардепи з Кривого Рогу проти україномовних 75% телеконтенту?

Законопроект №5670-д підтриманий комітетом з питань культури й духовності, а його співавторами стали аж 76 народних депутатів. Доопрацьований комітетом законопроект підписали представники 6 фракцій та позафракційні, у тому числі більшість співавторів трьох попередніх законопроектів про українську мову.

Це дозволяє звести до мінімуму політичні спекуляції і міжпартійну конкуренцію при розгляді питання державної ваги.

Прийняття цього закону підтримали понад 70 всеукраїнських і сотні місцевих громадських організацій, вчені ради провідних вузів України, Міністерства культури, науки й освіти, молоді та спорту, Держкомтелерадіо, громадські та культурні діячі, майстри українського слова.

Законопроект гарантує кожному право на отримання інформації та послуг українською мовою в усіх публічних сферах, передбачає дієву систему контролю і санкції за порушення, скасовує одіозний закон Ківалова-Колесніченка. Водночас проект не спрямований проти жодних мов чи національних меншин.

Це системний якісний документ, що базується на найкращих взірцях європейського мовного законодавства.