У яких районах Кривого Рогу найгірша вода та в чому причина

У яких районах Кривого Рогу найгірша вода та в чому причина

Фото: Перший Криворізький

За результатами моніторингу громадською організацією «Досить труїти Кривий Ріг» якості води з централізованого водопостачання в районах Кривого Рогу, рівень мінералізації все ще залишається підвищеним. Станом на жовтень 2024 року найгіршою за санітарно-гігієнічним індексом є ситуація з питною водою в Довгинцівському, Покровському та Саксаганському районах міста.

Про це під час екологічного форуму «Наслідки руйнації Каховської ГЕС та Зелене відновлення» повідомила під час свого виступу Анна Амбросова, екологиня ГО ДТКР.

«Жителі Кривого Рогу з червня 2023 року споживають воду із суттєво підвищеною мінералізацією. Загальний рівень мінералізації води в місті до 2023 року становив 600–700 мг/дм3. Після знищення Каховського водосховища та залучення альтернативних джерел цей показник збільшився до 1600 мг/дм3 у 2023 році, і лише нещодавно знизився до 1200–1300 мг/дм3. Відповідно до нормативів вода з мінералізацією 1000 мг/дм3 є безпечною для тривалого споживання, а перевищення цього рівня створює ризики для чутливих груп населення. Ми наполегливо рекомендуємо використовувати доочищену воду для пиття. Найгірша якість води зараз у Довгинцівському, Покровському та Саксаганському районах, тоді як найкраща — у Центрально-Міському районі, який отримує воду з Карачунівського водосховища», — розповідає Анна Амбросова.
Читайте також: Від Каховської катастрофи до місцевих проблем: що не так з річками Кривого Рогу



Також екологиня пояснює, що річка Інгулець — джерело зрошення для Миколаївської, Дніпропетровської та Херсонської областей. А після підриву Каховської ГЕС і зневоднення водосховища річка Інгулець лишається чи не єдиним джерелом водопостачання Миколаївщини та частково Кривого Рогу.

«Ми проаналізували дані Державного агентства водних ресурсів України, а також результати власних досліджень залишкових вод Каховського водосховища і води з Інгульця. Зафіксовано суттєве підвищення мінералізації води, зокрема концентрації хлоридів і сульфатів. Погіршення ситуації пов’язане зі скиданням шахтних вод із криворізького ставка в балці Свистунова при скороченому фінансуванні та нестачі води для промивання річки. Тобто відсутність Каховського водосховища, обмеження кількості води з Дніпра для промивки, а також недостатнє фінансування призвели до засолення річки Інгулець. Це неабиякий ризик для річкової флори й фауни, а також сільськогосподарських регіонів, таких як Дніпропетровська, Херсонська та Миколаївська області», — говорить Анна Амбросова.


Що цим всім робити, щоб покращити ситуацію


Для покращення ситуації з водою, яка використовується для централізованого водопостачання та системи зрошення Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей, члени громадської організації ДТКР пропонують комплексну стратегію пошуку альтернативних джерел водопостачання і перекиду прісної води.

Анна Амбросова перерахувала такі пропозиції:

  • створити єдину відкриту платформу накопичення результатів моніторингу та фактів забруднення вод у громадах;
  • поширювати досвід децентралізованих громадських лабораторій моніторингу вод у громадах;
  • на політичному рівні впровадити рекомендації Policy Paper «Громадський контроль: Способи захисту навколишнього середовища та підвищення якості життя».



Фото: Альона Музика

Посилання скопійовано в буфер обміну