У яких районах Кривого Рогу найгірша вода та в чому причина
Фото: Перший Криворізький
Про це під час екологічного форуму «Наслідки руйнації Каховської ГЕС та Зелене відновлення» повідомила під час свого виступу Анна Амбросова, екологиня ГО ДТКР.
«Жителі Кривого Рогу з червня 2023 року споживають воду із суттєво підвищеною мінералізацією. Загальний рівень мінералізації води в місті до 2023 року становив 600–700 мг/дм3. Після знищення Каховського водосховища та залучення альтернативних джерел цей показник збільшився до 1600 мг/дм3 у 2023 році, і лише нещодавно знизився до 1200–1300 мг/дм3. Відповідно до нормативів вода з мінералізацією 1000 мг/дм3 є безпечною для тривалого споживання, а перевищення цього рівня створює ризики для чутливих груп населення. Ми наполегливо рекомендуємо використовувати доочищену воду для пиття. Найгірша якість води зараз у Довгинцівському, Покровському та Саксаганському районах, тоді як найкраща — у Центрально-Міському районі, який отримує воду з Карачунівського водосховища», — розповідає Анна Амбросова.Читайте також: Від Каховської катастрофи до місцевих проблем: що не так з річками Кривого Рогу
Також екологиня пояснює, що річка Інгулець — джерело зрошення для Миколаївської, Дніпропетровської та Херсонської областей. А після підриву Каховської ГЕС і зневоднення водосховища річка Інгулець лишається чи не єдиним джерелом водопостачання Миколаївщини та частково Кривого Рогу.
«Ми проаналізували дані Державного агентства водних ресурсів України, а також результати власних досліджень залишкових вод Каховського водосховища і води з Інгульця. Зафіксовано суттєве підвищення мінералізації води, зокрема концентрації хлоридів і сульфатів. Погіршення ситуації пов’язане зі скиданням шахтних вод із криворізького ставка в балці Свистунова при скороченому фінансуванні та нестачі води для промивання річки. Тобто відсутність Каховського водосховища, обмеження кількості води з Дніпра для промивки, а також недостатнє фінансування призвели до засолення річки Інгулець. Це неабиякий ризик для річкової флори й фауни, а також сільськогосподарських регіонів, таких як Дніпропетровська, Херсонська та Миколаївська області», — говорить Анна Амбросова.
Що цим всім робити, щоб покращити ситуацію
Для покращення ситуації з водою, яка використовується для централізованого водопостачання та системи зрошення Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей, члени громадської організації ДТКР пропонують комплексну стратегію пошуку альтернативних джерел водопостачання і перекиду прісної води.
Анна Амбросова перерахувала такі пропозиції:
- створити єдину відкриту платформу накопичення результатів моніторингу та фактів забруднення вод у громадах;
- поширювати досвід децентралізованих громадських лабораторій моніторингу вод у громадах;
- на політичному рівні впровадити рекомендації Policy Paper «Громадський контроль: Способи захисту навколишнього середовища та підвищення якості життя».
Фото: Альона Музика