Від Каховської катастрофи до місцевих проблем: що не так з річками Кривого Рогу
Фото: Перший Криворізький
Раніше редакція «Першого Криворізького» писала, що критичне зниження рівня води в криворізьких річках і водосховищах, забруднення та мор риби — відтерміновані наслідки після знищення окупантами Каховської ГЕС та зневоднення водосховища, з якого перекачували воду до Південного водосховища Кривого Рогу, з якого отримували воду понад 60% населення міста та району.
«Але якщо говорити про річку Саксагань, то проблеми з сильної мінералізації води та її обміління беруть свій початок ще до того, як місто окупанти підірвали Каховську греблю. Проблема в тому, що ми побудували свій каскад, як Дніпровський каскад, але у Дніпрі, погодьтеся, набагато більше води, ніж у Саксагані. З одного боку ми прагнули зарегулювати стік із річки, щоб уникнути надзвичайних затоплень. Однак ніні кліматичні умови вже не сприяють появі надзвичайно великих водопіль чи розливів на цій річці», — говорить Ірина Остапчук, доцентка кафедри туризму та економіки Криворізького державного педагогічного університету, кандидатка географічних наук.
На початку листопада уряд України затвердив перші плани управління річковими басейнами до 2030 року для восьми басейнів. А саме: для басейнів Дніпра, Дону, Дністра, Вісли, Південного Бугу, річок Приазов’я, Причорномор’я та Криму. Ці плани включають заходи для поліпшення якості води й досягнення показників відповідно до Водної рамкової директиви ЄС, що є частиною інтеграційних зобов’язань України перед ЄС.
Журналісти нашого сайту дізнались у чиновників Управління екології міської ради про методи оздоровлення річок міста у 2023 та 2024 роках. Серед названих методів оздоровлення — лише промивання Інгульця та Старої Саксагані.
Також у 2024 році чиновники районних виконкомів ініціювали 123 обстеження прибережно-захисних смуг і зафіксували 43 несанкціоновані скиди забруднюючих речовин.
А ось щодо річки Саксагань, то поки ніякої конкретики з планів її відновлення чиновники у відповідь на інформаційний запит не написали.
Більше про можливі методи оздоровлення та природні особливості річок міста — в інтерв'ю з Іриною Остапчук, доценткою кафедри туризму та економіки КДПУ, кандидаткою географічних наук.
Відео: Тадеуш Бабеуш