«Ми за будівництво, але зробіть як треба»: суперечки навколо Меморіального комплексу в Кривому Розі продовжуються

Процес будівництва Меморіального комплексу в Кривому Розі супроводжується суперечками чиновників із родинами загиблих Героїв, що викликає широкий громадський резонанс. Зараз триває будівництво Меморіального комплексу на Центральному кладовищі в секторі Почесних поховань. Проєкт має увічнити пам’ять тих, хто віддав життя за Україну. Підрядники на замовлення чиновників побудують каплицю, ритуальний майданчик, огорожі тощо.
У цьому тексті «Перший Криворізький» зібрав позиції кількох сторін щодо меморіалізації полеглих. Розбираємось разом.

Позиція міської виконавчої влади

Криворізькі депутати вирішили побудувати Меморіальний комплекс у 2022 році. У 2023 чиновники затвердили проєкт і кошторис, підписали угоду на будівництво з фірмою «Лідер-буд КР», усе мало бути готовим до 1 червня 2024 року. Однак через протест родин загиблих військових будівництво зупинили, щоб внести зміни до проєкту.

Після внесення змін до проєкту Департамент розвитку інфраструктури міста провів новий відкритий конкурс через систему «Прозорро». Переможцем стала компанія «Протектікум», із якою уклали договір у серпні 2024 року.

На зустрічі 19 вересня 2024 року з родинами загиблих військових представники влади, серед яких заступник міського голови Олександр Катриченко та голова комісії міської ради з питань ветеранів Вікторія Третяк, стверджували, що всі побажання родин врахували в новому проєкті. Проте це не так. Йдеться про невідповідність фактичного розташування могил із проєктним, рідним не сподобався колір граніту, обраний для намогильних споруд. А також рідні похованих у секторі Почесних поховань військовослужбовців вимагали в чиновників провести конкурс на скульптуру, яку мають встановити як частину Меморіального комплексу.

Після кількох зустрічей із родинами загиблих військових, представниками місцевих військових частин і громадськості вирішили продовжити будівництво в секторі Почесних поховань.

Відповідно до плану у 2024 році мають встановити каплицю, ритуальний майданчик, огорожу та фундамент для майбутньої скульптури. Завершення будівництва комплексу очікується до серпня 2025 року.

Як і мало бути за законом, тепер влада планує взяти в родичів згоду на встановлення намогильних споруд у вигляді козацького хреста, йдеться на офіційному сайті Криворізької міськради. Якщо чиновники не отримають письмові згоди на встановлення, будівництво могильних споруд зупинять і це питання вирішуватимуть після закінчення війни — щоб висловитись мали змогу всі рідні загиблих.

Довідково: відповідальний за збір згод або незгод — Дмитро Савін, начальник дільниці з організації поховання померлих комунального підприємства «Ритуал Сервіс Плюс», телефон 0668402433.

Позиція родин загиблих військових

Частина родин загиблих військових незадоволена процесом будівництва та, зокрема, низкою аспектів проєкту. Одним із головних питань є збереження фактичного місця розташування могил і надгробків. Олена Нежигай, дружина загиблого ветерана АТО й учасника російсько-української війни Руслана Нежигая, зауважує, що проєкт передбачає зміщення могил, а це зробить неможливим вільний доступ до них. Тобто фактична відстань між могилами не відповідає проєктній.
Рідні вважають, що треба зберегти фактичне місце розташування могил, коли ставитимуть надгробки, адже не хочуть ходити по кістках рідних.

Іншим проблемним питанням для родин є колір матеріалу, з якого планують робити хрести. Олена каже, що більшість родичів не погоджується з червоним кольором граніту — для них він неприйнятний.

«Усе з червоного граніту. Наші рідні принесли таку жертву, щоб ми жили. Я вважаю, що вони — воїни світла, а не червоноармійці. Проєкт уже був готовий у 2023 році. У більшості з нас на той час рідні ще були живі, тому ми не могли взяти участь в опитуванні. А зараз нам закидають: “Якщо ви проти намогильної споруди, значить, ви проти Меморіалу”. Кожен раз кажемо, що ми за, але треба зробити так, як треба», — у телефонній розмові із журналісткою «Першого Криворізького» сказала Олена Нежигай.

Інститут національної пам’яті рекомендує встановлювати надгробки світло-сірого кольору. Чиновники аргументують вибір червоного граніту з Токівського родовища тим, що він дуже якісний і міститься неподалік, що робить витрати на його доставку порівняно невеликими. Водночас є родичі полеглих, які так не вважають, бо бачили хрести з такого, за їхніми словами, граніту, вони неякісні — кришаться. Редакція не може стверджувати, що наведений деякими родинами приклад є релевантним і той пам’ятник, який вони бачили, виготовлений із того ж гранту, що чиновники планують використати на надгробки.

Катерина Станкевич, сестра загиблого військового медика Олексія Різниченка, підкреслює, що попри численні зустрічі представники влади не врахували в остаточному проєкті пропозицій і зауважень родин.

«Але дуже добре, що наші можновладці згадали про існування Закону України “Про поховання та похоронну справу”. Власне про це їм нагадали під час однієї з таких зустрічей. І влада вирішила все ж таки зробити все офіційно і збирати згоди, що є дуже хорошим знаком. Ми нарешті виходимо в якусь демократичну і законну площину», — сказала в коментарі для «Першого Криворізького» Катерина.

Рідні похованих у секторі Почесних поховань військових пишуть незгоди на встановлення пам’ятників, тобто забороняють встановлення намогильних споруд.

«За результатами будемо спостерігати. Зараз у спільноті з кількасот родин, 96% людей не згодні на встановлення намогильної споруди, поки що проголосували понад сотня людей. Ми чекаємо, коли проголосує більшість, але тенденція є», — каже Катерина.

Що думають експерти

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті, вважає, що варто напрацювати загальнонаціональну стратегію збереження пам’яті про російсько-українську війну.
Наразі «Першому Криворізькому» невідомо, чи вже є такий документ.

Утім у колонці «9 принципів меморіалізації. Якою може бути пам’ять про війну» він говорить: «Брак прозорості та відкритих конкурсних процедур зазвичай ставить під сумнів не лише якість ініціативи чи проєкту, але може призвести до найбільш небажаного результату — конфліктів, відчуженості або навіть ворожості спільноти щодо новоствореного меморіального простору».

Якщо ви вважаєте себе експерткою чи експертом із облаштування міського середовища й готові запропонувати якісні зміни до підходу меморіалізації в Кривому Розі, напишіть редакції, і ми зв’яжемо вас із проактивною спільнотою родин полеглих, а також розглянемо висвітлення вашої позиції в нашому медіа.

Нижче закликаємо подивитись відео, де ви можете почути більше різних аргументів сторін конфлікту.

Зараз мова йде лише про будівництво Меморіального комплексу в секторі Почесних поховань на Центральному кладовищі, редакції поки що не відомо, чи є плани облаштування меморіальних комплексів поховань військових на інших кладовищах міста.