Чи впливає штучний інтелект на довкілля: дослідження вчених

З появою штучного інтелекту багато процесів змінилися кардинально, також існують думки, що ця технологія здатна змінити майбутнє. А інвестиції в штучний інтелект швидко зростають.


Тобто потенціал технології великий, але чи впливає використання ШІ на довкілля, спробуємо розібратися в матеріалі нижче.

У чому проблема?

Для виконання поставленого завдання штучний інтелект (ШІ) обробляє великі масиви даних, це відбувається в центрах обробки даних (ЦОД), які мають великі обчислювальні потужності та потребують великої кількості енергії.

У дослідженні 2019 року вчені з Массачусетського університету підрахували, що «навчання» одного великого пристрою штучного інтелекту може призвести до викиду майже 284 тонн CO2-еквівалента. Це майже вп’ятеро більше СО2, ніж викиди автомобіля за весь термін його виробництва й експлуатації.

«У Массачусетському університеті досліджували особливо енергоємну модель ШІ, результати демонструють тенденцію: чим складніші алгоритм роботи штучного інтелекту і поставлена перед ним задача, тим більшим є викид вуглекислого газу в атмосферу», — пише Deutsche Welle.

Але вплив штучного інтелекту на клімат не єдиний наслідок використання цієї технології для природи: окрім того, що викидає СО2, він споживає дуже багато води.

За даними науковців, тільки під час навчання GPT-3 витратили 700 000 літрів води для охолодження дата-центрів. Учені також підрахували, що один діалог із GPT на 20–50 повідомлень потребує 0,5 літра води, а таких діалогів сотні мільйонів.

Також побічним результатом використання ШІ є електронні відходи, які містять небезпечні хімічні речовини (свинець, ртуть і кадмій). Але тут варто нагадати, що всі озвучені негативні наслідки від використання штучного інтелекту характерні загалом для всієї сфери діджитал-технологій.

Програмування, розробка комп’ютерних ігор, соціальні мережі чи звичайні електронні листи — це все потребує великих дата-центрів, багато енергії й інших ресурсів.

За прогнозами Всесвітнього економічного форуму, якщо нічого не робити, то до 2050 року загальна кількість утворених електронних відходів збільшиться в понад двічі та досягне 120 мільйонів тонн на рік. Тому, щоб уникнути шкоди довкіллю та звести до мінімуму вивільнення небезпечних сполук, необхідно налагодити належне поводження з електронними відходами та їхнє перероблення.

Що потрібно робити, щоб вплив ШІ був меншим?

Викиди, відходи та використання води не привід відмовлятися від штучного інтелекту, упевнені науковці. Як мінімум тому, що робота центрів обробки даних у регіонах, де використовуються відновлювані джерела енергії й не потрібно багато води для охолодження, може знизити вуглецевий слід ШІ.

Наприклад, величезні ЦОД у США або Австралії, де викопне паливо становить основну частину енергобалансу, виробляють більше викидів, ніж центри в Ісландії, де використовують геотермальну енергію, а нижча температура повітря полегшує охолодження серверів. Також варто встановлювати ЦОД у регіонах без дефіциту води, пише дослідниця Algorithmwatch Анжела Мюллер.

Анжела Мюллер зазначає, що технологічні гіганти мають непоганий досвід використання відновлюваних джерел енергії. Наприклад, компанія Google стверджує, що завдяки інвестиціям у компенсацію викидів вуглекислого газу її діяльність не чинить негативного впливу на довкілля.

До 2030 року компанія має намір працювати виключно на енергії, що не призводить до викидів CO2. Microsoft узяла на себе зобов’язання до 2030 року не викидати CO2 в атмосферу за рахунок використання таких технологій, як вловлювання і зберігання вуглецю. Meta Group планує до 2030 року домогтися нульового вуглецевого сліду в усьому своєму ланцюжку.

Тож використання штучного інтелекту може бути менш шкідливим для довкілля, питання лише — коли ця проблема буде врегульована на міжнародному рівні.