«Викладатимете робототехніку? Але ж ви жінка!»: історія криворізької науковиці Галини Алєки

Нещодавно на Дніпропетровщині відзначили понад 20 кращих науковців області. Серед них і викладачка Криворізького педагогічного університету Галина Алєка — 29-річна науковиця, яка веде курси з робототехніки і має науковий ступінь доктора філософії.

1kr.ua поспілкувались із Галиною, щоб дізнатись, як мотивують себе науковці, з якими стереотипами стикаються жінки при вивченні та викладанні точних наук, наскільки важко впроваджувати науковий світогляд у криворізькому виші. У матеріалі також шукайте топ порад для молодих науковців від досвідченої дослідниці.

Хто така Галина Алєка

Галина народилась і навчалась у Кривому Розі. Її пристрасть до науки, але спершу просто до навчання проявилась іще в молодших класах, коли дівчина навчалась у школі №122. Галина навіть зберегла контакт із вчителькою початкових класів, яка першою продемонструвала їй, що навчання може бути цікавим.

Галина в школі відмінно засвоювала всі дисципліни, а особливо — фізику й математику. Під час навчання брала участь у предметних олімпіадах, командних конкурсах і громадській діяльності. Часто було таке, що Галина за власним бажанням записувалась на декілька олімпіад, вони припадали на один день, і дівчині дійсно тяжко було віддати перевагу чомусь одному.

Під час навчання в школі Галина захистила в Малій академії наук України наукову роботу з проблем навколишнього середовища та шляхів їх вирішення, а також особливостей харчування людини. Шкільні вчителі навіть сперечались між собою, ким же є дівчина — гуманітарієм чи технарем (спойлер — зараз вона вважає себе технарем).

З вибором професії Галина вагалася, адже на бюджет пройшла всюди, куди подавала заявки. Варто зазначити, що для абітурієнтки важливим фактором вибору університету була можливість навчатися чесно, без корупції. Старші товаришки порадили педагогічний. І Галина зупинила свій вибір на спеціальності «Математика (додаткова спеціальність: інформатика)» КДПУ. Університет, звичайно, вона закінчила з відзнакою.

Одразу після магістратури Галина пішла вчителювати в школу №72, де пропрацювала майже 6 років, паралельно навчаючись в аспірантурі.

Щойно я прийшла в школу, отримала завдання підготувати ученицю до обласного конкурсу, — згадує Галина. — Я була молодою фахівчинею, з невеликим досвідом, але ця учениця виграла в конкурсі. Потім так було ще три роки поспіль, а ту першу перемогу я згадую й досі — це і мій здобуток як педагога, це було дуже радісно.

«Стрімкий розвиток інформатики захоплює і мотивує мене»: про викладання в університеті

Зараз Галина викладає в Криворізькому державному педагогічному університеті на кафедрі інформатики та прикладної математики дисципліни «3D-графіка та моделювання», «Веб-програмування», «Основи алгоритмізації та програмування» і «Мультимедіа».

Більшість людей думає, що робота викладача полягає в проведенні пар і перевірці самостійної роботи студентів, — каже Галина. — Але робота викладача не обмежується і не закінчується цим. Принаймні в галузі інформатики так точно. Технології розвиваються досить стрімко, і викладачу потрібно постійно вивчати зміни й адаптовуватись. Стрімкий розвиток галузі захоплює мене. Ще більше задоволення я отримую від комунікації зі студентами і зворотного зв’язку.

Викладачка вважає: найважче — мотивувати студентів. Але вона, здається, знайшла спосіб із ними успішно комунікувати. Найважливіше — бути «на одному диханні» зі студентами, не бути зверхньою і заохочувати ставити питання. Галина каже: питання можна ставити в будь-який час, тож часто студенти питають щось навіть вночі, і вона відповідає. Підбиваючи підсумки навчального року 2022–2023 у вигляді квесту на онлайн-дошці, педагогиня отримала топ основних вражень від співпраці зі студентами. Більшість із них звернули увагу, що саме Галині Ігорівні не боялись ставити питання, і це було дійсно цінним. На заняттях, вважає викладачка, важливо застосовувати різні види роботи, адже монотонні лекції не дуже надихають займатись наукою. Тому всілякі квести, дискусії, диспути, круглі столи, робота в групах — найкращі друзі сучасних викладачів.

«Ви будете викладати робототехніку? Але ж ви — жінка!»: про стереотипи

У суспільстві поширеною є думка про те, що дівчата менш схильні до точних наук — математики, інформатики. Але потік студентів на фізматі, де навчалась майбутня науковиця, ламав цей стереотип: математики навчалися 29 дівчат і 1 хлопець. Зараз, у 2023 році, інформатики в КДПУ на другому курсі навчаються 14 студентів — 3 дівчини та 11 хлопців.
Згадує Галина й інший випадок, коли під час її виступу на конкурсному наборі експертів з акредитації освітніх програм її конкуренти на посаду — чоловіки — реагували несерйозно, дозволяючи собі піджартовувати щодо її статі та віку.

Мені здається, що зараз більше можливостей для жінок у науці, ніж це було раніше, — каже науковиця. — Якщо ти маєш фах, знання, то все зазвичай доступно, і люди ставляться з повагою. Але був інший випадок, коли я влаштувалась у школу робототехніки, і мама одного з моїх учнів на першому занятті здивувалась: «Ви будете вести робототехніку? Але ж ви жінка!» І зо два місяці мами моїх учнів були присутні на заняттях, контролювали, як я їх проводжу, які питання ставлю і чи компетентна.

Іноді Галину не сприймають серйозно через вік: «А я ще і виглядаю молодшою за свої 29. Але з часом люди розуміють і починають виявляти повагу, варто лише демонструвати свій професіоналізм».



Робототехніки, до речі, Галина почала навчати дітей у 2018 році. Зараз, говорить викладачка, ті діти, чиї мами контролювали проведення занять перші місяці, підтримують із нею контакт, завжди реагують на публікації в соцмережах і діляться своїми досягненнями. Робототехніки, вважає науковиця, важливо навчати, щоб розвивати в дітях абстрактне і математичне мислення, а також уміння формулювати свої думки та планувати дії. Адже карантин через пандемію, а згодом знову переведення шкіл у режим онлайн через війну все ж таки негативно впливають на розвиток дітей.

Зараз я працюю в приймальній комісії університету, — каже Алєка. — Щодня приходять вступники, вік яких 17+, і вони не можуть пояснити, з якою метою прийшли сюди: подати заяву, створити електронний кабінет, зареєструвати пільгу? Вони дають мені документи, і треба багато часу витратити, щоб зрозуміти, що вступник хоче з цим зробити. Робототехніка змалечку розвиває hard skills і soft skills, які діти використовують у повсякденнім житті.

Що виховало Галину як науковицю

Найбільше за час навчання в університеті запам’яталася магістерська робота. Вона була суто математичною, і студентці треба було самостійно вивести формули, щоб значення певної функції можна було обчислити без калькулятора, а за допомогою цієї самої формули. Тема була складною.

Цими формулами в мене були виписані товстелезні зошити, я виводила, виводила їх, і в мене нічого не сходилось, — згадує Галина. — Я приходила з ними до наукового керівника, він казав мені: «Не в тому напрямку рухаєшся. У тебе є тиждень, щоб переробити». Я здала цю роботу за п’ять хвилин до кінця дедлайну, остання в групі. Це тоді навіть вдарило по моїй самооцінці, бо я відмінно навчалась на курсі. Але саме магістерське дослідження виховало в мені наполегливість, цілеспрямованість і вміння працювати на результат. Я отримала 100 балів за захист.

Варто згадати й інші досягнення Галини Алєки як науковиці: вона втілила свою мрію про викладання в університеті, а ще брала участь у міжнародній науковій конференції в Польщі у 2018 році. Дівчина була аспіранткою і доповідала про результати своїх наукових досліджень. У 27 років вона здобула ступінь доктора філософії (PhD) з освітніх і педагогічних наук. У травні 2023 року Галина отримала відзнаку найкращої ученої Дніпропетровщини. Тоді нагородили ще 19 науковців області.

Кривий Ріг — місце сили

Моє глибоке переконання в тому, що для науки не існує жодних меж і кордонів, вона з’являється там, де є допитливий розум, — вважає Галина. — Я займаюсь наукою саме в Кривому Розі з декількох причин: це моє рідне місто, поруч зі мною моя родина, рідні й близькі. Тож не існує місця, де я зможу мати стільки ж підтримки й мотивації, як тут, у Кривому Розі. Саме тут місце моєї сили.

Галина планує продовжувати займатись наукою в Кривому Розі, а своєю амбітною мрією називає зміну системи вищої освіти. Вона говорить: важко уявити себе кимось, крім освітянки-дослідниці. Також науковиця прагне, щоб її наукові дослідження стали корисними і в Україні, і за кордоном.

Типовий день криворізької науковиці

Коли починається навчальний рік, типовий день викладачки такий: пари, перевірка робіт і консультування студентів, вивчення англійської мови (щонайменше дві години на тиждень), перегляд відео на тему наукових досліджень англійською, читання статей англійською, спорт і час із сім’єю.




Галина також старається приділяти час науково-популярній літературі, яка пов’язана з менеджментом і самоорганізацією, бо вважає великою проблемою більшості людей те, що вони не можуть організувати власний час і не вміють планувати. Кожен день щонайменше годину викладачка присвячує своїй науковій роботі: аналізує літературу, пише текст, планує дослідження.

5 порад від Галини Алєки для молодих людей, які планують зайнятись наукою

1. Займайтеся науковою діяльністю за сферою інтересів, тоді наука буде в задоволення.
2. Вивчайте англійську мову. Володіння англійською дає більше можливостей у сфері досліджень. Зокрема, статті в рейтингових наукових журналах публікуються переважно англійською мовою. До того ж англомовну публікацію мають можливість переглянути не тільки українські, а й учені закордонних закладів вищої освіти.
3. Займайтесь своїм дослідженням регулярно. Уявіть, що це — спорт. Якщо тиждень не бігати на доріжці, при новому тренуванні м’язи болітимуть сильніше, сил вистачить на менше. Чим більша перерва між заняттями, тим важче проходить кожне тренування. У науці не може існувати хаотичного підходу до написання статей. Якщо протягом тижня ви маєте 21 годину вільного часу, то приділяйте увагу дослідженню щонайменше по годині щодня, а не 3 дні по 7 годин — результативність від такого підходу буде значно меншою.
4. Беріть участь у наукових конференціях і презентуйте власне дослідження. Такі виступи дають іншим науковцям змогу подивитись на вашу роботу «свіжим оком», а це можливість удосконалити її.
5. Спілкуйтеся з досвідченими колегами, щоб розуміти наукові тренди. Не бійтеся питати успішніших і, можливо, розумніших за вас людей — це сприяє професійному розвитку.