Щоб врятувати червонокнижних тварин, криворізька родина прихистила вдома кажанів
Фото: Перший Криворізький
Про це журналістам редакції «Першого Криворізького» розповіли фахівці Українського Центру реабілітації рукокрилих та криворіжець Ростислав Горбунов, який разом з мамою врятували 150 кажанів.
Раніше редакція «Першого Криворізького» повідомляла, що криворіжці випустили на волю понад сотню врятованих червонокнижних кажанів — нетопирів та рудих вечірниць.
«Я пам'ятаю, що ввечері мама приходить з роботи й каже: у мене в коробці кажан. І я питаю: що нам робити з ним?
І це був мій перший досвід: дістати того кажана, щоб не пошкодити його та не нашкодити собі. Після цього ми взяли під опіку ще кажанів та почали за ними доглядати та рятувати від смерті, яка на них чекала взимку», — говорить Ростислав Горбунов, криворізький волонтер.
Вдома у Ростислава також живуть кіт та сова, яку він з мамою врятували, коли та втратила крила. Птах не зможе більше літати, тому вони піклуються про нього.
Трохи теорії не завадить
Рукокрилі, або кажани – унікальна група ссавців. Усі кажани України занесені до Червоної книги та потребують охорони. В Україні є 28 видів рукокрилих, усі з яких є комахоїдними. А у Кривому Розі живуть 4 види кажанів:
- вечірниця руда;
- пергач пізній;
- лилик двоколірний;
- нетопир середземноморський.
Взимку кажани особливо вразливі, адже вони знаходяться у стані гібернації. Щоб пережити час, коли немає комах і кажанам нічим живитись, вони просто впадають у сплячку, якщо простими словами. У цей час тварини беззахисні й майже не рухаються.
Оскільки їх залишилося не так багато, а вони потрібні екосистемі, бо ж їдять комах, питання особливостей реабілітації тварин лишається актуальним. А ще дослідження допомагають людям зрозуміти унікальність імунітету кажанів – ці ссавці мають стійкий до вірусних хвороб імунітет.
Саме тому у 2013 році з ініціативи Харківської групи з вивчення рукокрилих (Kharkiv Bat Group) і Міжнародний благодійний фонд «Фонд Олександра Фельдмана» вирішив створити Центр реабілітації рукокрилих у Feldman Ecopark. Зараз це єдиний Центр реабілітації рукокрилих в Україні.
Автор фото: batsukraine.org
Врятувати рядового кажана
Зазначимо, що Центр реабілітації рукокрилих постраждав від ракетних та артилерійських обстрілів міста російською армією. 24 березня працівники Центру та волонтери під обстрілами евакуювали звідти майже 1000 кажанів.
Сьогодні на рахунку центру 25 тисяч 573 врятованих кажанів у більше ніж 200 міст України.
У Кривому Розі також є волонтери Центру реабілітації рукокрилих: мати та син Олена Крихта та Ростислав Горбунов. Родина дала притулок взимку 150 кажанам, які ризикували вмерти через холод.
Нагадаємо, що влітку у Кривому Розі провели лекцію про кажанів, яку організувала фахівчиня Українського Центру реабілітації рукокрилих Альона Шуленко.
«Починати робити цей світ кращим треба з себе. Так мені казала з дитинства мама, яка навчила мене любити та піклуватися про тварин, яким це необхідно.
Почалося все з порятунку сови, одна з яких ще досі живе в нас вдома. Через нещасний випадок птаха втратила крила, тому вона просто не вижила б в природі», — розповідає Ростислав Горбунов.
Цієї весни до Кривого Рогу Ростислав та Олена запросили працівників харківського Центру рукокрилих, які перед тим як відпустити кажанів, перевірили їх стан.
«Кажани можуть бути травмовані, зневоднені тощо, тому ми їх перевіряємо, міряємо довжину передпліччя, вагу. Все це фіксуємо та кільцюємо рудокрилого, тобто у кожного кажана є кільце зі своїм індивідуальним номером», — розповідає Катерина Земляна, представниця Центру реабілітації рукокрилих.
Також Катерина говорить, що самі кажани, керуючись інстинктами, не спроможні передбачити всіх загроз, що їх становить місто. Під час осінньої міграції дуже багато кажанів залітають у відчинені вікна будинків, шукаючи тимчасового прихистку. В будівлі Харківського університету сотні тварин потрапляють у простір між віконними рамами та гинуть, якщо їх вчасно не дістати.
Під час зимових відлиг частина тварин прокидається та змінює сховки, тому нерідко їх знаходять і у внутрішніх приміщеннях. За умов високих температур та зневоднення тваринки швидко витрачають свої жирові запаси та гинуть. Люди також часто стають причиною загибелі кажанів, перебуваючи в полоні дурних страхів та забобонів.
«Ми з синами, яким 12 та 7 років, були такі раді, коли випускали кажанів на волю. Це був незабутній досвід, який допоміг дітям краще зрозуміти природу та важливість збереження біорізноманітності.
Я дуже щаслива, що взяла участь в такому заході разом з дітьми», — говорить наша журналістка Олена Смоліна, яка на минулих вихідних допомогла волонтерам випустити кажанів на волю.
Що робити, якщо ви знайшли кажана
Влітку або навесні ввечері на балкон може залетіти кажан, але це не привід для паніки. Волонтери радять пам’ятати, що для тварини (яка значно менша від нас) це також стрес, тому просто дайте кажану вилетіти на вулицю. Взимку такого робити категорично не можна, тому:
Якщо у Вас немає можливості передати тваринку спеціалістам, Ви можете помістити кажана на зимівлю самостійно, керуючись рекомендаціями.
«Кожна знахідка кажана є дуже важливою для нас, тому, якщо у Вас є можливість, надсилайте фото знайдених Вами кажанів та координати на пошту.Підтримати та допомогти матеріально єдиному в Україні Центру реабілітації рукокрилих в порятунку та збереженні кажанів можна тут.
Повідомляйте про знахідки кажанів та отримуйте консультації спеціалістів за телефоном: +38 (066) 305 98 95», — говорить Катерина Земляна.
Фото: Альона Музика Олена Смоліна
Редактор: Альона Музика