Сьогодні, 24 лютого, минув рік, відколи криворіжці, як і більшість українців, прокинулись на світанку від звуків вибухів. Війська РФ завдали удари по 17-й танковій бригаді на Макулані та 164-й радіотехнічній бригаді на Інгульці.

Редакція “Першого Криворізького” зібрала найбільш знакові події року, що минув, для мешканців та мешканок нашого міста, а також тих, хто вимушено перебрався сюди поки їхні домівки тимчасово окуповані або поки що не придатні для повноцінного життя та розвитку.

В той день місцева влада попросила криворіжців залишатися вдома та не піддаватися паніці. У місті взяли під охорону усі об'єкти критичної інфраструктури, важкою технікою заблокували злітно-посадкову смугу Криворізького аеропорту. Школи та садочки не працювали. На вулицях міста посилили патрулі, копи навіть перестали оформлювати ДТП і просили містян фіксувати все на фото, адже усі сили були зосереджені на обороні від агресора.

У штаб криворізької тероборони вишукувались черги з охочих захищати своє місто. Запис проводився цілодобово.

Читайте також: Всі новини 24 лютого 2022 року

Вже 25 лютого навколо міста звели укріплені блок-пости. В цей же день у Народний дім, що на вулиці Криворіжсталі, прибули перші переселенці з Луганщини та Донеччини – їхні міста, містечка і селища ворог обстрілював найбільш активно, точилися наземні бої

Наприкінці березня окупанти почали майже щоденно обстрілювати громади Криворізького району. Ворог бив по території району з “Градів”, "Ураганів", "Смерчів", та інших видів зброї. Найбільше постраждали Зеленодольська, Апостолівська, Карпівська та Широківська громади.


Щодня піротехніки знищували ворожі боєприпаси, якими були усіяні землі Криворіжжя.


9 липня ворог вдарив касетою ракет по Інгулецькому району Кривого Рогу. Ракета пошкодила школу та житлові будинки. Загинула 41-річна жінка та 20-річна спортсменка. Поранено 43-річного батька дівчини.

22 липня війська РФ вдарили сімома ракетами по місту Апостолове. Ракети знищили та пошкодили усі три школи. Наймолодшій школі було 40 років, найстаршій — понад 100.

Обстріли Криворізького району тривали пів року. Ворог позбавив життя 22 мешканців Криворіжжя та поранив 80 людей. За цей час пошкоджено 489 приватних будинків та 62 багатоповерхівки, 30 промислових підприємств та 19 агропідприємств та фермерських господарств, 6 шкіл та 7 дитячих садочків. Повністю зруйновано 30 приватних будинків, 2 промислові підприємства та 5 агропідприємств.

Під час жнив війська РФ цілеспрямовано нищили врожай. Підпалювали поля з кількох точок. Проте аграрії зібрали майже 640 тисяч тонн ранніх та пізніх зернових культур з 290 тисяч гектарів. Це забезпечило мешканців продовольством.
25 серпня близько другої години ночі російські війська завдали удару з реактивних снарядів "Торнадо-С" по Металургійному району Кривого Рогу. Пошкоджені автівки, будинок та адміністративні будівлі. Люди не постраждали.

6 вересня близько 08:00 російська армія вдарила ракетою по нафтобазі у Кривому Розі.
Внаслідок ворожого удару зайнялася сильна пожежа.

14 вересня армія РФ вдарила 7 ракетами по дамбі водосховища у Кривому Розі. Рівень води в Інгульці піднявся до 2 метрів. Вода затопила човнову станцію у парку Мершавцева, підтопило 112 будинків у Центрально-Міському та Інгулецькому районах міста.


У жовтні окупанти почали бити про криворізькій енергетичній інфраструктурі ракетами та дронами-камікадзе. Так, 20 жовтня росіяни завдали удару по промисловому підприємству та об’єкту енергетичної інфраструктури Криворізького району.
15 листопада три ракети влучили в об’єкт енергетичної інфраструктури у Кривому Розі, він фактично зруйнований.

16 грудня російська ракета зруйнувала будинок у Тернівському районі Кривого Рогу та забрала життя 4 людей.

14 січня ворожа ракета прилетіла у Довгинцівський район, вбила людину та пошкодила 50 будинків у Кривому Розі.

В ніч на 10 лютого ворожа ракета влучила в об'єкт енергетичної інфраструктури у Криворізькому районі.

Тривога у Кривому Розі протягом року лунала 1379 разів і тривала 1061 годин 46 хвилини. І це лише з моменту офіційного запуску всіх сповіщень, адже система по суті виявилася не готовою до справної тривалої роботи.

Попри це місто живе, нині лише офіційно у Кривому Розі живе близько 75 тисяч переселенців з різних областей України, працює інфраструктура. Місто налагоджує партнерські зв’язки з містами Польщі та Німеччини.

Багато містян почали або продовжують волонтерити і допомагати Збройним силам та переселенцям. Ми розповіли кілька надихаючих історій про чудових криворіжців, які можна прочитати у спецпроєкті “Працюю на перемогу”.

Вистоїмо. Переможемо.

Під час традиційних Великодніх приготувань зростає кількість відходів, використовується багато пластику та шкідливих барвників.

Редакція «Першого Криворізького» зібрала 5 порад, щоб зробити свято більш екологічним.

Менше пластику

Багато людей щороку купують нові упаковки для пасок та штучні декорації. Замість цього можна використати разом з плетеним кошиком із натуральних матеріалів, тканинну серветку замість целофану, а декор зробити власноруч із тканини, дерева чи паперу. Це не лише екологічніше, а й додає тепла та душевності до святкування.

Паска без зайвого пакування

Магазини пропонують паски у пластикових коробках чи плівках. Якщо хочеться зберегти довкілля, краще спекти паску вдома або купити у локального пекаря, який використовує екологічне пакування.

Яйця фарбуємо природно

Харчові барвники можуть містити шкідливі речовини, які потрапляють у довкілля. Натуральні барвники — це не лише безпечніше, а й цікавіше. Цибулиння, буряк, куркума, чорниця — усе це можна перетворити на палітру кольорів. Такий процес стане чудовою сімейною традицією.

Менше їжі — менше відходів

На Великдень ми часто готуємо більше, ніж здатні з'їсти. Частина їжі псується і потрапляє на смітник. Варто планувати святковий стіл, зважаючи на кількість гостей, або ділитися частуванням із сусідами, друзями чи тими, хто потребує допомоги.

Використання багаторазових матеріалів

Для сервірування столу використовуйте багаторазовий посуд та тканинні серветки замість одноразових пластикових виробів.

Сортування та компостування

Після свята залишаються органічні відходи: шкаралупа яєць, залишки їжі, серветки. Їх можна компостувати. Якщо вдома немає компостера, варто знайти пункт прийому органіки або домовитися з місцевими екоактивістами. Скляні пляшки, бляшанки чи паперове пакування теж легко здати на переробку.

Читайте також: Що криворіжцям приготувати на Великдень 2025: рецепти