Колективний насильник. Як пропагандисти створюють фіктивні цінності

Головне фото новини
Фото: Перший Криворізький
1kr.ua
Російські окупанти вчиняють тяжкі воєнні злочини, а російська пропаганда розповідає, що вони захисники цінностей та борці за справедливість. Ми розібрались, що не так з цими твердженнями та чому росіянам вигідно говорити про захист надуманих цінностей.

Редакція інформаційного агентства «Перший Криворізький» поспілкувалась з чеським кримінологом, колишнім членом моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі Петером Пойманом. Він розповів як, на його думку, влаштований російський світ та чому росіяни схильні до нелюдського насильства.

Російські наративи у світі

Пропагандистські псевдомедіа РФ і тамтешні інфлюенсери часто прикриваються нібито захистом цінностей та ідеалів, які начебто хочуть знищити Європа чи США. Частіше за все мова тут йде про захист так званих «традиційних цінностей», на яких будується російська державність та їхня православна церква.
Крім використання медіа та ботоферм російська пропаганда також вдається до проведення антивладних мітингів, аби створювати картинку для тих самих медіа. До прикладу, у Празі 3 вересня росіяни зібрали 70 тисячний антиурядовий мітинг. Його ключова теза така: допомагати Україні може лише «античеський уряд».

Зокрема у російському пропагандистському медіа «ТАСС» після цього мітингу написали, що подібні акції можуть відбутись також у Німеччині.


«У демократичному суспільстві завжди є ті, хто погоджуються та ті, хто не погоджуються з владою. І російська пропаганда завжди працює з радикальною частиною тих, хто проти чинної влади. Вони розповідають, що причина усіх проблем — не Росія і напад на Україну, а санкції та уряди європейських країн», — говорить Пойман.

Експерт розповідає, що пропагандисти працюють в Європі проти влади й естеблішменту європейських країн, який не готовий з ними домовлятись.

Петер каже, що адепти Росії на Заході захищають її, бо вважають чи не останньою фортецею традиційних цінностей.

Прикладом може слугувати нещодавній мітинг на захист так званих традиційних цінностей у Белграді, де поряд із хоругвами учасники несли портрет Путіна.


Фото: EPA

Є люди, які вірять російській пропаганді й тому, що Росія захищає якісь “традиційні цінності”. При цьому, вони нічого не знають про життя в Росії та ніколи там не були, — розповідає експерт.

Романтика злочинності


В Росії зміщені акценти соціальних норм. Те, що для них вважається нормальним, для цивілізованих країн – прояв девіантності та часто аморальності. Пригадаймо романтизацію злочинного світу й модель розв'язання будь-яких проблем насиллям.



«Насилля в Росії вважається нормою. Тобто розв'язувати будь-які проблеми насиллям для них це норма. Пам’ятаю, що на Донеччині прихильники так званої ДНР починали створювати приводи до будь-якого конфлікту, привести до ладу їх могла лише розмова тією мовою, яку вони розуміли – мовою грубощів», – розповідає Петер Пойман.

Легалізація злочинного світу тривала ще з часів СРСР. Згадаймо перший етап формування червоної армії. До неї входили переважно входили представники бідних верств населення, бандити та так звані асоціальні елементи. Боротьбу з ними надалі постійно вела радянська влада.

Або ж згадайте створення інституту підпорядкованих владі злочинців, так званих «Злодіїв у законі». За допомогою них впливали на злочинний світ та використовували ув’язнених для виконання брудних справ, зокрема й у знищенні політичних в’язнів.

Міф про злочинне життя та його надмірна романтизація призвела до того, що частина радянської молоді під час етапу Перебудови обрала його як найбільш привабливий. На пострадянському просторі цей вибір підкріплювався також масовою бідністю, а у випадку з депресивними російськими містами – злиднями.



скріншот національного марафону

Виконавчий директор StopFake Руслан Дейниченко в етерів національного марафону розповів, що достукатись до російського суспільства дуже важко, оскільки Кремль створив інформаційну пропагандистську бульбашку.

Санкціоноване насильство


Петер говорить, що пересічні росіяни здебільшого й живуть у світі насилля. Насилля, яке захищено та задекларовано на офіційному рівні.


У мене взагалі виникає ідея, що групи з девіантною поведінкою існують по всій території Росії. Бо є злочинна російська влада, а є люди, які цю владу підтримують. І тут питання у тому, що вже за 50 кілометрів від Москви відсутнє нормальне життя, – розповідає Петер.

Легалізація злочинності активно провадилась у російському кінематографі та загалом російському маскульті. Злочинці, за часту, зображаються як справедливі та вільні від упереджень люди, які живуть так, як їм заманеться. Такі серіали, як «Бандитський Петербург», «Бригада» на початку 2000-х виховували суспільство, для якого розв'язання проблем насиллям – норма.

Більш сучасні серіали, такі як «Фізрук», або «Закон кам’яних джунглів» також зображають злочинне життя успішним, а насильство – можливістю розв'язувати проблеми, домогтись кращого життя. Звірства та злочини, вчинені російськими військовими, підтверджують те, що насильство — ключова ідеологія.


«У формуванні неповнолітніх правопорушників велику роль відіграє низька культура дозвілля. Жага до романтизму, особливості агресивної поведінки формують егоїстично-споживчу поведінку та злочинну свідомість. Виховання у культі насильства та його романтизація призводять до деформації свідомості та розвитку злочинної поведінки», - говорить психологиня Римма Юрченко.

Петер говорить, що у Росії дуже багато депресивних та дезорієнтованих регіонів. Це підтверджує і світова статистика, зокрема у 2021 році Росія зайняла 32 місце у світі за рівнем організованої злочинності, та перше серед європейських країн. Про це йдеться у звіті Global Initiative against Transnational Organized Crime. А за даними Управління ООН з наркотиків та злочинності, Росія має найвищий у Європі показник умисних убивств.

З цим режимом треба закінчувати зараз. Бо якщо цю війну відкласти, то вона почнеться знову та матиме значно гірші наслідки, – говорить Петер.

Виходить, що традиційні цінності: любов до ближнього, наслідування Бога та божих заповідей, про які розповідає російська пропаганда у світі, ніяк не поширюються на власне російську буденність та життя, яке супроводжується депресивністю та злочинністю.

Цю публікацію було створено за фінансової підтримки Європейського Союзу в партнерстві з DW Akademie. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю ІА «Перший Криворізький» та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.


Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.