Без права на помилку: як працюють піротехніки у Криворізькому районі

Головне фото новини
Фото: Перший Криворізький
1kr.ua
Про роботу піротехніків, про принцип дії сучасних російських боєприпасів та небезпеку, яку несуть нерозірвані снаряди розповів криворіжець Олексій Кожем’яка.
Населені пункти Криворізького району щодня зазнають обстрілів. Армія РФ б’є з “Градів”, “Ураганів” та “Торнадо-С”. Не всі снаряди розриваються одразу, тому підрозділ піротехніків Держслужби із надзвичайних ситуацій кожного дня виїжджає на розмінування.

У підрозділі працює п’ятеро людей: начальник відділення піротехнічних робіт, двоє водіїв-саперів, старший сапер і сапер.

Криворіжець Олексій Кожем’яка — начальник відділення піротехнічних робіт. Він закінчив Кам'янець-Подільський Військовий інженерний інститут у 2000 році. По розподілу Олексій потрапив у військову частину війська цивільної оборони. Проходив службу на різних посадах – від командира взводу до заступника командира роти.


До повномасштабного вторгнення РФ в Україну відділення Олексія переважно працювало над розмінуванням боєприпасів часів Другої Світової Війни. Бувало, знаходили у боєприпаси і часів Першої світової.

Працювати із сучасними також доводилось.

“Це стосується арсеналів, починаючи з Новобогданівки у Запорізькій області 275 артилерійської бази ракетних боєприпасів. Скільки у нас було цих пожеж, вибухів на арсеналах. Працювали всюди: і Лозова, і Сватове”, — говорить Олексій.
Розміновували криворіжці і території в зоні АТО у 2014 році.




Ця табличка — єдине, що лишилось від лікарні у Слов’янську, її зберігають криворізькі піротехніки.

Нині робота піротехніків відрізняється інтенсивністю.

За словами Олексія, найнебезпечніше, що є на території Криворіжжя, це касетні елементи від “Торнадо-С” КОБЕ 3Б30 (касетний осколковий бойовий елемент, - ред.). В одній ракеті “Торнадо-С” 646 касетних елементів. З них 20-30% не розриваються.



“Вони небезпечні, бо мають самоліквідатор. Тобто, принцип дії снаряду механічний. Усередині елементу технічний каучук і під дією пружини він перетікає з однієї камери в іншу. Коли каучук перетече (а коли це станеться, ніхто не знає), має вибухнути.
Якість російських боєприпасів не дуже, так би мовити, хороша. Згідно з інструкцією через 200 секунд він повинен спрацювати сам самознищитись. Але він лежить годину, дві, тиждень, місяць і може сам спрацювати, — розповідає принцип дії снарядів Олексій. — До них підходити не можна, не те що брати до рук. Вже є кілька випадків, коли цивільні через власну необережність отримували травми. Люди беруть снаряд до рук, приносять додому. Їм може здаватися, що він пустий, а він, як з’ясовується, не пустий”.
Від необережного поводження з російськими боєприпасами з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у Криворізькому районі загинуло 4 людини, постраждало — 3.

“Бабусі люблять відрізати стрічки від касетних снарядів, підв'язувати помідори, чи що вони там підв’язують, є такі випадки. Або дітям показують”, — каже Олексій.
Цього робити категорично не можна
Один фермер приніс в касетний елемент в ангар. Довелося піротехнікам разом з ангаром його знищувати.

“Ми до касетних елементів не підходимо. Дистанційно ставимо заряди та знищуємо на місці, де б елемент не був. На машині, в хаті, на даху хати. Ми до них не підходимо близько”, — пояснює піротехнік.
Певно, це може не сподобатися тим, про чиє майно йдеться, але майно можна нажити, а от життя не повернеш.



Все, чим люди можуть допомогти піротехнікам і собі — якнайшвидше зателефонувати у служби “101” або “102”, якщо знайшли щось небезпечне – снаряд, міну тощо.

"Ми постійну працюємо з цивільними. У пожежно-рятувальних частинах інформують населення. По телебаченню, в інтернеті є дуже багато роликів, що можна робити, що не можна робити з боєприпасами. Тобто інформації дуже багато, але не всі дослухаються. Думають, мовляв, “я так сто разів робив”, але на 101-ий завжди щось виходить не так”, — зітхає Олексій.
Нещодавно піротехніків викликали на розмінування в приватний сектор Апостолового. Батько із сином показали їм касетний елемент у відрі з водою, яке стоїть у цегляній душовій кабінці. Кажуть, касета сама прилетіла у кабінку за ширмою і впала у відро. Вибухник (механізм, який застосовується для виклику детонації) у неї зведений.

Піротехніки поклали мінімум пластичної вибухової речовини, але вода посилила вибух. Від маленького боєприпасу ця споруда склалася повністю.

“Цегла не витримала важкої долі. Думаю, що вони знайшли його на городі та принесли у відрі у будівлю, щоб убезпечити себе, але він міг спрацювати у руках”, — ділиться Олексій.

За словами Олексія, коли касетні елементи від “Торнадо-С” вибухають, пропалюють 12-міліметрову броню. Якщо спрацьовує застряглий в асфальті елемент, утворюється вирва глибиною на пів метра. Під мідною лійкою 46 грамів вибухівки підвищеної потужності. Вона кумулятивно пропалює, а уламки розлітаються на 20 метрів.

Оскільки спрогнозувати інтенсивність обстрілів і використовуваних росіянами боєприпасів неможливо, рятувальники зараз формують ще одне відділення. Нові співробітники вже пройшли навчання і тепер стажуються. З вересня стануть у стрій і будуть працювати із досвідченими колегами.

Підрозділ криворізьких піротехніків забезпечений всім необхідним: автомобілями для особового складу, транспортування вибухонебезпечних предметів, засобів підриву, особистим захистом (бронежилетами, касками, засобами захисту очей). На початку війни отримали сучасний захист — модульний костюм, який убезпечує від вибуху боєприпасів та вибухових пристроїв.

Феєрверки не вітаю
Ще однією небезпекою для людей Олексій вважає феєрверки та салюти. Він позитивно ставиться до заборони їх використання.
“По-перше, у нас продаються неякісні феєрверки. Скільки людей травмувались, залишались без очей.
Подобається — їдьте у чисте поле і там запускайте, а не серед будинків.
Були випадки, коли феєрверки на балкони залітали, ставалися пожежі. Не вітаю я це діло. А зараз це взагалі кримінальна справа, або щонайменше адміністративна” — пояснює Олексій.
Піротехніки ДСНС та редакція “Першого Криворізького” нагадує, що категорично забороняється:
  • торкатися підозрілого предмета або пересувати його;
  • заливати його рідинами, засипати ґрунтом або чимось його накривати;
  • намагатися розібрати вибухонебезпечний предмет.

Цю публікацію було створено за фінансової підтримки Європейського Союзу в партнерстві з DW Akademie. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю ІА “Перший Криворізький” та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.



Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.