З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну зафіксовано 2500 повідомлень про екозлочини, з них 500 внесені до єдиного реєстру. Фіксують їх українські та міжнародні фахівці. Суму завданих збитків екології поки назвати неможливо, але вони колосальні.

Про це під час брифінгу у Криворізькій районній військовій адміністрації повідомила народна депутатка України Олена Криворучкіна.

Вона говорить, що наразі збитки прораховані тільки по 13 випадках екологічних злочинів. Це пов’язано з тим, що у Міністерства довкілля раніше не було методики підрахунку збитків під час воєнного стану. Впливає на відсутність чіткого прорахунку збитків і неможливість доступу до тимчасово окупованих територій.

13 випадків екологічної шкоди – це 100 мільярдів гривень. Приблизно стільки грошей було заплановано витратити на армію України у 2022 році.

Дохідна частина бюджету України у червні 2022 року була меншою, ніж збитки, які несе Україна через 13 екологічних злочинів.

У Державної екологічної інспекції, яка проводить такого роду дослідження завданих збитків, нині немає дронів або іншої техніки, яка б могла допомогти взяти проби води чи ґрунту на тимчасово окупованих армією РФ територіях.

Наприклад, поки що неможливо з наукової точки зору визначити, що вплинуло на масовий мор риби у морі біля Маріуполя. Олена Криворучкіна стверджує, що науковці вважають, що на заводі “Азовсталь” не було стільки сірководню, щоб вбити стільки риби.


Щоб дізнаватися новини Кривого Рогу та всієї України першими, приєднуйтесь до telegram-каналу "Першого Криворізького"

Під час традиційних Великодніх приготувань зростає кількість відходів, використовується багато пластику та шкідливих барвників.

Редакція «Першого Криворізького» зібрала 5 порад, щоб зробити свято більш екологічним.

Менше пластику

Багато людей щороку купують нові упаковки для пасок та штучні декорації. Замість цього можна використати разом з плетеним кошиком із натуральних матеріалів, тканинну серветку замість целофану, а декор зробити власноруч із тканини, дерева чи паперу. Це не лише екологічніше, а й додає тепла та душевності до святкування.

Паска без зайвого пакування

Магазини пропонують паски у пластикових коробках чи плівках. Якщо хочеться зберегти довкілля, краще спекти паску вдома або купити у локального пекаря, який використовує екологічне пакування.

Яйця фарбуємо природно

Харчові барвники можуть містити шкідливі речовини, які потрапляють у довкілля. Натуральні барвники — це не лише безпечніше, а й цікавіше. Цибулиння, буряк, куркума, чорниця — усе це можна перетворити на палітру кольорів. Такий процес стане чудовою сімейною традицією.

Менше їжі — менше відходів

На Великдень ми часто готуємо більше, ніж здатні з'їсти. Частина їжі псується і потрапляє на смітник. Варто планувати святковий стіл, зважаючи на кількість гостей, або ділитися частуванням із сусідами, друзями чи тими, хто потребує допомоги.

Використання багаторазових матеріалів

Для сервірування столу використовуйте багаторазовий посуд та тканинні серветки замість одноразових пластикових виробів.

Сортування та компостування

Після свята залишаються органічні відходи: шкаралупа яєць, залишки їжі, серветки. Їх можна компостувати. Якщо вдома немає компостера, варто знайти пункт прийому органіки або домовитися з місцевими екоактивістами. Скляні пляшки, бляшанки чи паперове пакування теж легко здати на переробку.

Читайте також: Що криворіжцям приготувати на Великдень 2025: рецепти