Перетворити наркопритулок біля школи у мікрорайон мрії — скільки часу і грошей потрібно

На 4 гектарах землі за 3 роки активні криворіжці побудували півтора десятки локацій, на яких щовечора збираються сотні мешканців мікрорайону Східний-2, приїздять на екскурсії люди з інших районів, а подекуди селищ і міст.

Чемпіонати із волейболу, тенісу, футболу, концерти живої музики, перегляд Євро-2020 тепер стали звичайною справою для місцевих.

Раніше ж цю пустку обходили десятою дорогою — тут жили люди асоціальної поведінки та наркозалежні.

Чому Східний

У 2004 році мешканка однієї із багатоповерхівок району Світлана Хватова облаштувала свій двір: тут тепер охайні квітники, лавки, прикрашені паркани, зачищений від нальоту й іржі та пофарбований дитмайданчик.

Зону відпочинку біля нього стилізували під український дворик із плетеним парканом. Тут зібрана колекція глечиків, стилізована під український автентичний розпис, фігурки із вторинної сировини, шишок та іншого природнього матеріалу.



Цей двір межує із сквером, який місцеві досі називають на честь колишнього міського голови Григорія Гутовського — за його мерства розвивався цей спальний мікрорайон, поруч була однойменна вулиця. Доріжки у ньому давно зруйнувались, за деревами ніхто не доглядав, бо весь сквер з десяток років був нічийним.

У результаті, жінка почала доглядати і його. До її ініціативи долучились сусіди, які допомагали лагодити дитячий майданчик.

Це вже потім Світланою зацікавились місцеві політпартії і вона стала депутаткою, залучала кошти із субвенцій у розвиток району, а поки років 10 вкладала власні гроші у розвиток прилеглих до її будинку гектарів, інколи допомагали сусіди — разом щось майстрували, підтримували ідеї мешканки грошима. Зараз мешканка Східного працює у громадській спілці «Зелений центр», наразі повертатись у політику жінка не планує.

Сквер імені Гутовського

Мешканці мікрорайону Східний за майже 5 років показали ініціативу по догляду за парком і домоглись того, аби чиновники взяли його на баланс. Вже потім виграли грант від Метінвесту на реконструкцію скверу.

Трохи більше, ніж за два роки, для робіт у сквері залучили 2,3 мільйона гривень. Тепер тут нові доріжки, вишневий сад, розарій із десятками видів троянд, привезених із ботанічного саду, альтанки, урни, є освітлення.


У сквері час від часу і зараз з’являються нові об’єкти: альтанки за кошт “Метінвесту”, тренажерний майданчик встановив народний депутат Андрій Гальченко, абрикоси висадили мешканці сусіднього будинку, де створено ОСББ.

Читайте також: Як криворіжцям створити ОСББ

Шпаківні на деревах у 2019 році встановив місцевий житель, один із активних учасників руху ЛГБТ+. На них було написано: «Звідси можуть годуватися усі пташки, незалежно від їхньої статі». І хоча меседжі про рівність і добро із часом «зникли» зі шпаківень, корм у них насипають і понині.



У 2019 році у парку з’явились написи із закликами до прибирання за собаками на прогулянці. Для тих, хто забув взяти пакет з дому, поставили спеціальний бокс.


Після того, як у сквері почало закінчуватись місце для реалізації усіх ідей, постало питання щодо розширення території і її перетворення на зону відпочинку.НаркопритулокНеподалік від школи №130 на найбільш незахаращеній ділянці пустиря за конкурсу «Громадський бюджет», взимку 2019 року встановили майданчик для вигулу собак. Він коштував 322 тисячі гривень. Зараз власники тварин самі облаштовують навіси, ремонтують його, змінюють покриття — це їхня приватна ініціатива.


Поступово все більше мешканців мікрорайону почали долучатись до ініціатив і разом планувати наступні проєкти із благоустрою району.

«Тут було не просто звалище, тут був ще й фундамент школи. Ще у радянські часи тут планували збудувати школу, але пізніше з’ясувалося, що тут плавуни, тобто на цьому ґрунті будувати масивну будівлю не можна. За десятки років існування мікрорайону тут оселились люди без постійного місця проживання, вживали тут різні речовини. Всі про це знали, ми постійно викликали поліцію» , — згадує Світлана Хватова.

Уже навесні того ж року група ентузіастів очистила 4 гектари землі навколо майданчикавід сміття і сухих дерев. Згодом за рахунок місцевих меценатів і підприємців сюди завезли ґрунт, аби далі можна було саджати дерева і розбудовувати новий парк.



Коли Світлана була обласною депутаткою, їй виділяли річну субвенцію у розмірі 200 тисяч гривень (наразі вона зросла до 500 тисяч, — ред.). За ці гроші побудували дитячий майданчик, тренажерний майданчик та зону для силових тренувань — street workout. Частково зробили вуличне освітлення.

Пізніше ще раз брали участь Метінвесту. За їхні гроші мешканці Східного збудували баскетбольний майданчик й закінчили зони благоустрою, навколо спортивних майданчиків — поставили альтанки, лавки, навіси. Та участь у конкурсі грантів «Екомісто» від АрселорМіттал Кривий Ріг дозволила прикрасити територію декоративною клумбою і встановити зони для роздільного збору сміття.


Багато вдалось зробити за рахунок участі у «Громадському бюджеті». Всього у цьому муніципальному проєкті мешканці Східного брали участь 4 рази. Загалом за міські кошти побудували майданчик для вигулу собак (той, з якого усе почалось, — ред.), тенісний корт, футбольне поле і у цьому році будуватиметься скейт-парк.

Наприклад, за проєкт «Тенісний корт» у 2019 році проголосували кілька тисяч мешканців міста. Усього на корт і прилеглу територію витратили 1 мільйон 274 тисячі гривень.


Голова Довгинцівської ради Ігор Ратінов говорить, що зараз на балансі району дитячий майданчик, спортивний, гімнастичний, волейбольний, майданчик для стрітболу, вигулу собаку, футбольний і тенісний корт.

Волейбольний майданчик, наприклад, власним коштом два роки тому встановив місцевий мешканець Дмитро Шкуропат. Спортсмени-любителі самі доглядають за ним і займаються подальшим благоустроєм. Нещодавно зробили лаву запасних на майданчику — забрали непотрібні крісла зі стадіону «Металург», який зараз реконструюють.

А от доріжки і плитки, якими місцеві ходять від майданчика до альтанки, не вважаються власністю райради, оскільки не відповідають державним будівельним нормам.


Змусити чиновників доглядати їх поки що неможливо: вони розташовані на так званих «вільних криворізьких землях», території, яка нікому не належить і про яку ніхто не зобов’язаний дбати.

Чиновник розповідає, що зараз у місті втілюють схожий проєкт — на Зарічному-4. Але там ініціатива щось робити більше належить міські владій, чиновники платять іноземним експертам, щоб ті зібрали громаду і спитали: де вам поставити лавочку, а де зробити тротуар.


Говорить, що треба враховувати і потреби маломобільної категорії населення, щоб не вийшло як на Східному. Там туалет для людей із інвалідністю є, проте дістатись до нього людям на візках поки неможливо — скрізь високі бордюри, немає пандусів, пологі спуски.

«Готуємо ще кілька мікрорайонів на 2022 рік: Східний-1, зокрема. А потім повернемось на Східний-2 і доробимо що треба тут. Потім буде Новинка, парк Ювілейний та інші» , — говорить голова району.

Він знає, що один із великих недоліків парку — відсутність інфраструктури для маломобільних містян. Також досі не вирішене питання з прибиранням усіх урн у спортивно-ігровій зоні парку. Зараз там 62 урни, які не стоять на балансі району. Проте місцеві говорять, що комунальники не рахують кожну урну й прибирають усе.

Та Світлана розповідає, що влітку основних урн все одно не вистачає — багато пластику. Доводиться ставити великі мішки для пляшок, які потім прибирають самі ж місцеві мешканці.

У парку облаштовано кілька зон для роздільного збору сміття. Поки ними не користуються, як годиться. Та і вивіз сортованого сміття поки не організувати — відсутній під’їзд для машин. Втім, активісти сподіваються, що такі написи на урнах із часом привчатимуть школярів і їхніх батьків принаймні задумуватись про сортування.


Перші такі урни з’явилась завдяки участі у конкурсі грантів від АрселорМіттал Кривий Ріг «Екомісто». Тоді журі і глядацьке голосування визначили, що треба підтримати ініціативу східничан. Н а 100 тисяч гривень купили і встановили дві альтанки, захисний навіс над лавками для закоханих, і 3 комплекси урн для роздільного збору сміття і декоративну металеву клумбу-парусник.

Навесні у парку Щастя висадили більше 1000 петуній. Їх купили на гроші, які зібрали самі мешканці. Це 78 тисяч гривень.



На Східному є щонайменше 4 великі мурали Два із них виконав Анатолій Зубенко, слюсар Криворіжгазу: на контейнерному майданчику і газорозподільному пункті. На колишній будівлі житлово-експлуатаційної контори розпис в українському дворику робили спортсмени коштом мешканців навколишніх будинків.

Найбільший мурал із водоспадом на тепло-розподільчому оплатив місцевий меценат. Це було восени 2020 року. Фарби і робота обійшлись не менше, ніж у 25 тисяч гривень.

Автори муралу із курортними мотивами Євгеній Малонок і Євгеній Земсков

Навесні 2021-го у спортивно-ігровій зоні з’явилась сцена. Тут тепер ледь не щотижня фестивалі і концерти.


Також на Східному влаштовували перегляди матчів Євро-2020 за участі збірної України.

Оздоблення парка скульптурами коштувало близько 300 тисяч гривень, які зібрали силами мешканців Східного. Тільки місцевий майстер Андрій Ребенок подарував району кілька крупних об’єктів. Тепер тут фотозони і зони для відпочинку: кований рояль, казкова карета, метелик: стіл для гри у шахи.

У молодому громадському саду, де ростуть черешні, груші, яблуні, за останні роки висадили понад 100 дерев. Близько 7 тисяч гривень на саджанці фруктових дерев мешканці зібрали за два тижні.

На мікрорайоні Східний-2 із появою спортивно-ігрової зони почав розвиватись і бізнес. Знайшлись орендатори для раніше покинутого торговельного комплексу, та почалась розбудовуватись територія навколо нього, з'явились торгові ятки.

«Така кількість бізнесу — це теж результат розвитку району. Це свідчить про комфорт рівня життя мешканців. На Східному зараз близько 300 суб’єктів бізнесу. Тільки у торговому комплексі — 40 точок», — говорить Ігор Ратінов.

Чиновникам і активістам вдалось знайти власників кількох занедбаних будівель, переконати їх або продати непотрібну їм нерухомість, або почати роботи із благоустрою. В одній із таких будівель вже почались роботи і невдовзі там побудують центр, де будуть заняття танцями і спортом. Навколишню територію теж мають облаштувати — буде світло і прибрано. А отже, буде безпечніше.

Боєць 40-го батальйону «Кривбас», а нині ріелтор Денис Зикунов говорить, що за останні роки ціни на квартири у цьому мікрорайоні виросли. Попит квартири у будинках, побудованих у 1990-х роках зростає. За трикімнатну із покращеним плануванням а Східному продавці просять від 18 до 25 тисячі доларів — вартість залежить від ремонту.

Мешканці цього спального району доволі згуртовані: тут прямо у супермаркеті збирають підписи за проєкти, які беруть участь у «Громадському бюджеті», збирали кошти для Кіри Короїд, яка нарешті повернулась додому після тривалого лікування у Туреччині, а також для Поліни Співак, дівчинки, яка народилась з вадами слуху й потребує дорогої операції.

На Східному люблять говорити про плани: невдовзі у парку з’явиться питна вода, вже є підключення, лишилось знайти гроші і встановити фонтанчик. До кінця року мають побудувати скейт-парк. За нього проголосували 3 тисячі 250 мешканців Кривого Рогу.


Він коштує 1 мільйон 372 тисячі гривень. Світлана знайшла інвестора, який вклав 2% від загальної суми, потрібної на проєкт. Це бізнесмен, який не хоче зайвої уваги. Інколи ростіше знайти людину, яка внесе всю суму, ніж збирати із мешканців по 2-3 гривні. До того ж, не у всіх є можливість долучитись фінансово, є ті,кому простіше зробити щось власними силами. Як от пару тижнів тому із пропозицією підготувати майданчик для нового кованої прикраси звернулись мешканці району, які мають каток для укладання покриття.

Світлана Хватова не любить говорити про проблеми: про тих, хто інколи ламає лавки, краде квіти, перевертає урни. Із місцевою владою вдалось домовитись про охорону: вони скоріше психологічно впливають на хуліганів, але все ж регулярно роблять огляд території, у охоронців зберігаються ключі від «бюро знахідок«. А у разі потреби охоронці можуть викликати поліцію. Щоправда, якихось правопорушень чи злочинів за останні роки на цій території місцеві не пригадують. Навіть те, що гублять діти, тут не викидають — нещодавно облаштували «бюро знахідок».

Щоб проєкт, який подається на «Громадський бюджет» став успішним, потрібно розуміти, які етапи пройде громада:
1. Треба визначити ініціативну групу, між членами якої можна розподілити обов’язки;
2. Потім важливо знайти організацію, фірму, мецената, які внесуть 5% від загальної вартості проєкту (це прописано у Положенні конкурсу); Світлана радить сміливо звертатись до великих підприємств;
3. Хто візьме об’єкт на баланс і утримуватиме після відкриття. На Східному деякі об’єкти належать громадській організації «Мікрорайон мрії», яку очолюють місцеві мешканці Тетяна і Сергій Ліфер, а деякі взяла на баланс Довгинцівська районна рада.
3. Згодом ви маєте визначити підрядника - із цим допоможуть у районній раді, організувавши тендерні торги;
4. Вочевидь, прибрати територію під будівництво доведеться самим - гукайте сусідів;
5. Пам’ятайте, що підписати договір із підрядником має юрособа - райрада, ОСББ або громадська організація чи благодійний фонд;
6.Коли підрядник збудує об’єкт, його треба перевірити разом із чиновниками та місцевими активістами;
7. Громада має запросити на відкриття медіа: нема фото, нема події :)
8. Вам щодня доведеться стежити за об’єктом та комунікувати із громадою — комусь не подобатиметься графік роботи об’єкту, комусь видаватиметатуаься занадто м’якою сітка.

Ці поради доволі універсальні — вони підійдуть активним громадянам, які готові брати участь у всіх конкурсах, проєктах, організатори яких готові давати кошти громадам на розвиток. Головне, беручись за той чи інший проєкт, повірити в те, що саме ти та людина, яка зможе змінити світ навколо себе на краще, говорить співрозмовниця редакції.

---

Матеріал опубліковано в рамках програми «Журналістика рішень для локальних медіа», яку реалізує Львівський медіаформ за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.