Цибуля майже вдвічі дорожча, кабачки подешевшали удвічі: як змінилися ціни на продукти в Україні на початок осені

На початку осені ціни на продукти харчування в Україні змінилися по-різному: в окремих категоріях вартість значно зросла, в інших — знизилася, а ціни на деякі товари майже не змінилися. Редакція «Першого Криворізького» отримала відповідь на запит до Держстату та проаналізувала, як змінилася вартість основних продуктів харчування.

У відповіді на запит Держстат навів останні наявні середні споживчі ціни на продукти — за червень і липень 2026 року.

Овочі

Подорожчали цибуля, буряк, капуста та морква, водночас картопля, солодкий перець, помідори, огірки й кабачки стали дешевшими. Найбільше зросла вартість цибулі — майже вдвічі, а кабачки подешевшали більш ніж удвічі.

Продукт	Червень, грн/кг	Липень, грн/кг
Цибуля	19,04	37,01
Буряк	14,02	19,34
Капуста	24,26	27,39
Морква	39,08	41,25
Картопля	24,29	22,23
Солодкий перець	175,05	127,05
Помідори	114,47	81,76
Огірки	59,09	37,94
Кабачки	53,25	25,31

Фрукти та ягоди

Серед фруктів і ягод зміни були менш різкими. Подорожчали яблука та ківі, натомість дешевшими стали лимони, банани, виноград, персики, нектарини та сливи.

Продукт	Червень, грн/кг	Липень, грн/кг
Ківі	189,74	211,87
Яблука	52,79	56,96
Апельсини	65,42	65,12
Банани	71,13	66,39
Виноград	233,27	216,03
Лимони	145,85	123,96
Персики, нектарини, сливи	120,45	100,99
Полуниця	155,36	даних немає
Кавуни	даних немає	29,72

Для полуниці та кавунів немає повних даних для порівняння: Держстат не навів середньої ціни на полуницю за липень, а на кавуни — за червень.

Молочні продукти та яйця

У цій категорії ціни протягом місяця майже не змінилися.

Продукт	Червень, грн	Липень, грн
Молоко до 2,6%, 1 л	50,18	51,06
Молоко понад 2,6%, 1 л	55,51	55,89
Вершкове масло, 200 г	108,33	108,30
Яйця, 10 шт.	43,43	40,74

М'ясо та риба

Ціни на м'ясо також залишалися відносно стабільними.

Продукт	Червень, грн	Липень, грн
Яловичина, кг	380,97	381,29
Свинина, кг	232,42	228,71
Курятина, кг	111,03	110,84
Жива та охолоджена риба, кг	318,79	326,78
Морожена риба, кг	252,11	258,11

Крупи, макарони та олія

Ціни на більшість круп, борошно та макаронні вироби протягом місяця змінилися незначно.

Продукт	Червень, грн	Липень, грн
Рис, кг	52,41	52,40
Крупи манні, кг	30,09	29,85
Крупи гречані, кг	76,67	75,17
Пластівці вівсяні, кг	56,20	57,28
Крупи ячні, кг	26,39	26,52
Пшоно, кг	57,90	57,86
Крупи пшеничні, кг	23,87	23,65
Борошно пшеничне вищого ґатунку, кг	22,96	23,11
Макаронні вироби із твердих сортів пшениці, 500 г	60,71	60,15
Макаронні вироби з м'яких сортів пшениці, кг	40,46	41,05
Олія соняшникова, рафінована та нерафінована фасована, л	98,25	99,60

Що відбувається з логістикою

Окремо редакція «Першого Криворізького» запитала Держстат про ситуацію з логістикою.

За інформацією Держстату, індекс цін виробників послуг за видом діяльності «вантажний автомобільний транспорт, надання послуг з перевезення речей» у другому кварталі 2026 року становив 125,4% до попереднього кварталу.

Водночас у службі зазначають, що не збирають дані про фактори, які впливають на зміну цін на продукти, зокрема ті, що можуть бути пов'язані з ускладненням логістики.

Про те, як змінилася логістика українського ритейлу після останніх атак та чи може це вплинути на ціни для покупців, редакції «Першого Криворізького» розповів голова Асоціації ритейлерів України (RAU) Андрій Жук.

За його словами, найбільшою зміною стала відмова від максимальної концентрації логістики на користь більшої диверсифікації.

Андрій Жук зазначив, що великі розподільчі центри нікуди не зникнуть, оскільки саме вони дозволяють найефективніше обробляти великі товарні потоки. Водночас війна показала ризики моделі, коли значна частина запасів і логістичних процесів зосереджена в одному місці.

«Тому ритейлери зараз посилюють резервні сценарії: розподіляють товар між більшою кількістю майданчиків, залучають сторонніх логістичних операторів, використовують прямі поставки від виробників і дистриб'юторів до магазинів та перебудовують маршрути», — пояснив голова Асоціації ритейлерів України.

Після останніх атак окремі великі компанії публічно заявили, що переходять до більш диверсифікованої логістичної моделі.

Водночас повністю відмовитися від великих складів і перейти на постачання товарів «з коліс» неможливо. Для торгівельних мереж центральний склад виконує кілька важливих функцій: приймання товару, сортування, формування партій для конкретних магазинів та управління запасами.

Якщо частину цих процесів перенести безпосередньо на магазини або розподілити між кількома меншими складами, система стане стійкішою до втрати одного об'єкта, але водночас складнішою і дорожчою в управлінні.

«Зростає кількість рейсів, транспортне плече, витрати на пальне, персонал та оренду додаткових площ. Крім того, кадровий дефіцит у логістиці нікуди не зник — ринку бракує водіїв і складського персоналу. Тому стійкість сьогодні фактично має свою ціну», — говорить Андрій Жук.

Водночас оцінити, наскільки саме може подорожчати логістика, у відсотках наразі неможливо. Як пояснив голова RAU, асоціація не має єдиних консолідованих даних по всьому ринку, а ситуація відрізняється залежно від формату мережі, категорії товарів та того, наскільки сильно була пошкоджена інфраструктура конкретної компанії.

За словами Андрія Жука, у довгостроковій перспективі ритейл рухатиметься до гібридної моделі логістики. Тобто великі розподільчі центри працюватимуть разом із резервними складами, регіональними потужностями, альтернативними постачальниками та сторонніми логістичними операторами. Частину товарів у майбутньому можуть доставляти безпосередньо до магазинів.

Чи подорожчають продукти через зміни в логістиці

«Для покупця ці зміни не обов'язково означатимуть різке подорожчання товарів уже восени. Ритейл залишається дуже конкурентним, тому компанії не можуть просто перекласти всі додаткові витрати у ціну», — пояснив Андрій Жук.

За його словами, більш помітним наслідком може стати не зростання цін, а зміна асортименту. Якщо логістичні потужності обмежені або стали дорожчими, бізнес насамперед забезпечуватиме наявність найбільш затребуваних товарів.

Під скорочення першими можуть потрапити окремі низькооборотні позиції, товари з невисокою маржинальністю або ті, що мають багато аналогів.

«При цьому говорити про системний дефіцит товарів наразі підстав немає. Після знищення великих логістичних об'єктів ми бачили локальні та тимчасові перебої, але мережі досить швидко переключали потоки на альтернативні канали», — зазначив Андрій Жук.

Найбільш чутливими залишаються товари з коротким терміном придатності та ті, що потребують холодового ланцюга, оскільки компенсувати затримки з їх постачанням значно складніше.