Від заявки до футбольного центру: як у Кривому Розі подружжя відкрило дитячий простір завдяки державному гранту

Коли в Кривому Розі закрився дитячий футбольний клуб однієї з міжнародних мреж, куди водили маленьких криворіжців, їхні батьки почали ставити одне й те саме питання: «А чи буде альтернатива для малечі?» Для подружжя Марини та Олексія Янюків, які працювали в клубі Footbik до його закриття, це стало не просто знаком довіри, а поштовхом ризикнути й відкрити власний дитячий футбольний центр. Без великих інвестицій, із приміщенням після затоплень, ремонтом власними руками та першою невдалою заявкою на грант від держави вони все ж відкрили дитячий футбольний центр розвитку MAGIC. Сьогодні тут займаються діти від півтора року, а сам простір став для багатьох родин не просто секцією, а місцем, де малеча вчиться довіряти, взаємодіяти з іншими дітьми, фізично розвиватись і любити футбол.

«У Кривому Розі майже немає сучасних просторів для маленьких дітей, де спорт був би не про жорсткі тренування, а про гру, розвиток і любов до руху. Для нас це вже давно не просто робота — навколо футболу сформувалася справжня маленька родина. Саме тому ми почали шукати можливість відкрити власний центр і дізнались про державний грант» , — говорить Марина Янюк, власниця криворізького дитячого футбольного центру розвитку MAGIC.

Ідея відкрити власний центр, яка виросла з досвіду

До відкриття власного центру Марина та її чоловік кілька років працювали в криворізькому філіалі міжнародної мережі футбольних центрів раннього розвитку Footbik. Олексій був тренером, а Марина займалась організаційними процесами — комунікацією з батьками, наборами груп і координацією роботи.

Марина Янюк говорить, що саме цей досвід став фундаментом для майбутнього бізнесу.

«Ми фактично бачили всю систему зсередини — від ремонту приміщення до побудови тренувального процесу. І після закриття криворізького філіалу через кілька місяців нам зателефонували власники приміщення й сказали: “Вас постійно питають батьки. Чи не хочете повернутись?”

У Кривому Розі майже немає сучасних просторів для маленьких дітей, де спорт був би побудований через гру, розвиток і любов до руху. Ми прийшли в це приміщення і знову відчули всю атмосферу: дитячий сміх, тренування, життя. Саме тоді зрозуміли, що треба пробувати. Для нас це не просто робота. За кілька років навколо футболу сформувалася справжня маленька родина. Тому у власний центр нам хотілось додати менше бізнесу й більше людяності. У нас були власні цінності, які ми хотіли передати через цей простір», — розповідає Марина.

Також важливу роль відіграв і особистий досвід батьківства. Коли Марина привела свого маленького сина Тимофія на футбольне тренування ще у футбольний центр Footbik, вона побачила, наскільки сильний емоційний вплив має спорт на дітей у ранньому віці.

«Це були сльози щастя. Маленька дитина з м'ячем, перші рухи, перші емоції — і ти розумієш, наскільки це важливо», — згадує Марина.

Після прийнятого рішення про відкриття власного центру Марина разом з Олексієм почали працювати над тренувальною програмою.

«Далі була велика робота: концепція, фінансова модель, структура проєкту. Хотілося створити не просто секцію, а простір для комплексного розвитку дітей. Я багато спілкувалася з дитячими спортивними психологами, зокрема зі своєю двоюрідною сестрою, яка працює у цій сфері на міжнародному рівні.

Першу заявку на грант ми не пройшли, бо ще не знали всіх нюансів щодо витрат і ремонту. Але в центрі зайнятості нам усе пояснили, ми переробили заявку й уже з другого разу отримали грант. Для мене це був дуже важливий момент, бо коли хтось вірить у твою ідею — це додає сил», — говорить Марина.

Перша невдала заявка на грант

Про можливість отримати фінансування від держави на власну справу подружжя дізналось через знайомих. Ішлось про державну грантову програму підтримки малого бізнесу через центр зайнятості.

«Для мене грант — це було щось дуже далеке. Але коли почали розбиратися, зрозуміли, що це шанс реально запустити свою справу. Ми подавались на максимальну суму для нашого регіону — 500 тисяч гривень», — розповідає Марина.

Підготовка заявки виявилася складнішою, ніж очікували, пояснює власниця футбольного центру. Їм потрібно було:

• прописати концепцію проєкту;
• обґрунтувати його соціальну користь;
• створити фінансову модель;
• прорахувати витрати;
• показати перспективу розвитку.

Окремо подружжя продумувало не лише спортивну частину, а й саму філософію центру.

«Хотілося зробити не просто футбольну секцію, а простір, де дитина буде розвиватись комплексно. Тому для формування тренувальних програм я долучила і психолога», — говорить Марина.

Але першу заявку подружжя на грант відхилили. Причина виявилась доволі практичною: частину ремонтних робіт вони внесли до кошторису неправильно. Деяких витрат грантова програма просто не покривала.

«Ми тоді ще не розуміли всіх нюансів. Наприклад, що частину ремонтних робіт не можна фінансувати грантовими коштами. Але перед тим, як ми почали працювати над другою заявкою, нам у Криворізькому центрі зайнятості пояснили помилки, що нам, звісно, допомогло правильно оформити заявку та бюджет до неї. І вже з другої спроби наш проєкт підтримали.

Для мене це було дуже важливо морально. Бо коли навіть грантова комісія вірить у твою ідею, це дає сили рухатись далі», — згадує Марина.

Раніше редакція «Першого Криворізького» вже писала, що, за даними Криворізького центру зайнятості, у місті вже близько 700 людей отримали мікрогранти або гранти на розвиток власної справи.

Заступниця директорки Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості Віта Лобанова повідомила в коментарі для журналістів нашого сайту, що мікрогранти сьогодні — одна з найбільш популярних програм. Вони доступні і для старту бізнесу, і для його розширення, зокрема якщо працевлаштувати найманих працівників. Сума мікрогранту може сягати 1 мільйона гривень за умови співфінансування. Окрема програма діє для молоді 18–25 років: до 200 тисяч гривень за умови відкриття підприємницької діяльності.

«Грантові кошти можна спрямувати на обладнання, матеріали, маркетинг (до 10% суми) та оренду (до 25%). Договір оренди на момент подання заявки зараз не обов'язковий, але підприємець має орієнтуватись у ринкових цінах. Ми зі свого боку допомагаємо підприємцям на моменті підготовки, тож до нас можна приїздити в офіс “Зроблено в Україні” в Кривому Розі за адресою: вулиця Космонавтів, 1, кабінет 103», — сказала Віта Лобанова.

Марина, яка відкрила дитячий футбольний центр розвитку MAGIC завдяки гранту, також говорить: «Державні програми сьогодні допомагають запускати власну справу навіть у складних умовах».

500 тисяч гривень і ремонт майже з нуля

Подружжя отримало максимальну на той момент суму гранту для регіону — 500 тисяч гривень. Але приміщення потребувало фактично повного відновлення: через постійні підтоплення стіни були пошкоджені, стара шпаклівка відходила, а дещо доводилось переробляти по кілька разів.

Ремонт тривав майже пів року. Марина Янюк розповідає, що частину робіт подружжя виконувало власноруч:

• шпаклювали;
• шліфували;
• фарбували;
• збирали меблі;
• облаштовували простір.

«Усе це відбувалось узимку, коли в приміщенні було лише чотири градуси тепла. Ми працювали тут майже щодня. Усі свята, вихідні — усе проходило в клубі», — згадує Марина.

А за грантові кошти вдалося закупити:

• спортивний інвентар;
• рецепцію;
• дитячу роздягальню;
• дивани;
• техніку для роботи;
• ноутбук і принтер для документації.

При цьому багато витрат довелось покривати самостійно. Марина акцентує на тому, що грант для них став саме «першим поштовхом», але не вирішив усіх фінансових питань.

Чому соціальна складова стала ключовою

Під час підготовки заявки та першої невдалої спроби Марина Янюк зрозуміла: грантові програми сьогодні значно більше підтримують бізнеси, які мають користь для громади.

«Якщо робити просто ще одну кав'ярню — це одна історія. А коли проєкт реально працює для дітей чи громади — це вже зовсім інше. Саме тому ми робили акцент не лише на спорті, а й на розвитку дітей через гру та соціалізацію», — говорить Марина.

Відповідно до розробленої програми, дитячий футбольний центр розвитку MAGIC працює в Кривому Розі з дітками від 1,5 до 7 років, для дівчат і хлопчиків. Самі тренування проводяться в таких вікових групах:

• Magic Baby (1,5–3 роки) — ухил на розвиток моторики, координації та знайомство з м'ячем у форматі гри;
• Magic Play (3–5 років) — більше дисципліни, базові футбольні навички та командна взаємодія;
• Magic Pre-Academy (5–7 років) — формування футбольної команди, тренування, участь у турнірах.

«Моєму сину Тимофію три роки, і для мене такі заняття — це не лише про спорт. Це насамперед про розвиток і соціалізацію. Зараз не всі батьки водять дітей у садочки, тому такі простори стають хорошою альтернативою, де дитина може спілкуватися з іншими дітьми, вчитися взаємодії та просто активно проводити час.

Я бачу, як після тренувань син стає більш відкритим, уважним і впевненим у собі. Тут діти не просто бігають із м'ячем — вони вчаться слухати тренера, працювати в команді, розвивають координацію та комунікацію. Для мене дуже цінно, що все це відбувається через гру й без тиску на дитину. І, мабуть, найголовніше — дитина із задоволенням іде на тренування. А це вже багато означає», — говорить мама 3-річного Тимофія Світлана Ялова.

«Для нас це не тільки про футбол. Через тренування ми хочемо допомогти дітям ставати впевненішими, активнішими, навчити взаємодії, дисципліни і просто подарувати любов до спорту з самого дитинства.

На тренуваннях діти розвивають координацію, баланс, уважність. Наприклад, тренер може давати одну команду, а показувати інший рух — і дитина вчиться концентруватись. Ми продумали систему так, щоб кожне тренування давало дитині кілька додаткових навичок. Це однаково важливо і для хлопчиків, і для дівчаток.

У такому віці дитина повинна спробувати різні види спорту, а батьки мають допомогти їй знайти те, що справді подобається», — пояснює власниця дитячого футбольного центру.

У MAGIC намагалися зробити центр максимально комфортним саме для сімей. У приміщенні центру також облаштували та закупили:

• дитячу кімнату;
• зону очікування для батьків;
• місця для відпочинку;
• простір без вікон, де можна перечекати тривогу;
• дрібниці для батьків із маленькими дітьми — пелюшки, засоби гігієни, воду.

«У Кривому Розі дуже важко вести бізнес. Але якщо люди бачать якісний продукт і відчувають, що все робиться з душею, вони повертаються. Ми офіційно відкрились у травні, але наш центр уже відвідують 40 дітей, які займаються в різних вікових групах. Також триває і новий набір дітей, тож чекаємо кожного та кожну», — говорить Марина.