Від гранту до стабільності на прикладі магазину Urban Street: як у Кривому Розі запускають бізнес і які держінструменти реально працюють

Від гранту до стабільності на прикладі магазину Urban Street: як у Кривому Розі запускають бізнес і які держінструменти реально працюють

Фото: Перший Криворізький

Повномасштабна війна російської армії в Україні змусила тисячі криворіжців переглянути не лише власні, а і професійні плани. У Кривому Розі одним із таких прикладів став 30-річний підприємець Артем Гладченко, який разом із родиною відкрив магазин взуття Urban Street.

«Ще три роки тому, до запуску магазину, мені друзі почали розповідати про гранти, що їх можна отримати. Мене ця історія зацікавила, сподобалась, і я вирішив спробувати — подати заявку, а далі вже дивитись, як воно буде.

Спочатку, звісно, були сумніви. Знаєте, як зазвичай кажуть: гранти дають “своїм”. Я теж таке чув. Але згодом почали з’являтись історії, що отримують знайомі знайомих — звичайні люди, без жодного кумівства. Тоді ми й вирішили: чому б не спробувати самим. Першу заявку я подавав як інженер — планував створити будівельну бригаду. Але той грант мені не дали. Тоді ми вирішили змінити підхід і подалися вже з ідеєю магазину. Бізнес-план прописали більш детально, чітко — і цього разу заявку підтримали», — розповідає Артем Гладченко
.


Чому отриманий грант не замінює власних інвестицій у бізнес


Артем Гладченко до війни працював інженером-конструктором і виконував проєкти для промислових підприємств міста. Після 2022 року ця робота фактично зникла. У пошуках альтернативи він звернув увагу на державні гранти для підприємців.

Першу заявку підприємець подав у зовсім іншій сфері — планував створити будівельну бригаду. Вона не пройшла відбір. Натомість друга спроба, уже з ідеєю магазину взуття та аксесуарів, виявилась успішною.

«Одним із ключових рішень була участь у програмі “Власна справа”, яку адмініструє криворізька служба зайнятості. Я тоді, у 2023 році, отримав 100 тисяч гривень — частину від максимально можливих 250 тисяч. Ці кошти витратили на базову інфраструктуру: полички, вивіску, оренду та облаштування простору.

Саме тому я хочу наголосити для інших підприємців, що грант не замінює власних інвестицій. Ми бізнес запускали переважно за власні гроші, а державна підтримка стала допоміжною, але не менш важливою», — говорить Артем.


Артем каже, що без допомоги центру зайнятості йому було б значно складніше розібратися з усією «бюрократією».

«Особливо — на старті, коли ти вперше стикаєшся з грантовими програмами і не дуже розумієш, як це все працює», — пояснив Артем.

У Криворізькій філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості це підтверджують: до них часто приходять люди, які навіть не мають електронного підпису або не знають, як подати заявку. Там допомагають і пояснюють, як пройти весь шлях — від ідеї до процесу подачі документів у «Дії».

«Сам процес нескладний, але потребує уважності. Спочатку — ідея і бізнес-план. Потім — заявка, перевірка банком, співбесіда. І вже після цього — рішення про фінансування.

Але є важливий момент, про який говорять і консультанти: гроші “прив’язані” до плану. Якщо в заявці написано, що ви купуєте обладнання — значить, саме на це їх і доведеться витратити. І кожну витрачену гривню потрібно підтвердити документами.

Грант покриває лише частину витрат. Найчастіше це обладнання, товар, оренда або трохи маркетингу. Тобто це радше допомога на старті, ніж повне фінансування бізнесу», — розповідає Артем Гладченко.

Як пояснює фахівчиня офісу «Зроблено в Україні» в Кривому Розі Юлія Баранчук, програма «Власна справа» — це формат державної підтримки, де кошти не потрібно повертати.

Розмір фінансування залежить від умов. Зокрема, можна розраховувати на 50–75 тисяч гривень, якщо відкриваєш ФОП без створення робочих місць. Для молодих підприємців віком від 18 до 25 років передбачено до 150 тисяч гривень. А якщо бізнес передбачає наймання працівників, сума може сягати 500 тисяч.

З початку 2026 року базові можливості програми розширили: максимальний грант без створення робочих місць зріс до 100 тисяч гривень, а для молоді — до 200 тисяч.

Витратити ці кошти можна такі потреби бізнесу:

  • обладнання, закупівлю товарів чи матеріалів;
  • рекламу (до 10% суми);
  • оренду приміщення (до чверті гранту).

«При цьому договір оренди на етапі подання заявки не є обов’язковим, але заявник має розуміти реальні ціни на ринку, щоб адекватно закласти витрати», — пояснює Юлія Баранчук.


У самому офісі, за словами Юлії Баранчук, підприємців супроводжують на етапі підготовки: допомагають із документами, бізнес-планом і подачею заявки. Звернутись по консультацію можна безпосередньо в офіс «Зроблено в Україні» в Кривому Розі на вулиці Космонавтів, 1 (кабінет 103).


Окрім грантів, є ще один інструмент, про який підприємці знають менше, — компенсації за працевлаштування. Фактично держава частково бере на себе витрати на працівників, про це ми більше розповідали в матеріалі про бізнес Юлії Жук — власниці швейного підприємства з майже 20-річною історією, яка у 2024 році наважилася здійснити мрію дитинства й запустити власний бренд жіночого одягу «VYTOK».

Утім навіть із підтримкою запуск бізнесу не стає простим. У випадку Артема, власника магазину Urban Street, труднощі були доволі типові для сучасних українських підприємців: відсутність досвіду в торгівлі, нестабільний попит, проблеми з постачанням на початку повномасштабної війни і постійна адаптація до нинішніх реалій.

У відео «Першого Криворізького» Артем розповів більше про те, як це працює на практиці і чому на початку важливі реалістично складений план, власні вкладення та вміння підлаштовуватись під обставини й сучасні виклики.


Редакція публікує цей матеріал, не маючи рекламних цілей і не отримуючи кошти від бізнесу. Для команди «Першого Криворізького» важливо показувати приклад бізнесу, який діє та готовий ділитись досвідом надання послуг державою, містом і міжнародними партнерами.


Фото: Тадеуш Бабеуш

Відео: Тадеуш Бабеуш

Посилання скопійовано в буфер обміну