Про медіа, бізнес та проблеми міста: у Кривому Розі відбулася Перша Криворізька Здибанка
Фото: Перший Криворізький
Про це повідомляє журналістка медіа, яка також була на події.
Це вже друга подія від 1KR.UA цьогоріч. Перший захід — «Крафтова здибанка» — був благодійним, він об’єднав локальних майстрів, крафтові бренди та містян навколо спільної мети — підтримки дітей із синдромом Дауна. На події зібрали 15 000 гривень.
На початку заходу представники університету розповіли про освітні можливості для абітурієнтів, які хочуть стати журналістами.
Одна з викладачок зазначила, що в університеті розглядають освіту як важливий чинник розвитку країни.
«Ми віримо, що вища освіта — це не тільки професія, це ще й світогляд. Саме тому ми поєднуємо журналістику з міжнародним аспектом, щоб сформувати у студентів глибоке розуміння процесів, які відбуваються у світі. Адже інформація і комунікація так чи інакше пов’язані з владою», — сказала вона.
Журналістка Євгенія Бикова, яка модерувала зустріч, наголосила на важливості підготовки фахівців з журналістики.
«Кривий Ріг має багато ресурсів і можливостей для розвитку. Ми можемо підсвічувати місто і в Україні, і на міжнародній арені. Тому важливо, що в місті є університет, який готує журналістів», — сказала вона.Після цього журналісти розповіли про роботу редакції та вплив своїх матеріалів на життя міста.
Про теми, які змінюють місто
Журналістка Марія Бондар під час презентації розповіла про теми, над якими вона працює, та пояснила, як журналістські матеріали можуть впливати на рішення влади.
За її словами, журналістська робота часто починається з уваги до проблем, які залишаються непоміченими.
«Мені здається, що для журналіста взяти тему — це як взяти шлюб. У мене таких “шлюбів” декілька», — розповіла вона.Одна з тем — деколонізація і перейменування вулиць у Кривому Розі. Марія зазначила, що процес перейменування та демонтажу пам’ятників, пов’язаних із російським імперським минулим, у місті відбувався непросто. За її словами, зміни стали можливими завдяки активності мешканців, громадських організацій та увазі медіа до цієї теми.
Журналістка також розповіла про висвітлення проблем сектору почесних поховань військових, де планований меморіальний комплекс так і не був реалізований.
Окрім цього, Марія пише про те, що відбувається на судових процесах щодо можливих зловживань у сфері ритуальних послуг та про інші теми, пов’язані з підтримкою родин загиблих військових.
Ще однією темою, яку редакція почала активно підіймати ще до повномасштабного вторгнення, були укриття та підготовка до можливих надзвичайних ситуацій.
«Журналіст має звертати увагу не лише на популярні теми. Важливо помічати несправедливості й нерівні кути та підтримувати тих, завдяки кому ми можемо сьогодні тут збиратися», — зазначила Марія.
Про бюджет міста та витрати коштів
Редакторка та журналістка Олена Смоліна розповіла про матеріали зі спецпроєкту «Бюджет Кривого Рогу», який вона веде.
За її словами, робота з бюджетними витратами часто починається з аналізу великої кількості тендерної документації.
«Люди думають, що бюджет — це нудно. Але часто це схоже на детектив, до того ж варто знати, на що в місті витрачають гроші платників податків», — пояснила вона.
Боротьба з дезінформацією
Окремий напрям роботи редакції — спецпроєкт «Боротьба із дезінформацією», який ведуть журналістки Олена Смоліна, Євгенія Бикова та Марія Бондар.У межах цього проєкту журналістки аналізують інформаційні вкиди, які поширюють росіяни, та пояснюють, де маніпуляція, а де — перевірені факти.
Дезінформаційні кампанії мають кілька цілей: посіяти паніку серед населення, підірвати довіру до державних інституцій, сформувати відчуття безвиході та нав’язати думку про «неминучість» поступок.
Маніпуляції часто працюють не через факти, а через емоційний вплив. Зокрема, навіть українська мова в таких матеріалах може використовуватися як інструмент маскування, щоб створити ілюзію достовірності.
У спецпроєкті редакція розбирає подібні повідомлення та пояснює аудиторії, що відповідає дійсності, а що є елементом інформаційної війни.
Перевірка міста на доступність
У медіа також діє спецпроєкт «Ок чи не ок», у межах якого журналісти перевіряють різні локації Кривого Рогу на доступність та інклюзивність.Під час інспекцій журналісти разом із містянами перевіряють, наскільки зручно пересуватися містом людям із різними потребами. До таких перевірок долучаються люди з інвалідністю, які користуються кріслами колісними, батьки з дитячими візочками, велосипедисти та інші мешканці.
Разом вони інспектують аптеки, вокзали, кінотеатри, вулиці та інші міські простори. Під час перевірок звертають увагу на стан тротуарів, пандусів, входів до будівель та інші елементи, які впливають на доступність міста.
За результатами таких інспекцій журналісти публікують матеріали, щоб привернути увагу до проблем доступності та показати, де міський простір потребує змін.
Які проблеми турбують криворіжців
Під час інтерактивної частини учасники обговорювали проблеми Центрально-Міського району.Серед основних питань, які підіймали містяни:
- незадовільний стан підземних переходів,
- проблеми з пішохідними та автомобільними дорогами,
- підтоплення вулиць після опадів та поганий стан зливових каналізацій,
- поганий стан громадського транспорту,
- забруднення водойм,
- рекультивація відвалів,
- відсутність дизайн-коду міста,
- поводження із зеленими насадженнями,
- велика кількість МАФів,
- проблеми з ОСББ,
- відсутність індивідуального планування міських парків.
Поради від місцевих підприємців
Криворізькі підприємці презентували свої бренди та поділилися досвідом розвитку справи у місті.Серед порад для тих, хто хоче започаткувати власний бізнес:
- не боятися пробувати нові ідеї,
- бути готовими до труднощів на початку,
- любити свою справу як власну дитину, вкладати у неї час і сили, навіть якщо на початку це не окуповується,
- займатися тим, що справді подобається.
Думки учасників події
Журналістка Євгенія Бикова зазначила, що такі зустрічі допомагають редакції краще розуміти запити громади.«Ми об’єднали різних містян і обговорювали, чого не вистачає Кривому Рогу, дізналися, яким би вони хотіли бачити місто, що в ньому змінити для покращення життя й бізнесу, поговорили про те, як незалежне медіа може допомогти містянам і бізнесам. Криворіжці пропонували різні теми, які вони б хотіли читати. Ми взяли це “на олівець” і будемо більше їх висвітлювати», — сказала вона.
Криворожанка Ганна відвідала у січні подію від «Першого Криворізького» — Крафтову здибанку. Дівчина поділилася, що їй було цікаво більше познайомитися з редакцією. Вона зазначила, що перша зустріч їй дуже сподобалася, а під час другої було більше інтерактиву, що дозволило учасникам не лише слухати виступи, а й самим висловлюватися.
«Інтерактивна частина дуже важлива, тому що просто слухати когось — це одне, а самим розповісти про проблеми та звернути на них увагу — зовсім інше», — сказала вона.За словами Ганни, у Кривому Розі є багато питань, які потребують уваги. Зокрема, вона звернула увагу на стан пішохідних і автомобільних доріг.
«Після зміни погоди на тротуарах дуже багато бруду. Щоб обійти, доводиться виходити на проїжджу частину, і я бачу, як батьки з маленькими дітьми теж змушені це робити. Це створює небезпечні ситуації», — зазначила містянка.Вона додала, що хотіла б, аби такі проблеми частіше висвітлювалися у медіа, адже це може пришвидшити їх вирішення.
Ганна також розповіла, що із задоволенням відвідала б подібний захід у форматі панельної дискусії, де містяни могли б детальніше обговорювати конкретні проблеми міста.
Окрім цього, жінка переконана, що підтримка незалежних медіа є важливою для розвитку громади.
«Якщо немає інформації — то ніби й немає проблеми. У нашому цифровому світі це працює саме так. Якщо про проблему не говорять, то вона ніби не існує. А коли про неї пишуть і говорять, на неї звертають увагу, можуть виділити кошти і зрештою вирішити», — пояснила вона.
Містянин Влад прийшов на подію за запрошенням друга.
«Мені було цікаво більше дізнатися про Кривий Ріг. Я не дуже люблю читати статті, але відео чи сторітелінг сприймаю краще», — сказав він.Серед проблем міста він назвав нестачу смітників і громадських туалетів, брудні вулиці та складну транспортну логістику.
Ще один учасник заходу, Дмитро, розповів, що його турбують наслідки ремонтів комунікацій.
«Коли йдеш на зупинку, після заміни труб там багато багнюки», — зазначив він.Водночас він додав, що любить гуляти у міських парках та їздити громадським транспортом.