Від квартири до майстерні: як криворізький підприємець масштабував бізнес через гранти і створив робочі місця

У 2016 році Дмитро Возняк разом із дружиною починав із п’яти тисяч гривень, квартири замість офісу та ідеї створювати шкіряні сумки. Сьогодні він розвиває бренд шкіряних виробів Bagster і новий проєкт брендового одягу «Криворіжжя», має команду з трьох людей і досвід кількох грантових програм. В інтерв’ю для «Першого Криворізького» Дмитро розповів про свій бізнес і як державні й міжнародні інструменти підтримки стали точкою росту для його справи.



Також журналісти нашого сайту поспілкувалися з Юлією Баранчук, фахівчинею офісу «Зроблено в Україні» в місті Кривий Ріг, яка розповіла більш детально про суми й умови участі у фінансовій держпрограмі на власну справу.

«Якщо ви хочете почати, то краще — з гранту на власну справу. Це державний грант, який більш зрозумілий. Там гарний зворотний зв’язок від грантодавців. Якщо не з першого, то з другого або з третього разу у вас вийде.

Ще хочу сказати, що гранти — це не тільки можливість отримати гроші, а також велика відповідальність. Тому перед подачею гранту ви маєте дивитись далеко й думати про ваш бізнес і на сьогодні, і на найближчі роки», — говорить Дмитро Возняк.

«Перший “офіс” — наша квартира, перші інвестиції — 5 тисяч гривень», — Дмитро.

Дмитро Возняк разом із дружиною Наталією навчались виготовляти шкіряні вироби вдома, експериментували, створили перші сумки й рюкзаки та показали їх людям. Попит з’явився одразу — і це стало сигналом, що ідея життєздатна.

Бренд Bagster розвивався поступово. Команда залишалась невеликою, що, за словами підприємця, згодом допомогло пережити складні періоди — і пандемію, і повномасштабне вторгнення, і відключення світла.

«Ми адаптувалися й продовжуємо працювати», — говорить Дмитро.

Після початку повномасштабної війни підприємець зрозумів, що для подальшого розвитку потрібні інвестиції. У 2022 році він уперше подався на грант — і отримав відмову. Проте не зупинився. У 2023 році він знову подав заявку — цього разу успішно. Ідеться про державний грант на власну справу. Підприємець проходив співбесіду, подавав бізнес-план на закупівлю обладнання, матеріалів і оренду приміщення. Однією з умов було працевлаштування щонайменше однієї людини.

«Мій перший грант — це був державний грант на власну справу. Я пройшов співбесіду, подавався на обладнання, матеріали та оренду приміщення. Ми працевлаштували швачку, закупили обладнання, і ці гроші пішли на розвиток нашого бізнесу.

Далі я вже подавався на всі можливі грантові програми і за своїм досвідом можу сказати, що треба подаватись на 10 і можна отримати позитивні відповіді у двох чи трьох проєктах», — говорить Дмитро.

За його словами, саме обладнання — найзрозуміліша стаття витрат для грантодавців, тому він найчастіше подавався саме з такими запитами на державні та міжнародні програми.

Ще одна важлива теза, яку підкреслив підприємець: грант — це не просто кошти, а відповідальність. Потрібно чітко звітувати, підтверджувати закупівлі саме тим обладнанням, яке зазначене в бізнес-плані, і думати про перспективу розвитку на кілька років уперед.

Саме завдяки цьому та наявності стабільного основного бізнесу Дмитро запустив другий проєкт — бренду одягу «Криворіжжя». Ідея, за його словами, жила давно і втілилась у липні 2025 року. Цей старт став можливим завдяки попередньому досвіду та розумінню, як працюють грантові механізми.

Що пропонує служба зайнятості для підприємців

Як говорить Віта Лобанова, заступниця директорки Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості, мікрогранти сьогодні — одна з найбільш популярних програм. Вони доступні і для старту бізнесу, і для його розширення, зокрема якщо працевлаштувати найманих працівників.

Сума мікрогранту може сягати 1 мільйона гривень за умови співфінансування. Окрема програма діє для молоді 18–25 років: до 200 тисяч гривень за умови відкриття підприємницької діяльності.

Процедура передбачає подачу бізнес-плану через портал «Дія» (саме вебверсію), проходження банківського скринінгу та захист проєкту на регіональній комісії.

Станом на сьогодні близько 700 осіб у Криворізькій філії вже отримали мікрогранти або гранти й розвивають бізнес.
Юлія Баранчук, фахівчиня офісу «Зроблено в Україні» в Кривому Розі, пояснює: програма «Власна справа» — це безповоротна державна допомога.

Зараз можна отримати:

• 50–75 тисяч гривень без створення робочих місць — за умови реєстрації ФОП;
• до 150 тисяч гривень для молоді 18–25 років;
• до 500 тисяч гривень — за умови створення робочих місць.

Із 1 січня 2026 року суми для базового та молодіжного грантів збільшились до 100 і 200 тисяч гривень відповідно.

«Грантові кошти можна спрямувати на обладнання, матеріали, маркетинг (до 10% суми) та оренду (до 25%). Договір оренди на момент подання заявки зараз не обов’язковий, але підприємець має орієнтуватись у ринкових цінах. Ми зі свого боку допомагаємо підприємцям на моменті підготовки, тож до нас можна приїздити в офіс “Зроблено в Україні” в Кривому Розі за адресою: вулиця Космонавтів, 1, кабінет 103», — говорить Юлія Баранчук.

Раніше редакція «Першого Криворізького» розповіла про можливі компенсації для бізнесів за працевлаштування людей різних категорій на досвіді бренду жіночого одягу «VYTOK» і криворізької кав’ярні «Квітка».

Чи є держпрограми для бізнесів, які релокуються з прифронтових областей до Кривого Рогу

Станом на лютий 2026 року Дніпропетровська область офіційно входить до переліку регіонів, куди підприємства можуть переміщувати виробничі потужності в межах урядової програми релокації.

Зазначимо, що саму програму реалізує Міністерство економіки України спільно з обласними військовими адміністраціями за участі «Укрзалізниці» та «Укрпошти».

За офіційними даними дослідження від «Опендатабот» у 2025 році, більшість бізнесів переїжджає за маршрутом до та з Києва. Основними напрямками переміщення бізнесу залишаються маршрути між Києвом та областями.Найпопулярнішими стали переїзди зі столиці до Київської області та до Дніпропетровської області.

Як повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, сьогодні держпрограма релокації включає такий пакет підтримки:

• підбір виробничої локації;
• допомогу з перевезенням обладнання;
• сприяння в розселенні працівників;
• допомогу з пошуком персоналу;
• підтримку у відновленні логістики, закупівлі сировини та пошуку ринків збуту.

Алгоритм для бізнесу, який хоче переїхати до Кривого Рогу

Оцінити безпекові ризики, обсяги обладнання, кількість працівників і потреби в приміщеннях.


Зазначимо, що саме через цю систему Міністерство економіки координує релокацію.


Після подання заявки бізнесу підбирають варіанти локацій у визначених регіонах.


За потреби залучаються ресурси «Укрзалізниці» для перевезення обладнання.


Обласна влада сприяє в питаннях персоналу, логістики та взаємодії з місцевими громадами.

Окрім безпосередньої програми релокації, для підприємців, які вимушено змінили місце роботи, доступні й інші державні інструменти підтримки. Зокрема, через платформу «Дія.Бізнес» можна податись на грантові програми, а також скористатись консультаційною допомогою. Додатково працюють механізми пошуку співробітників — через взаємодію з органами служби зайнятості підприємцям доступна підтримка в підборі персоналу.

Також у Криворізькій філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості уточнюють, що одним із практичних інструментів для розвитку бізнесу є урядова програма «єРобота». Вона передбачає надання мікрогрантів у розмірі від 50 до 250 тисяч гривень — кошти можна спрямувати і на запуск власної справи, і на розширення вже наявного бізнесу.



Редакція публікує цей матеріал, не маючи рекламних цілей та не отримуючи кошти від бізнесу. Для команди "Першого Криворізького" важливо показувати приклад бізнесу, який діє, і готовий ділитись досвідом надання послуг державою, містом та міжнародними партнерами.