Про переселенців мовою мистецтва: у Кривому Розі представили скульптуру «Перекотиполе»
Фото: Перший Криворізький
Про це повідомляє журналістка «Першого Криворізького», яка відвідала виставку.
За словами автора, перекотиполе є влучною метафорою переселенців, адже ця рослина не має коріння та постійно перебуває в русі.
«Однією з великих трагедій цієї війни є вимушене переселення величезної кількості людей. Цю трагедію неодмінно треба осмислювати й пам’ятати. Люди, що втратили домівки, мають знати, що цей біль поділяють із ними. Перекотиполе — ідеальна метафора. Кущ без коріння, рослина-волоцюга», — пояснює митець.
Скульптура виконана з будівельної арматури різного діаметра. Окиснений метал сплетений у клубок неправильної форми, який нагадує перекотиполе та створює відчуття руху. За задумом автора, використання понівеченої арматури напряму пов’язане з руйнуваннями, спричиненими війною.
«Арматура є каркасом більшості архітектурних конструкцій. Після руйнувань я спостерігаю за тим, як поводяться матеріали. Клубок зім'ятої арматури, що нагадує перекотиполе, — результат цих спостережень», — каже він.Крім теми переселення, проєкт порушує питання того, як Україна сьогодні говорить про війну та пам’ять. Автор зазначає, що сучасна меморіалізація потребує нових підходів і мови, яка не повторює естетику минулих епох.
«Ми не можемо використовувати естетику попередніх поколінь, адже вона є частиною ідеології, з якою зараз воюємо», — пояснює митець.Як приклад він наводить меморіальний простір у Кривому Розі, де в одному місці поєднані пам’ятники, присвячені різним трагедіям — від Другої світової війни до сучасного російського вторгнення.
«Тут і Друга світова війна, і Чорнобиль, і Голодомор, і сучасна війна. А над усім цим височіє невідомий солдат із жовто-блакитним стягом у руці. Це абсолютний сюр з погляду меседжів», — говорить художник.Також він зазначив, що державні інституції часто не встигають реагувати на запит суспільства, через що з’являється багато стихійних меморіалів, які не завжди відповідають реальним потребам людей.
На його думку, саме незалежні художники можуть запропонувати більш зважені та продумані мистецькі рішення для осмислення війни.
Загальна мета проєкту — сприяти суспільному діалогу навколо політики пам’яті в контексті російсько-української війни та привернути увагу до проблем переселенців. Також проєкт має на меті інтегрувати подібні мистецькі об’єкти у міський простір як місця для роздумів і розмов.
У перспективі автор планує створити масштабну версію скульптури для публічного простору — зокрема біля вокзалу.
«Я хочу зробити велику роботу, що зустрічатиме людей на вокзалі. Люди, які приїхали в інше місто, ніколи не почуватимуться як удома, але вони знатимуть, що не самотні», — додає художник.Читайте також: Скільки переселенців проживає у Криворізькому районі на початку 2026 року.