Зеленський відмовився від 1 000 військовополонених – російський фейк
Фото: Перший Криворізький
Редакція «Першого Криворізького» регулярно відслідковує вигадки російської сторони, аби допомогти криворіжцям розібратись — хто і навіщо ними маніпулює.
6 серпня ворог запустив сайт 1000ua.ru, на якому публікуються персональні дані військовополонених, яких Москва нібито передавала у списках на обмін, але Київ їх «викреслив». Серед них вказують й 15 полонених з Кривого Рогу.
Також на сайті оприлюднили нібито звернення від імені полонених до Президента України із запитанням, чому їх не повертають. Звернення опубліковане трьома мовами: російською, українською та англійською.
Текст української версії:
«Пане президенте!
До Вас звертаються військовополонені громадяни України, які вже давно готові до обміну. Але з якоїсь лише Вам відомої причини українськими представниками нас викреслено з обмінних списків заради включення до них інших людей.
Пане президенте, ми вас обрали, аби ви дбали про всіх українців. То чому ж тепер Ви обираєте не всіх, а лишень особливих — цього хочу, того не хочу?
Ви часто кажете, немов треба міняти всіх на всіх. То ж віддайте всіх російських віськовополонених та поверніть з полону таку саму кількість наших. Це буде більш чесно ніж виокремлювати по 50-100 "особливих" людей на місяць. Нас тут тисячі!
Пане президенте, ми Вам взагалі потрібні в Україні чи ні?»

Пропаганда просуває тезу, що в Україні військовополонених «ділять на сорти» — буцімто обмінюють тільки тих, за кого заплатили родичі чи посередники від 1 000 до 5 000 доларів. Пропагандисти намагаються сформувати уявлення, що українська влада зраджує своїх військових і що корупція глибоко вкорінена в країні, що навіть торкається сфери обміну полоненими.
Прокремлівські сайти стверджують, що:
- «Київ не зацікавлений» у поверненні всіх полонених;
- Україна «не має коштів» на утримання та реабілітацію військових після звільнення;
- для України «обміни — це бізнес».
Що насправді:
- Російський сайт 1000ua.ru — частина чергової інформаційної спецоперації, мета якої — посіяти зневіру серед українців та дискредитувати Президента України й інші державні органи.
- Жодної офіційної відмови від обміну полонених Україна не робила. Ба більше, Зеленський наполягає на принципі «всіх на всіх» та регулярно наголошує на небажанні Росії проводити обміни на справедливих умовах.
- У травні 2025 року відбувся найбільший обмін за весь час повномасштабного вторгнення — 1000 на 1000 військовополонених. Він був проведений у три етапи.
- Від березня 2022 року з полону звільнили близько 6 тисяч українців у межах перемовин. Ще близько 550 людей вдалося повернути поза обмінами.
- Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, зауважує, що саме російська сторона порушує правила обміну. У Москві без пояснень викреслюють більшу частину людей зі списків, які подає Україна, і шантажують: «хочете забирайте цих, не хочете — не забирайте».
- Маскування під українські ресурси.
Використання в домені «юа» (UA кирилицею) і створення враження, що сайт має стосунок до України. Це робить назву більш «своєю» для українського читача, особливо якщо адреса закінчується на .ru, але акцент зміщено на «юа». - Легке створення і швидке поширення.
Такі домени — дешеві, легко реєструються та можуть швидко запускатися в масовій кількості. Мета — створити багато дрібних сайтів, які транслюють однакові меседжі. - Психологічна гра на цифрах.
Цифри, як «100», дають відчуття чогось «перевіреного» чи «офіційного» (наприклад, «100 фактів»), хоча насправді сайт може бути анонімним і без достовірних джерел. - Уникнення блокувань.
Такі сайти часто змінюють назви та домени, щоб оминути блокування, тому використовують прості та швидко відтворювані комбінації символів. - Пошукова оптимізація для маніпуляцій.
Короткі, «простi» адреси з цифрами та кирилицею допомагають швидше потрапляти в результати пошуку і вводити користувачів в оману.
Додамо, що небайдужі мешканці Кривого Рогу щотижня збираються аби підтримати родини військовополонених та зниклих безвісти захисників України.
Акції відбуваються регулярно. Люди виходять із плакатами, фотографіями рідних та закликами до держави і міжнародної спільноти активніше працювати над звільненням полонених і пошуком зниклих.
Криворіжці перетворили цю традицію на символ солідарності та нагадування, що за кожним прізвищем у списках — життя, родина і надія на повернення додому.
Також, у День Незалежності України з полону повернулися двоє захисників із Криворізького району. Це був 68-й обмін військовополоненими. Додому повернулися українські військові та восьмеро цивільних громадян. Серед звільнених — оборонці Маріуполя, які майже всі провели в полоні понад три роки.
Кремль системно використовує тему військовополонених як інструмент психологічного тиску та пропаганди. Подібні «інформаційні операції» мають на меті знизити довіру до держави, послабити підтримку міжнародних партнерів та спровокувати громадське невдоволення.
Інші тематичні публікації читайте у спецпроєкті «Боротьба з дезінформацією».