У Криворізькому районі демонтують дві перешкоди на річці Кам’янка: чому це важливо для заповідного фонду країни

У Дніпропетровській області розпочали підготовку до демонтажу штучних перешкод, зведених у 1960–70-х роках на річці Кам’янка, що в Криворізькому районі. Роботи планують провести в межах проєкту Всесвітнього фонду природи WWF-Україна.

Про це редакції «Першого Криворізького» повідомили представники WWF-Україна.

«Річка Кам’янка — осердя унікального природного ландшафту та частина заповідного фонду України. Вона має природні пороги й єдиний у степовій частині України каскадний водоспад. Демонтаж застарілих перешкод дозволить відновити природний гідрологічний режим річки та суттєво поліпшить її екологічний стан», — зазначає керівниця напряму «Вода» WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.

Штучні бар’єри планують демонтувати поблизу села Вільний Запорожець у межах Грушівської громади. Проєкт реалізується за підтримки Open Rivers Programme — ініціативи, що сприяє демонтажу гребель та інших перешкод з метою відновлення безперервності річок у країнах ЄС.

Чому це важливо для заповідного фонду України

Річка Кам’янка належить до басейну Середнього Дніпра. Її довжина — 88 кілометрів. Вона поєднує як природні пороги, так і штучні гідроспоруди. Саме на цій річці розташований Токівський водоспад — єдиний каскадний водоспад у степовій зоні України.

«Ця річка має значну екологічну цінність, адже її прибережна зона є унікальним ландшафтним заказником загальнодержавного значення. Він входить до природно-заповідного фонду Дніпропетровської області, охоплює площу 2615 гектарів і включає чотири охоронювані території — осередки біорізноманіття, важливі на регіональному рівні.

Рослинний покрив берегів типовий для степової зони. Проте там, де Кам’янка прорізає скелі, спостерігається найбільше видове різноманіття. Тут мешкають представники різних екосистем — від заплавних і чагарникових до степових і петрофільних», — повідомляється на офіційному сайті WWF-Україна.

Вільнотекучі річки — євроінтеграційне зобов’язання України

У WWF-Україна наголошують: збереження та відновлення річкових екосистем — одне з євроінтеграційних зобов’язань України у сферах кліматичної політики, екології та зеленої трансформації.

1. Після підписання Угоди про асоціацію з ЄС у 2014 році, Україна взяла на себе зобов’язання впроваджувати європейські стандарти, зокрема у сфері управління водними ресурсами.
2. Зокрема, затверджено Плани управління річковими басейнами (ПУРБ), що передбачають досягнення доброго стану водних об’єктів, у тому числі — шляхом відновлення річкових екосистем.
3. Крім того, Європейська стратегія збереження біорізноманіття (EU Biodiversity Strategy) передбачає звільнення 25 000 км річок до 2030 року — переважно шляхом демонтажу гребель та інших перешкод.
4. Глобальна ініціатива Freshwater Challenge має ще масштабнішу мету — відновити 300 000 км фрагментованих річок у світі до 2030 року.

---

Ця стаття стала можливою за підтримки програми «Голоси України», яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.