Все це — для безперечної перемоги: історія інженера, який робить міношукачі, дрони та баггі
Фото: Первый Криворожский
У мирні часи Віталій займався виготовленням електровантажівок, які є по сути щасливим квитком України для позбавлення паливної залежності. Тепер кожен день Віталія проходить в гаражі, за розробкою й конструюванням техніки, яка потрібна військовим. Дзвінки-креслення-розробка і знову дзвінки, — так описує криворіжець свій день.
24 лютого ми з колегами були 18-у годину в дорозі — їхали до Львова, щоб відкрити завод електровантажівок, - згадує Віталій. - Але так і не встигли доїхати, дізнались про війну, коли були в Тернополі й повернули на Кривий Ріг. Ми були одними з небагатьох, хто намагався заїхати у місто, а не навпаки.
Коли Віталій з колегами повернулись у місто, стали думати, як вони можуть долучитися для спільної роботи заради перемоги. Хтось спробував записатись у тероборону, але нікого не взяли — у Віталія поганий зір, і всі вони не мали бойового досвіду. Віталій говорить, що дехто з його колег вирішив вивезти сім’ю на захід України, вони ж з дружиною лишились тут. Дружина Віталія теж волонтерить — надає психологічні консультації українцям, здебільшого дітям, які постраждали від бойових дій або вибухів.
Через тиждень після початку повномасштабної війни Росії проти України Віталій і п’ятеро людей з його команди вийшли в офіс з бажанням допомагати військовим. Криворізькі велоактивісти-волонтери "UBF" попросили Віталія допомогти із кресленнями для військових баггі — машин, які можуть швидко перевозити людей і боєприпаси під час бою. У активістів вже був прототип баггі, зроблений аматорами в гаражі, без креслень — а тому без можливості виготовляти такі ж машини серіями. Тож інженери долучились до розробки військових баггі, приїжджали на тестування машин військовими і зараз готують креслення, щоб ці машини можна виготовляти серійно.
Згодом тероборона звернулась до інженерів із потребою в міношукачах, і Віталій почав працювати над ними. Металошукач - не унікальний девайс, і його можна купити. На ринку вони коштують 2-3 тисячі гривень, а якісні металошукачі — 6-8 тисяч. Бризгалов з командою розробили міношукач собівартістю 500 гривень, і за словами Віталія він не гірший за ті, що продають на ринку.
У мирні часи розробка найпростішої електроніки займає близько півроку — це тестування, ітерації. Тепер немає цього часу, ми за тиждень відновили старі розробки — 20 років тому я вже робив такі для пошуковців, які шукали артефакти Другої світової та жетони загиблих солдатів, — говорить Віталій.
На складання міношукача йде дома, найбільше ж часу витрачається на креслення, друкування, доставку деталей. Одним міношукачем можна перевірити 5-6 соток за годину. Лінія фронту під Кривим Рогом — майже 100 кілометрів, і території, що піддалися обстрілам, дуже великі. Одній групі тероборонівців потрібно 10-15 міношукачів, а за 6 тисяч багато не купиш. Тож криворізькі винахідники постачають тероборону якісними шукачами в десяток разів дешевше. Віталій і команда не заробляють на цьому — техніку віддають безкоштовно, коли є можливість. Коли можливості немає, просять собівартість.
Це — макет міношукача. За півметри він “чує” протитанкові міни, гранати, розтяжки. Міношукач працює і під водою, заряду вистачає на 10 годин. На сьогодні чотири міношукачі вже передали до обстріляних територій. Їх тестували тероборонівці й попросили Віталія зробити трохи міношукачі легшим.
За півгодини навіть не навчена спеціально людина зрозуміє, як ним користуватись, переконаний Віталій.
Ще була історія: тракторист відмовлявся їхати в поле працювати, — говорить Віталій. — Тому що вже були випадки, коли трактористи підривалися на нерозірваних снарядах. Він попросив перевірити територію. Хлопці з міношукачами пробігли поле і, на щастя, нічого не знайшли. Тракторист впевнився, і поїхав працювати, обробляти поле.
Окрім виробництва 10 міношукачів на найближчі тижні, інженери робитимуть партію 10 баггі для військових. За цей же час вони планують відродити роботу над основним проєктом — електроавтомобілями.
Все, що ми зараз робимо, для безперечної і швидшої перемоги, - говорить Віталій. — В моєму колі знайомих немає людей, які сидять, склавши руки — кожен допомагає, чим зможе. У нас з колегами, наприклад, є двоє людей, які постійно допомагають “руками”, просто тому що не можуть сидіти без діла. Думки виїжджати у нас не було, як і плану “Б”, — ми віримо Збройним Силам. Будемо працювати стільки, скільки буде потрібно.
Як ми вже казали, у мирний час Віталій Бризгалов виготовляв вантажні електроавтомобілі. Наразі, у зв’язку з дефіцитом палива в Україні, на них дуже великий попит. Електроавтомобілі — це доставка продуктів, техніки та інших критично необхідних речей навіть тоді, коли бензина або дизеля немає.Зараз - дефіцит палива, його вартість зросла, тому ми отримуємо неймовірну кількість запитів. Отже, після виготовлення партії баггі Віталій і команда передадуть креслення місцевим заводам і волонтерам, які зможуть продовжити цю справу.
Після перемоги наша країна просто зміниться, — впевнений Віталій Бризгалов. — Я вважаю, що це буде небувалий розквіт — економічний, ментальний. Розквіт, якого всі чекали багато-багато років.
Видео: Даніїл Токмаков Марія Пунтус
Редактор: Софія Скиба