Як на карантині в інтернеті спілкуються сучасні криворізькі школярі

Главное фото новости
Фото: Matthew Henry
Більше двох місяців школярі Кривого Рогу вчились дистанційно. Фактично, кажуть деякі батьки, діти стали заручниками інтернету, адже туди перейшло не тільки навчання у школах (загальноосвітніх, художніх, музичних) а і усе спілкування із однолітками. За даними UNICEF за 2018-19 рік по Україні, у робочі (навчальні) дні 47,7% підлітків проводять у соцмережах більше 4 годин. У вихідні ця цифра складає 54,9%. Ці дані збігаються із результатами опитування серед криворізьких школярів, які редакція 1kr.ua наводила у публікації про карантинну специфіку роботи шкільних офіцерів поліції.

Ми поспілкувались зі школярем, психологинею та експерткою із мовних комунікацій, щоб зрозуміти, із якими проблемами в інтернеті найчастіше зустрічаються діти, та чи могла ситуація загостритись із оголошенням карантину через коронавірус.

І хоча пресова служба Криворізького відділу поліції на запит редакції повідомила, що з початку 2020 року ювенальною превенцією не було виявлено фактів кібербулінгу і немає жодного протоколу за булінг як такий, експертки, з якими поспілкувалась редакція, говорять про актуальність цього питання не лише у час карантину чи канікул, а в цілому.



Разом із ними намагались знайти рішення проблеми, але спочатку пропонуємо подивитись відео про спілкування в інтернеті, які ми зробили разом із президентом учнівського самоврядування «Гімназичне братство» Владленом Зайцевим.

Учень каже, що радіє можливості замінити живе спілкування телефонними дзвінками, відео-чатами, повідомленнями. "Звісно, з карантином почалися різні онлайн челленджі, проєкти та флешмоби. У мене фаворит - Instagram, але також активно використовую інші соцмережі", — говорить Влад.




Катерина Бондар, сімейна психологиня центру "Лица", вважає, що доросла людина може бути «цифровою невидимкою» та не мати гострої потреби в особистих акаунтах у соцмережах, а от для дітей - це обов’язковий компонент інтернет-присутності серед однолітків, а тепер і в класі.

«Не буду стверджувати про дані карантинної динаміки зниження або підвищення інтернет цькування серед школярів, оскільки найчастіше жертви мовчать про погрози або шантаж, а клієнти які звертались до мене мали погрози ще до карантину», - говорить Катерина Бондар.

Гімназист Владлен Зайцев говорить, що не знаює ані жертв кібербулінгу, ані незалучених до спілкування однокласників. Хлопець вважає, що їхні суперечки між однолітками у цькування це не переходять.

Наталія Любченко, експертка мовних комунікацій, засновниця школи лідерства та ораторського мистецтва FaceZwook, вважає, що коли дитина задоволена спілкуванням, вона захоче частину власної переписки процитувати батькам чи старшим у родині. З’являються в лексиконі дитини нові слова, які несуть позитивний зміст, а головне - з’являються перші навики формування внутрішньої комунікації між підлітками, що і формує подалі особистий стиль спілкування дитини.

"Мені доводилось працювати з психологічними наслідками цькування людей у мережах Facebook, Instagram, Viber та інтернет ЗМІ. Парадокс такого роду насилля в тому, що його важко обмежити: людині може здаватися, що на неї нападають усюди, навіть у власному домі. Слід підкреслити, що аудиторія Кривого Рогу надає перевагу Instagram. Найбільша кількість звернень підлітків – це переслідування та домагання в інстаграм-спільноті. Можливо є варіанти цькування через TikTok, Tumblr або Likee, але не маю ще таких клієнтських запитів. Хоча сьогоднішні підлітки — учні 5-8 класів — надають перевагу саме останнім двом варіантам платформ", — говорить Катерина Бондар.

Під час карантину у певної кількості батьків з'явилось більше часу для спілкування із дітьми. Психологиня дала кілька порад для тих, хто непокоїться за своїх дітей і їхнє "життя в інтернеті".




"Дуже важливо, щоб в мережу не потрапили так звані "голі фото" вашої дитини. Їх отримують через особисту переписку або челенжі "розкутості". Потім це стає матеріалом для шантажу або цькування у мережі. Україна, на жаль, серед світових лідерів розповсюдження підліткової порнографії у вигляді відео та фотоконтенту", — говорить Катерина Бондар.

Експертка говорить, що до неї за консультаціями звертались підлітки, із данними яких створювали фейкові сторінки і розповсюджували інформацію, фотоколлажі принизливого характеру та провокативні повідомлення, розсилку та stories в Instagram.

Коли редакція писала інші матеріали про булінг, батьківська аудиторія цікавилась чи варто старшим людям встановити під час карантину певні правила користування інтернетом?

Психологиня центру "Лица" вважає, що батьківський контроль важливий: "По-перше, час користування гаджетами. Інтернет-мережа – не нянька вашої дитини, не репетитор, не співрозмовник. Більше години інтернет-серфінгу – блукання мережею без мети – ознака інтернет-залежності. По-друге, батьківський контроль контенту 18+. В мене були звернення батьків 8-11 річних дітей, залежних від багатогодинного переглядання порнографічного контенту.

По-третє, режим використання – багато з підлітків систематично вночі використовують платформи TikTok або Instagram, а в день сплять та ходять мляві. Це порушення ритмів дня та ночі до якого підліток ставиться некритично, особливо коли у школу не потрібно їхати через півміста на 7:30 і можна вранці довше поспати. Без заборони батьків – це стане системою для вашого підлітка.

Експертка говорить, що батьки можуть втручатись у персональну переписку дітей із друзями, якщо батьки підозрюють, що їхня дитина стала жертвою булінгу або навпаки є агресоркою. Прийоми взаємодії психологиня радить читати у книзі Крістін Аудмаєр «Всі на одного».

Слід пам'ятати, що починає цькування завжди хтось один (чи одна): щоб закріпити свій авторитет, отримати якусь вигоду або просто розважитися в колективах із «задушливою» атмосферою. Слід зупинити головного «режисера» цькування, не перетворивши при цьому дитину-агресора на об’єкт цькування дорослими.
Як зрозуміти, що дитина може бути жертвою кібербулінгу? На які слова, формулювання, використовувані дитиною у соцмережі, батькам варто звернути увагу?

"Зараз, як на мене, це питання хвилює більш як 60% батьків, особливо сім’ї де є підлітки віком від 11 років. Не існує універсальних або шаблонних слів, які саме вказують на те, що дитина стала жертвою інтернету [...] Кожне слово написане дитиною, батьки мають розглядати окремо та в поєднанні в речення. Треба зважати на змістове навантаження, інтонацію, та саму побудову речення.

Зверніть увагу, якщо дитина спілкується сленговими словами типу «шарага», «маячня», «дуріки», то це викликає лише посмішку, а от слова ненормативної лексики, слова що виражають агресію «задовбав», «відвянь», «придурок» та слова погрози «ти за це відповіси», «ходи та бійся», «я тобі сказав» вказують, що батькам потрібно готуватися до бесіди з дитиною",
коментує Наталія Любченко.




Серед тих, хто звертався за консультаціями до сімейної психологині центру "Лица" молоді жінки, які зазнавали довготривалих сексуальних домагань у мережі, зустрічались із погрозами та шантажем. По психологічну допомогу звертаються ті, хто потрапив у скрутне життєве становище і їхню долю публічно обговорювали інтернет-троллі, або, наприклад, спільнота батьків класу.




Відчувають на собі кібербулінг дорослі і діти однаково — почуваються пригнічено, незахищено, безпорадно. У жертв булінгу виникає порушення сну, фантомні тілесні болі, дратівливість, порушення уваги та інше. У підлітків, які зазнали такого насилля, ще декілька років може спостерігатись порушення уваги (забудькуватість, погана концентрація уваги), зниження учбової успішності, порушення сну та апетиту, різкі зміни настрою — від ентузіазму до відчаю, суїцидальні думки, страх контактувати з людьми, потяг до самоізоляції.

Читайте також: Булінг - що робити та куди звертатися батькам, вчителям, учням (інтерактив)

Ми попросили Наталію Любченко, експертку комунікацій, порадити як правильно протистояти мобінгу або булінгу свідкам (однолітки, батьки, сестри/брати)? Якою має бути розмова, щоб не налякати дитину від подальших такого роду розмов та відвертостей? Наталія Любченко, експертка мовних комунікацій, просить батьків звернути увагу на складність перемовин із підлітками.

"Ви маєте усвідомити, що ваш темп розмови та інтонація має бути спокійною. Говоріть спокійно, не підвищуйте голос, бесіда має відбутися від першої особи. Використовуйте слова «я», «зі мною», «я теж» і увесь час ведіть перемовини через власний досвід. Не запитуйте нічого в дитини, на старті спілкування з дитиною говоріть лише про себе та власні приклади. Довіра – ось що має стати для вас з дитиною бути ключовим у комунікації", —
радить Наталія Любченко.

Ще Наталія радить батькам розповідати дітям власні приклади невдалого спілкування в інтернеті. Адже велика частина батьків нинішніх підлітків освоювала інтернет вже у зрілому віці і, впевнені, траплялось всякого.

На прохання дати кілька порад для тих, хто відчуває, що в інтернеті "запахло смаленим", Наталія відповіла так:

"Порада перша. Завжди відповідайте чемно, навіть якщо хочеться написати гидоту. Порада номер два. Читайте книги та нотуйте цікаві думки героїв, які потім використовуєте при спілкуванні. Порада третя. Якщо ви розумієте, що вами маніпулюють, ставте питання на кшталт: «Хто тобі таке сказав? Де ти це бачив? Це твій досвід?»

Порада четверта. Якщо конфлікт вже стався , щоб вийти з нього красиво і без наслідків, погодьтесь зі співрозмовником: «Твоя думка має право на існування», «Багато хто так думає» і тому подібне.
І не соромтеся розповісти батькам про те, що сталася неприємна розмова".
За прогнозами Віктора Ляшка, головного санітарного лікаря України, восени може бути друга хвиля коронавірусу. Відтак, не виключено, що карантин знову з'явиться у житті вчителів, батьків і самих дітей. І останні знову проводитимуть в інтернеті більше часу.

Говорячи із психологинею про ризики, які можуть виникнути у майбутньому навчальному році, якщо коронавірус не вщухне, ми поцікавились її думкою щодо більш ґрунтовної підготовки педагогів до такого навчання.

"Слід врахувати рівень втомлюваності школярів від цифрового навчання та темп навчання. Як показала практика, те, що я встигала вивчити зі студентами за 1 годину, в Zoom робимо дві. В цифровому навчанні працює ейдетична пам’ять (запам’ятовування та згадування образів), тому, матеріал слід модифікувати із врахуванням зорового запам’ятовування.

Найбільш дієвими є технології гейміфікації викладання дисципліни. Однак, подібна технологія потребує попередньої розробки курсу командою з педагогів, психологів, дизайнерів та програмістів, апробації цього курсу на різних групах. Тому вимагати негайно таких курсів від вчителів не варто".

Пишіть редакції, із якими видами булінгу зустрічались ви та нагадуємо, що у разі бездіяльності старших, які є поруч із Вами, можна звернутись до шкільних офіцерів поліції, адже вони мають досвід роботи із криворізькими інтернет-булерами під час карантину. Про це читайте в матеріалі Що дав карантин шкільним офіцерам поліції.

Якщо дитині необхідна психологічна допомога, зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116 111.

Нагадаємо, що доки дитині не виповнилось 18 років, відповідальність за її вчинки несуть батьки. Пам’ятайте, якщо ваша дитина порушує права іншої дитини, вчиняючи над нею насильство (булінг), батьки можуть бути притягнуті до адміністративної, кримінальної або цивільної відповідальності.

Відповідальність за деякі прояви булінгу наступає до досягнення дитиною 18 років.

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.



Если Вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.


Комментарии

TetyaFeya
  • 2
  • 4
  • Ответить

Друзья, а куда обращаться, если взрослого постоянно в интернете задалбывают? Ответственность за кибербулинг есть только для тех, кто обидел детей?

Майор Томин
  • 4
  • 4
  • Ответить

Психологиня и экспертка,блин долбаная мова

Kartbert
  • 2
  • 3
  • Ответить

Многа букаф, афтара мамку ...

Bal
  • 1
  • 2
  • Ответить

Ви так усих дитлахиф геймифицируете...

Papaya
  • 1
  • 0
  • Ответить

ну якшо робити це з розумом і з метою навчань - то чому ні?

Slepo2020
  • 6
  • 4
  • Ответить

Йомайо сколько текста.

Slepo2020
  • 3
  • 1
  • Ответить

А, та по делу вроде

Telegram чат Кривого Рога

Мы в социальных сетях
Мы в Facebook

Общество