Що дав карантин шкільним офіцерам поліції у Кривому Розі

Під час спілкування наживо жертви булінгу не ставлять питань, одним відео можна охопити більше дітей, ніж на одному уроці, не лише школярам, а і викладачам потрібна інформаційна допомога поліції, - яких іще висновків за два місяці роботи у незвичному режимі дійшли криворізькі копи, які працюють з дітьми?

«Якби не карантин, ми б не зрозуміли, що онлайн - це теж ефективно», - говорить Юлія Цуркаленко, тимчасово виконуюча обов'язки начальниці відділу зв'язків із громадськістю Полку патрульної поліції Кривого Рогу (далі ППП, - ред.).

Появу у Кривому Розі програми Шкільний офіцер поліції анонсували у жовтні 2018 року. Півтора роки із криворізькими школярами працюють десятеро співробітниць та співробітників Полку патрульної поліції міста. У школах проводяться групові уроки безпеки, флешмоби, конкурси, бесіди із учнями та педагогами про насилля у родинах, безпеку дорожнього руху, безпечну дорогу до школи, спілкування в інтернеті.

Ми поставили Юлії кілька питань, аби зрозуміти, як працювали шкільні офіцери поліції під час карантину через коронавірус і чи, бува, не лишились вони без роботи.

---

1kr.ua: Планувалось, що офіцери будуть закріплені за кожним начальним закладом. Наразі це відповідає дійсності чи ваша команда охоплює усе місто?

Юлія Цуркаленко: За одним офіцером мало бути закріплено від 5 до 10 шкіл. Але, на жаль, штат відділення зв’язків з громадськістю ППП в місті Кривий Ріг не такий великий, і тому за одним шкільним офіцером закріплені школи одного району міста (у Кривому Розі їх 7, - ред.).



Зараз працюють зі школярами, студентством та учнівством дев'ятеро інспекторів: п'ятеро жінок, і четверо чоловіків.

---

Юлія Цуркаленко: Коли почався карантин, ми одразу задумались — як працювати нашому підрозділу? Ніхто не був готовий до того, що нас "відріжуть" від школярів, з якими ми звикли спілкуватись наживо. Перший тиждень після прийняття Постанови Кабміну ми теж патрулювали вулиці, натрапляючи на невеликі компанії дітей, яким пояснювали чому важливо зараз бути вдома. Потім ми вирішили піти в онлайн. Спочатку створили чати (Viber і Telegram) із контактними особами у школах - завучами, директорками - у перші дні розвінчували міфи і фейки про коронавірус.

А вже із 31 березня ми почали діяльність Школи безпеки онлайн.

Перше відео, яке викликали криворізькі шкільні офіцери поліції - казка про Машу, яка мала би безпечно дістатись до школи. Це авторська розробка ППП у Кривому Розі. Поки тривав карантин, копи створили власний канал у Youtube, а також користувались сторінкою Школи безпки для неповнолітніх у Facebook. Її Юлія Цуркаленко створила у 2018 році під час роботи у Криворізькому відділі поліції.

Юлія Цуркаленко: Ми із колегами і колежанками дійсно витрачали більше часу, ніж можна було би витратити на проведення одного традиційного уроку у школі. Але так ми охопили більшу аудиторію. Продумуючи ідею з відео, ми зрозуміли, що не хочемо створювати зайве навантаження для дітей - всі конференції у Zoom, Skype... Тож зупинились на відео.

Ми із колегами накидали ідей, Стас придумав іграшки, Женя думав над локаціями, разом узгоджували зустрічі зі спікерками, консультувались із психологинями, медійницями, викладачами ораторського мистецтва. Хотіли створити перше відео і тоді подивитись - чи є сенс щось робити далі. За добу перше відео набрало 1,5 тисячі переглядів... Ми були приємно здивовані (сміється).

---

Перш ніж братись за створення відео, патрульні проводили онлайн-опитування серед школярів. Розповсюджувати форму допомогли викладачі та чиновники. Кілька питань стосувались спілкування дітей в інтернеті.



1kr.ua: Можете назвати модель онлайнової комунікації успішною?

Юлія Цуркаленко: Отримавши майже 2 тисячі відповідей на наші питання, ми зрозуміли, що попит на них є. Ми були шоковані, коли перше відео, розповсюджене у соцмережах без коштів на рекламу і в одному медіа, набрало 1 800 переглядів. Через соцмережу ми отримали понад 500 виконаних домашніх завдань - це переважно малюнки. Діти отримували їх після перегляду відео. Ми визначали і найкращих виконавців завдань. Разом із колежанкою ми самі обрали перших переможців. Кращими визнали тих, хто не просто перемалював умовних "смішариків", а проявив інтерес та творчість. Деякі діти навіть конструювали 3D-моделі дороги до школи, використовували конструктори - навряд так би вийшло офлайн десь на уроці у школі, погодьтесь.




1kr.ua: Ми знаємо, що ви вітали тих, хто надіслав найкращі роботи. Чи не заперечували їхні батьки?

Юлія Цуркаленко: Знаєте, було відчутно, що нас чекають. Ми дотримувались усіх карантинних вимог - зустрічались із дітьми тільки на вулиці, всі були у масках і дотримувались рекомендованої МОЗ дистанції. Під час одного із візитів школярка передала подарунок вихованиці школи-інтернату, яка брала участь у наших конкурсах. Це було дуже мило і хвилююче, особливо коли ми відвезли подарунок.

Ми ж переможцям дарували книжки, флікери, кульки - все, що виділяє нам Департамент патрульної поліції, із чим допомагають фонди та громадські організації.



Під час карантину живого спілкування не вистачало усім, тому принаймні так підбадьорювали одне одного. Батьки не були проти, навпаки - було дуже багато питань від них, зокрема, про ті ж фейки - чи будуть арештовувати, чи одразу треба платити штраф тощо.

---

Під час карантину шкільні офіцери поліції вирішували цілком реальні складні питання стосунків школярів, які виникали в інтернеті. Юлія розповідає, що під час карантину до шкільного офіцера поліції у Центрально-Міському районі Кривого Рогу звернулась школярка, яка поскаржилась, що її не просто цькує інша учениця, а більше - погрожує фізичною розправою.

Щоб віришити це питання шкільному офіцерові поліції знадобилось півдня. Він провів бесіду із обома дівчатами, викладачами, керівництвом школи. Агресорка, яка погрожувала однолітнці, перепросила за негідну поведінку. Більше наразі ситуація не повторювалась.

Був і інший випадок, який копи розглянули у відео - коли в учениці через інтернет вимагали інтимні фото. Радимо батькам та школярам подивитись відео про булінг, яке приготували криворізьки копи. Трикутник Карпмана: що робити школярам, щоб не стати жертвами та спостерігачами булінгу та відео про правила поведінки в інтернеті.

---

1kr.ua: Юля, невже всі співробтіники були задіяні під час створення відео і опитувань?

Юлія Цуркаленко: Звичайно ні, ми продовжували патрулювати вулиці, проводили профілактичні бесіди з пенсіонерами та дітьми. А ще, наприклад, наша Тетяна Бережна, старша інспекторка відділу зв'язків із громадськістю, старша лейтенантка поліції під час карантину продовжила традиційну роботу із родинами, де діти ростуть у складних умовах. Тетяна каже, що у цьому напрямку працює разом зі службою дітей у Саксаганському районі міста:

"Наша робота в умовах карантину собливо нічим не відрізнялась від звичайних робочих днів. Ключове і нове - соціальна дистанція. Діти із родин, в яких є проблеми, відчувають складнощі у спілкуванні із однолітками та вихователями. Соціальна робота із неблагополучними родина з нашого боку - це соціально-психологічна та інформаційна допомога.

Я, як поліцейська, виконую одразу три ролі для родини: радниця, педагог, правоохорониця-консультантка. Часто доводиться тлумачити законодавчі нюанси, шукати разом шляхи вирішення проблем"

Тетяна каже, що індивідуальна робота із родинами - найбільш ефективна - і тут справа не у карантині. Інспекторка зізнається, що важко бачити в очах дитини, яку забирають із неблагополучних родин, мовчазне питання: "Мене забирають, а що буде зі мною далі?"

Разом із чиновниками Саксаганського району за один лише квартал складено 234 акти, а це означає, що поліцейська побувала у 203 родинах. Довелось вилучити 8 дітей із родин, де неповнолітні живуть у негідних умовах.



Юлія Цуркаленко каже, що такий вид роботи у онлайн однозначно ніколи не "піде".

---

Проблеми під час карантину виникали і у цілком благополучних родинах.

1kr.ua: У сім'ях, де батьки навіть під час карантину змушені бути фізично присутніми на роботі, діти залишилися вдома без нагляду. Чи доводилось шкільним офіцерам поліції працювати із порушеннями правил карантину неповнолітніми? Чи ви це кваліфікуєте як порушення батьківських обов’язків? Можливо є статистика по таким правопорушенням.

Юлія Цуркаленко: Лише кілька разів ми проводили бесіди зі школярами, які порушували правила карантину. На щастя, у Кривому Розі, серйозних порушень нами зафіксовано не було.

1kr.ua: Як оцінюєте роботу під час карантину - що все ж для вас краще і більш ефективно?

Юлія Цуркаленко: З момент переходу в онлайн, кількість підписників збільшилась удвічі: нас було 800, зараз - 1924 людини. Мені здається, це теж показник. Тому однозначно продовжимо роботу у вересні. А поки працюємо іще над двома відео: залучили вибухотехніків, пожежників, рятувальників на воді. Наші колеги у різних структурах радо відгукнулись на пропозицію співпраці. Маю надію, відео "зайдуть" і аудиторії.

Продовжимо говорити про сексуальне насилля, оскільки побачили, що не кожна дитина готова поставити питання у класі уголос, такі теми можна і варто піднімати онлайн. Наша команда особисто відповідає на повідомлення на наших сторінках, консультуємо школярів, як убезпечити себе, говоримо із батьками. До речі, найбільше подяк за роботу онлайн отримували саме від батьків молодших школярів, бо саме вони не знали чим зайняти дітей під час карантину, коли закінчувались уроки та Школа-Онлайн.

1kr.ua: Юля, рано чи пізно ідеї для відео можуть закінчитись. Що робитимете тоді?

Юлія Цуркаленко: Не думаю, що таке можливо. Здавалося б, вже підняли тему безпечної дороги до школи. Але у нас є дані колег із відділу безпеки дорожнього руху - за цей навчальний рік вони склали 19 вимог (приписів) щодо усунення недоліків дорожнього покриття, відсутності знаків біля навчальних закладів міста. В одному такому приписі від 3 до 5 навчальних закладів. Із дітьми треба проговорювати і такі нюанси, у нас роботи багато - і офлайн, і онлайн. Ми знаємо це завдяки карантину.

Читайте також: Карантинний навчальний рік очима криворізького учня

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.