Розглянувши 271 правку, нардепи не спромоглися прийняти мовний закон

Вже другий день народні депутати України розглядають правки до Закону про забезпечення функціонування української мови як державної.

12 березня у Верховній Раді почали розглядати правки до Закону про забезпечення функціонування української мови як державної.

Нагадаємо, що 28 лютого народні депутати розглянули законопроект у другому читанні. Але до розгляду правок законопроекту нардепи так і не переходили.

Читайте також: Мова має об’єднувати, а не розколювати державу - Президент

«Ми справді розпочинаємо історичний етап у роботі парламенту, тому що закон про функціонування української мови як державної після його прийняття повинен поставити крапку на всіх спекуляціях навколо існування так званого «руского міра», «одного народу», «украінского нарєчія руского язика» та інших спекуляціях, які постійно роблять ті люди, які борються із незалежністю нашої України… Нам цей закон потрібен для того, що, якщо відбудеться реванш чи спроба реваншу, ми не дамо його здійснити, щоб знову не русифікувати українців, не втратити всі ті здобутки, яких ми досягли після Революції Гідності», – наголосив голова парламентського Комітету з питань культури та духовності Микола Княжицький.

Микола Княжицький також нагадав, що до проекту закону надійшло понад 2 тисячі поправок, і парламентарі зупинятимуться над кожною із тих, на яких наполягатимуть їхні автори. Станом на 13 березня народні депутати розглянули лише 271 правку до законопроекту.

14 березня розгляд проекту Закону про забезпечення функціонування української мови як державної (№ 5670-д) продовжиться з 272 правки.

Цей проект Закону спрямований на регулювання порядку застосування української мови як державної у публічних сферах суспільного життя. Дія цього Закону не поширюватиметься на мову релігійних обрядів та на сферу приватного спілкування між особами.

Закон регулюватиме:

1) застосування української мови як мови громадянства України;
2) застосування української мови у діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в Україні, державних і комунальних підприємств, установ та організацій, інших суб'єктів господарювання державної і комунальної форм власності;
3) застосування української мови в публічних сферах:
4) застосування державної мови у власних назвах та іменах;
5) визначення стандартів державної мови;
6) порядок захисту державної мови.