Розглянувши 271 правку, нардепи не спромоглися прийняти мовний закон
Фото: unian.ua
12 березня у Верховній Раді почали розглядати правки до Закону про забезпечення функціонування української мови як державної.
Нагадаємо, що 28 лютого народні депутати розглянули законопроект у другому читанні. Але до розгляду правок законопроекту нардепи так і не переходили.
Читайте також: Мова має об’єднувати, а не розколювати державу - Президент
«Ми справді розпочинаємо історичний етап у роботі парламенту, тому що закон про функціонування української мови як державної після його прийняття повинен поставити крапку на всіх спекуляціях навколо існування так званого «руского міра», «одного народу», «украінского нарєчія руского язика» та інших спекуляціях, які постійно роблять ті люди, які борються із незалежністю нашої України… Нам цей закон потрібен для того, що, якщо відбудеться реванш чи спроба реваншу, ми не дамо його здійснити, щоб знову не русифікувати українців, не втратити всі ті здобутки, яких ми досягли після Революції Гідності», – наголосив голова парламентського Комітету з питань культури та духовності Микола Княжицький.
Микола Княжицький також нагадав, що до проекту закону надійшло понад 2 тисячі поправок, і парламентарі зупинятимуться над кожною із тих, на яких наполягатимуть їхні автори. Станом на 13 березня народні депутати розглянули лише 271 правку до законопроекту.
14 березня розгляд проекту Закону про забезпечення функціонування української мови як державної (№ 5670-д) продовжиться з 272 правки.
Цей проект Закону спрямований на регулювання порядку застосування української мови як державної у публічних сферах суспільного життя. Дія цього Закону не поширюватиметься на мову релігійних обрядів та на сферу приватного спілкування між особами.
Закон регулюватиме:
1) застосування української мови як мови громадянства України;
2) застосування української мови у діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в Україні, державних і комунальних підприємств, установ та організацій, інших суб'єктів господарювання державної і комунальної форм власності;
3) застосування української мови в публічних сферах:
4) застосування державної мови у власних назвах та іменах;
5) визначення стандартів державної мови;
6) порядок захисту державної мови.
Комментарии (46)
Эйяфьядлайекюдль
18:49, 14 марта 2019
Що для вас "серйозна відмінність"? На прикладі росіянина та венгра. Щоб розуміти, про що говорити надалі.
lpolkjuuh
19:16, 14 марта 2019
Украинцы – это лишь часть русского народа, недавно такой нации не существовало вовсе.
По сути, даже не было подобной национальности.
«Шевченко считал себя малороссом, Франко – русином, Хмельницкий – русским, киевские князья – русичами».
Собственно, только с приходом Советской власти Украина действительно стала считаться отдельной страной, так что вряд ли ее историю можно назвать такой уж глубокой. И даже странно, что сейчас украинцы с таким упорством уничтожают все свидетельства о советском периоде, ведь именно большевистской власти они обязаны практическим всем, что имеют, в том числе и своей независимостью .
Все вышеизложенное как видим и подтверждают сами упоротые , которые разжигают сепаратизм , межнациональную рознь и т.д. ,явояются государственными преступниками , уничтожающие государство Украина ,под видом розбудовы и т.д. с целью личной наживы и в угоду третьих стран .
Наши народы всегда были едины, и лишь нынешние киевские власти делают все, чтобы нас поссорить, и порой, к сожалению, вполне успешн
Эйяфьядлайекюдль
19:52, 14 марта 2019
Тобто не було ані Лариси Косач (Лесі Українки), ані її дядька Драгоманова (Українця)?
kirilll
22:24, 14 марта 2019
"Эйяфьядлайекюдль "
"То есть не было ни Ларисы Косач (Леси Украинки), ни ее дяди Драгоманова (Украинца)? "
Леся Украинка, как и Франко по паспорту русины.
Драгоманов - малоросс , космополит .Родился - Полтавская губерния Российской империи . Литературоведение , история , философия,экономика ,фольклористика - сфера деятельности .
Пропаганде федерализма посвящены статьи о галицийской литературе .
Свои федералистские идеи проводил в статьях о культурном и литературном развитии малых национальностей. Одновременно выступал против провинциальной ограниченности , националистической узости и шовинизма буржуазной украинской литературы .
Он писал Гринченко ( Чайченко) : " напрасно Чайченко хочет нас восстановить против русских как народа .
Все народы - русские , или поляки ,или украинцы - имеют и свое плохое и свое хорошее в натуре . Плохое происходит больше от малого образования , чем из природы народов , поэтому нам всем вместо того , чтобы враждовать , нужно просвещаться......." ( Переписка с Павликом ,т.7 стр.87)
«Исторические песни малорусского народа» (1874 — 75, В соавторстве с В. Антоновичем ( по-моему поляк ), «Малороссийские народные предания и рассказы» (1876) и т.д.
Эйяфьядлайекюдль
22:31, 14 марта 2019
Я вже казала, що за часів залежності від керівництва спочатку імперії, а потім радянського союзу людина не мала можливості самоідентифікувати себе за бажанням, її національність визначали автоматично згідно формулярів зверху. Але відомі письменники брали собі такі псевдоними саме з тою метою, щоб попри запис у метриці називатися українцями. Питання - як таке сталося, що українців не було, а Українка була? Є пояснення?
kirilll
23:32, 14 марта 2019
Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять. Можливо, він був обраний на основі дитячої наївності та палкої любові до дядька, проте в історію Лариса Косач увійшла саме як Українка. А Лесею її лагідно називали в сім’ї, тож не дивно, що тверде «Лариса» вона замінила на тендітне та ніжне «Леся».
Эйяфьядлайекюдль
23:40, 14 марта 2019
Таааак. А Драгоманов звідки викопав такий псевдоним?)
kirilll
00:13, 15 марта 2019
1794г. Котляревский ради хохмы создал своего рода йазык падонкофф на котором он написал шутливое переложение "Энеиды"поэта Вергилия.Идея была похвачена поляками и через год после "Энеиды"Ян Потоцкий призвал называть земли Волынши и Подолии словом "украина".
Эйяфьядлайекюдль
00:31, 15 марта 2019
Джерело у цієї вигадки є?
kirilll
22:34, 14 марта 2019
Драгоманов
Собирал фольклор Малороссии , одновременно подрывал устои государства в котором жил .
Эйяфьядлайекюдль
22:59, 14 марта 2019
Україна повернула свою назву відразу після розвалу імперії за часи УНР. Н
Не має значення, як нас називали на своїх картах та які б не д
Визначали національності за метрикою, націоналісти завжди вважали себе українцями.
І де відповідь на моє питання нижче?
kirilll
00:21, 15 марта 2019
Есть люди в которых живёт бог , есть люди в которых живёт дьявол , а есть украинские националисты ,в которых живут одни свидомые глисты , Украину они скоро разрушат полностью .
Эйяфьядлайекюдль
00:55, 15 марта 2019
Зазвичай після розлучення, якщо шлюб було взято через насильницькі дії або оманою, одна з сторін відчуває самотність через те, що її покинуто, інша - звільнення. Це не був шлюб за коханням, ось і результат. Тобто я розумію ваш стан.
Малефисента
09:57, 15 марта 2019
В заглавии прочитала "травку" и сразу стало понятно, почему ничего не приняли.
kok
13:43, 15 марта 2019
Да украинский это смесь польского и русского... какое государство завоевывало территорию (заметьте не государство украинское которого не было) тот язык и навязывался в итоге получился украинский. А героем в украине сделали того кто не создал самостоятельное государство а токо хотел...... и только последние 20 лет есть шото отдаленно напоминающее государство и то скоро задефолтят.... Ну нет кебы нету....