Чи дають достатній рівень володіння державною мовою у школах?

У розвитку мовної освіти в Україні є три основні напрямки: забезпечення вільного володіння державною мовою, володіння рідною мовою (у разі відмінності), а також активний розвиток володіння іноземними мовами.

Про це пише прес-служба Міністерства освіти і науки України.

«Хороша освіта повинна дати можливості для дитини вийти зі школи багатомовною, тобто володіти на достойному рівні одразу кількома мовами.

Це не лише збільшить освітні можливості для наших дітей, а й сприятиме відкриттю України для світу, налагодженню продуктивних міжнаціональних зв’язків», – пояснила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час експертного обговорення на тему розвитку багатомовності українських школярів.

Читайте також: Графік проведення ЗНО-2017

Щоб досягти цієї мети, школа має навчитися формувати в дітей компетентності 21 століття.

До них входять «Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами», «Спілкування іноземними мовами», «Соціальні і громадянські компетентності», «Загальнокультурна грамотність».

Міністр наголосила, що наразі в Україні поряд зі сталою тенденцією до збільшення кількості учнів, які навчаються у школах з українською мовою навчання (на 8% більше, ніж 2 роки тому), залишається загрозлива тенденція – в деяких школах з викладанням мовами національних менших не дають достатнього рівня володіння державною мовою.


«Подібна ситуація означає, що діти після закінчення школи не мають рівного доступу до вищої освіти в Україні. За офіційною статистикою Українського центру оцінювання якості освіти, в 2016 році більше 36% випускників Закарпаття здали зовнішнє незалежне оцінювання з української мови з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою.

Ці результати означають, що третина випускників Закарпаття не мають можливості вступити у виш, адже успішне складання ЗНО з української мови – обов’язкова вимога при вступі», – додала Лілія Гриневич.

Читайте також: «Голос учня має вагу і сенс», - Міністр освіти і науки України на мистецькому фестивалі

Таким чином, обсяг вивчення української мови у школах з мовою навчання національних меншин не є достатній. Особливо це видно за результатами у школах, де навчання ведеться мовою зовсім іншої мовної групи (наприклад, угорською).

«Зараз ми маємо знайти правильний і продуктивний баланс для вивчення мов, щоб після випуску з державної загальноосвітньої школи діти виходили конкурентоспроможними і мали усі можливості для подальшого продовження навчання у системі вищої освіти в Україні», – підкреслила Міністр.

Захід Мовлазаде – політичнии? радник Офісу Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин – відзначив, що розвиток багатомовності учнів завжди сильно залежить від державних особливостей кожної окремої країни:

«Неможливо повністю імплементувати певну систему навчання для розвитку багатомовності. Завжди потрібно шукати саме ті елементи окремих систем, що можуть бути успішно перенесені в освітній контекст саме вашої країни. Саме тому потрібні такі експертні зустрічі, на яких обговорюються різні моделі, їхні переваги та недоліки».

Лілія Гриневич також додала, що в Україні проживають представники понад 130 національностей і народностей. На думку Міністра, таке різноманіття – сильна сторона України, але потрібно навчитися її правильно застосовувати.

Читайте також: У Кривий Ріг на олімпіаду з кримінального права з'їхались студенти з усієї країни