Вкрав з-під подушки співмешканця матері більше 10 000 гривень: як суд покарав мешканця Криворіжжя

Неодноразово судимий за крадіжки мешканець Криворізького району, повернувшись з в’язниці, знов взявся за старе. Вкрав з-під подушки співмешканця матері більше 10 тисяч гривень та отримав ще одне покарання суду.

Про це йдеться у вироку Софіївського районного суду.

Читайте також: Криворожанка отримала покарання суду за користування пенсійною карткою померлої матері

В червні 2024 року чоловік звільнився з тюрми, де відбував покарання за крадіжку. Проте знов почав діяти за звичною схемою.

Проживаючи з матір’ю та її співмешканцем, він знав – останній зберігає заощадження під подушкою, на якій спить.

Так, у жовтні 2024 року він зайшов до чужої спальної кімнати та вкрав з-під подушки частину грошей – 3 200 гривень. За два наступних дні звідти ж поцупив ще 3 400 та 4 000 гривень.

У суді чоловік визнав свою провину та пояснив наступне. Після виходу з в’язниці, прийшов жити до матері та її співмешканця, оскільки власного житла не мав.

Влаштуватись офіційно на роботу не міг через відсутність громадянства України (у вироку вказано, що чоловік має громадянство РФ). Тому жив лише за рахунок випадкових заробітків:

• випасав корів;

• виконував іншу тяжку фізичну працю за наймом односельчан.

Помітив, що співмешканець матері ховає гроші у себе у кімнаті – на ліжку під подушкою. Оскільки роботи за наймом вже не було, а йому потрібні були гроші на власні потреби, то він вирішив вкрасти частину грошей у кілька заходів.

Щиро шкодував про скоєне, у потерпілого попросив пробачення, обіцяв більше злочинів не скоювати. Просив суворо його не карати.

Потерпілий пояснив суду, що більше 20 років проживає зі співмешканкою. У червні 2024 року син жінки повернувся з-за грат й також став проживати разом з ними у квартирі.

У жовні чоловік виявив – пропала частина грошей, що він зберігав у своїй кімнаті під подушкою. Одразу запідозрив у крадіжці 10 600 гривень саме сина співмешканки, але той спочатку не хотів зізнаватися. Тому постраждалий звернувся до поліції - лише після цього син зізнався у скоєному, щиро попросив у нього вибачення, які він прийняв.

Наголосив, що співмешканка сильно захворіла, самостійно пересуватися вже не може, у зв`язку з чим потребує постійного стороннього догляду. Певний час за нею доглядав він, але через похилий вік та неналежний стан здоров`я вже не в змозі не тільки доглядати за співмешканкою, а й за собою.

Жодних близьких родичів чоловік не має. Після звільнення з тюрми саме обвинувачений доглядає за ними обома, зокрема ходить за продуктами, готує їсти, заготовляє дрова, розпалює піч, доглядає кіз. У разі необхідності викликає швидку.

Претензій до сина співмешканки не має. Вважає, що той сам собі нашкодив, оскільки викрадені гроші призначалися саме для придбання житла йому та матері, так як вказана квартира потерпілому не належить. Після його смерті «спадкоємці, безумовно, виселять з неї» обвинуваченого з його матір`ю.

Оскільки доглядати пару похилого віку через старість та безпорадний стан більше нема кому, просив суд призначити чоловіку покарання, не пов`язане з ув’язненням.

Софіївський суд визнав чоловіка винним у крадіжці, вчиненій в умовах воєнного стану (частина 4 стаття 185 Кримінального кодексу України).

Покаранням стали 5 років за ґратами, які замінили 3 роками умовно.