Кров — безцінний і незамінний донат: як допомогти фронту, не витративши ні копійки

Донорство крові рятує життя, й особливо зараз, коли Україна бореться за свою свободу, стабільний запас крові є критично важливим. Ірина Божко, комунікаційна менеджерка ДонорUA та регулярна донорка, розповіла «Першому Криворізькому» про свій досвід, потребу в донорській крові та користь від її здачі.

Кров потрібна «на вчора»

Після обстрілів міста часто в соцмережах можна побачити заклики терміново задавати кров для поранених, але насправді потреба в крові є завжди. У випадку з ракетними атаками, коли в місті багато поранених, кров потрібна «на вчора» буквально, — каже Ірина.

«У таких ситуаціях кров уже має бути готова до переливання — перевірена на інфекції, розділена на компоненти, адже її треба застосувати негайно», — підкреслює дівчина.

Але кров потрібна щодня, а не тільки в надзвичайних ситуаціях, як-от ракетні атаки. Вона потрібна при планових операціях, для породіль, онкохворих дітей і дорослих, людей, травмованих у ДТП тощо.

«Наприклад, діти, які хворіють на лейкемію, постійно потребують тромбоконцентрату й еритроцитарної маси. Один курс хіміотерапії може потребувати до десяти процедур переливання крові, а іноді більше», — пояснює Ірина.

Читайте також: Донорство крові: відповіді на поширені питання

В Україні дефіцит донорської крові

Навіть до початку повномасштабної війни Україна стикалася з дефіцитом крові. За даними ВООЗ, у розвинених країнах кров здає 31 людина на 1000 населення. В Україні станом на 2020 рік кров на 1000 населення здавали 12 людей.Війна лише загострила проблему, адже багато молодих і здорових людей виїхали за кордон, а потреби в крові зросли.

«Часто доводиться чути історії, коли пацієнтів після операцій просять самим знаходити донорів, щоб компенсувати запаси банку крові. Але це є завданням системи, пацієнт узагалі не має знати, звідки береться ця кров», — додає Ірина.

Потреба в крові на фронті

Потреба в крові є завжди, в усіх групах, в усіх резусах. Не варто чекати якоїсь особливої нагоди або заклику, тим паче якогось особливого лиха, — закликає дівчина. Кров у великих об’ємах з усіх регіонів України, і з Кривого Рогу також, регулярно відправляють на фронт.

«Понад 60% смертей від бойових поранень викликані саме крововтратою. Вчасне переливання крові може не лише врятувати життя, а і максимально зберегти здоров’я після поранення», — каже Ірина.

Сьогодні практикують переливання крові на догоспітальному етапі: у стабпунктах, під час евакуації. В окремих підрозділах медики надають таку допомогу бійцям безпосередньо в окопах. І все більше бойових медиків освоюють цю навичку, що дає змогу швидко стабілізувати стан бійців і доставити їх до шпиталів.

«Кров не можна створити штучно або чимось замінити. Тільки одна людина може поділитися нею з іншою», — наголошує Ірина Божко.

Якщо людина не має протипоказань і має вільний час для здачі крові, у період повномасштабної війни це, можна сказати, — громадянський обов’язок. До того ж не в усіх зараз є можливість донатити кошти, а кров можна здати, це абсолютно безцінний і незамінний донат.

Донорство корисне для здоров’я

Донорство крові не лише допомагає рятувати життя інших, а й знижує ризик онкозахворювань, серцево-судинних захворювань, зокрема тромбозу. За дослідженнями італійських науковців, донори довше живуть і менше хворіють.

Перед донацією в пункті переливання обов’язково перевіряють стан здоров’я, вимірюють рівень гемоглобіну, а вже зібрану кров тестують на інфекції.

«Це безкоштовний чекап, який допомагає бути впевненим у власному здоров’ї. До всього ще й рятуєш комусь життя», — пояснює Ірина.

Опосередкований вплив також присутній — якщо людина регулярно здає кров, найімовірніше, вона уважно ставиться до свого здоров’я та харчування.