Донорство крові: відповіді на поширені питання

Донорство крові: відповіді на поширені питання

Фото: Перший Криворізький

Донорство крові часто оточене міфами, які викликають у людей страх і сумніви. Чи впливає донорство на здоров’я? Чи можна заразитись під час донації? Редакція «Першого Криворізького» разом із Тетяною Канчурою, лікаркою-анестезіологинею, інструкторкою з домедичної допомоги та волонтеркою ДонорUA розвіює найпоширеніші міфи та надає достовірну інформацію, яка допоможе вам прийняти усвідомлене рішення.

Чи є ризик заразитися інфекційними хворобами під час донації?

Для забору крові використовуються одноразові розхідники, вони стерильні, тому ризику заразитися немає. Кожен донор може бути впевненим у безпеці процедури, оскільки сучасні стандарти оберігають здоров’я і донора, і реципієнта.

Скільки крові втрачає людина під час донації? Як це впливає на її здоров’я?

Доза крові, яку забирають під час кровотечі, розрахована таким чином, щоб не зашкодити. Забирають у середньому 450 мл крові, що становить близько 10% від загального об’єму крові дорослої людини. Ця кількість розрахована таким чином, щоб не спричиняти шкоди здоров’ю. Організм швидко відновлює втрачений об’єм, тому донорство не впливає негативно на самопочуття. Крім того, у разі потреби кількість забору може бути зменшена, якщо маса тіла донора є невеликою.

Чи є потреба лише в крові рідкісної групи?

Попри поширену думку кров усіх груп є однаково необхідною. Потреба в крові тієї чи іншої групи залежить від поширеності груп крові серед людей: якщо є умовно 40% людей із певною групою крові, відповідно й серед поранених і хворих, які потребують переливання, їх буде більше. Отже, донори з будь-якою групою крові завжди потрібні, незалежно від резус-фактора.

Чи потрібен після донації вихідний?

Це залежить від того, наскільки рутинно донор здає кров.

«Якщо це перший ваш досвід, то я б рекомендувала утриматись від якихось надмірних фізичних навантажень і провести цей день максимально спокійно, але якщо людина регулярно здає кров і це звичайна для неї практика, то в принципі відразу можна йти займатися своїми буденними справами», — каже Тетяна.

Чи боляче здавати кров?

Єдиний дискомфорт під час процедури — це укол голкою, але його складно назвати страшним чи болючим. Він швидко минає, і донор може почуватись нормально вже через кілька хвилин після процедури.Чи викликає здача крові звикання?
Звичайно, ні, запевняє лікарка. Здача крові не викликає фізичної залежності.
Донорство може стати регулярною і корисною звичкою, воно не несе жодних ризиків для здоров’я або психіки. Це безпечний процес, який допомагає рятувати життя інших.


цитата лікарки про необхідність регулярної донації крові

Коли варто здавати кров?

На жаль, є така практика, коли люди масово йдуть здавати кров після надзвичайних ситуацій, наприклад після ракетного удару тощо, каже Тетяна.

«І це погано, тому що ми стикаємося з такою ситуацією, коли то густо, то пусто. Після якогось влучання люди в різних регіонах масово починають іти здавати кров. Ми маємо черги біля центру крові», — говорить лікарка.
Не всіх людей можуть прийняти в один день, тому що кожний центр крові має пропускну здатність. Люди, які не встигають здати кров, засмучуються: «Мою кров не взяли, значить, вона не потрібна». Такі люди можуть більше ніколи не прийти в центр. Також кров має термін придатності. Треба прагнути до того, щоб люди ходили регулярно здавати кров, тоді центри крові матимуть сталі запаси. Це дасть можливість оперативно реагувати на різноманітні надзвичайні ситуації, надавати необхідну допомогу пораненим.

Також регулярне донорство сприяє здоров’ю самих донорів, які систематично проходять медичні обстеження та піклуються про себе.

Криворіжці можуть здати кров із понеділка по п’ятницю з 8:00 до 14:00 на станції переливання крові за адресою: вулиця Медична, 12. Довідки — за телефоном 068 696 9092.

Читайте також: Як підготуватися до здачі крові

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини

Редактор: Софія Скиба

Посилання скопійовано в буфер обміну