Токсичний спадок Каховського водосховища: науковці та екоактивісти дослідили проби ґрунтів з дна колишньої водойми

Після знищення окупантами Каховської ГЕС та зневоднення водосховища у червні 2023 року на поверхню вийшла ще одна серйозна екологічна проблема — токсичне забруднення мулів на дні колишньої водойми.

Команда Української природоохоронної групи провела дослідження проб ґрунтів, щоб зрозуміти масштаби забруднення.

Раніше редакція «Першого Криворізького» розповідала про роль території колишнього водосховища для природнозаповідного фонду України.

«119 проб ґрунту з різних зон колишнього водосховища (донні відклади, зони затоплення, осушені території) були досліджені в лабораторіях Canterbury Christ Church University (Великобританія). Це дозволило отримати чітку картину проблеми», — пишуть на офіційному сайті громадської організації «Української природоохоронної групи».

У пробах науковцям та екоактивістам вдалося виявити великі обсяги органічних та токсичних забруднювачів, більшість з яких накопичувалися на дні водосховища протягом 70 років його експлуатації. Основні джерела забруднення: промислова діяльність регіону декількох міст: Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське, Нікополь, Марганець і гірничодобувні підприємства.

В чому небезпека?

Лужне середовище на дні колишнього водосховища (pH 7,0–8,6) уповільнює міграцію металів, але сприяє їх накопиченню в ґрунті. Тому існують такі ризи:

• потрапляння токсичних речовин у харчовий ланцюг;
• загрози для екосистем і здоров’я людей у районах, які постраждали від затоплення.

«Особливу увагу слід звернути на рухомі форми металів, які легко переходять у рослини, погіршуючи стан екосистем. Тому можна стверджувати, що забруднення важкими металами робить колишнє дно водосховища непридатним для сільського господарства. Але природа почала своє відновлення: на ділянках з високим вмістом органіки активізувалися процеси ґрунтоутворення», — пишуть експерти Української природоохоронної групи.

Дослідження проб ґрунтів з дна колишнього водосховища — перший крок, надалі науковці громадської організації разом з іноземними експертами планують вивчення впливу забруднення на біорізноманіття, оцінка ефективності методів фіторемедіації — очищення ґрунту за допомогою рослин та спостереження за процесами природного відновлення екосистем.

Редакція «Першого Криворізького» слідкує за розвитком подій, тому більше новин читайте згодом у розділі на нашому сайті «Війна довкілля».