У Кривому Розі аншлаг: столичний театр презентував «Конотопську відьму»

1 грудня в Кривому Розі відбулася вистава «Конотопська відьма» у виконанні трупи Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка у Києві. Ця постановка за одноіменною повістю Григорія Квітки-Основ'яненка, яка є однією з найяскравіших та найуспішніших не лише в Україні, але й у Європі, зібрала повний зал глядачів. Квитки були розкуплені ще задовго до виступу.

Про це повідомляє журналістка «Першого Криворізького».


Режисер вистави — уродженець Кривого Рогу Іван Уривський. Торік про нього містяни говорили під час дискусії Кривий Ріг 126 кілометрів (не)можливостей. Тоді говорили про те, що місцева спільнота не знає уродженців Кривого Рогу, які прославляють його поза межами міста.

Після вистави Євген Нищук, очільник театру, висловив слова подяки місту, його мешканцям, а також організаторам події, підкресливши важливість таких подій в наш непростий час.

«Ми передусім хочемо подякувати місту Кривий Ріг, всім, хто тут є, хто продовжує жити, творити, любити, працювати для фронту, хто бореться. Ми дякуємо вам за стійкість та незламність. У нас в історії театру чимало є криворіжців, які творять українську культуру і український театр», — сказав Євген Нищук.

Також він привітав родину режисера, яка була присутня на показі, відзначивши, що магія цієї вистави виникає не лише завдяки майстерності, а й через глибоку душевну близькість до рідного краю.

Глядачі, серед яких була й пані Марія, поділилися своїми враженнями після вистави: «Ця вистава була просто неймовірною, як аудіально, так і візуально. Там були самобутні українські пісні. Там були неймовірні костюми. Я дивилася і весь час була в захваті. Емоції зашкалювали. Я ловила себе на думці, що я дивуюся, сміюся, сумую разом з головними героями, переживала за них більше, ніж за себе. У мене дуже позитивні враження після вистави».

«Постановка створює незабутню атмосферу завдяки оригінальному підходу до української класики. Глядачі занурюються в напівмістичний світ українського села з його самобутнім гумором, піснями, обрядами та забобонами.
Вистава нагадує про вічні цінності, людські недоліки та силу народної культури, розкриваючи, що навіть у забобонних часах є місце для мудрості, любові й здорового глузду», — сказала відвідувачка театру Ірина.