Кремль розганяє фейк про законопроєкт Верховної Ради щодо виплат для ЗСУ

Кремль розганяє фейк про законопроєкт Верховної Ради щодо виплат для ЗСУ

Фото: Перший Криворізький

Російські пропагандисти створили фейкове відео популярного українського медіа «Українська правда», у якому нібито йдеться про те, що депутати Верховної Ради планують ухвалити законопроєкт,за яким чоловікам віком 19–21 рік обіцяють виплату в 400 тисяч гривень за контракт зі Збройними силами України. Таким чином, буцімто передбачається подвоєння виплат новобранцям.

Зображення фейкових повідомлень, створених російською пропагандою від імені українського медіа. Текст про нібито ухвалення Верховною Радою законопроєкту, за яким молодим чоловікам обіцяють виплату в 400 тисяч гривень за контракт зі ЗСУ.

На сайті Верховної Ради України відсутня інформація про цей законопроєкт, як і на офіційних сторінках у соцмережах ВРУ. Ніхто з депутатів не виносив такого законопроєкту на розгляд.

Також на сайті «Української правди» немає такої новини. Немає поширюваного пропагандистами відео серед YouTube Shorts та TikTok видання. Відсутність підтвердження свідчить про штучність і навмисну фальсифікацію.

Сподіваючись на довіру до авторитетних українських ЗМІ, російські пропагандисти підробили відео в стилістиці «Української правди» та маскували його під публікацію справжнього медіа. Такий підхід створює ілюзію достовірності, адже люди вірять у «гарячу» новину, якщо бачать її нібито від надійного джерела.

Читайте також: Маніпуляції навколо мобілізації жінок в Україні: як перекручують слова Валерія Залужного

Росія використовує подібні фейки, щоб підірвати довіру українців до державних рішень і вплинути на суспільні настрої, створюючи видимість «таємних» або сумнівних ініціатив уряду. Зокрема, вигадані новини про грошові виплати в 400 тисяч гривень за контракт з армією націлені на молодь, аби викликати в неї нерозуміння чи навіть спротив мобілізаційним заходам.

Як протистояти дезінформації?

  1. Перевіряти інформацію на офіційних джерелах: сайтах державних органів і соціальних мереж, перевірених медіа.
  2. Не довіряти емоційно забарвленим новинам без підтвердження: сенсаційні заяви часто використовуються як інструмент впливу.
  3. Підвищувати медіаграмотність: критичне мислення допомагає розпізнавати пропаганду та фейки.
  4. Поширювати правдиву інформацію серед своїх знайомих: це зменшить вплив дезінформації на широке коло людей.

Фото: Владислав Нестеренко

Посилання скопійовано в буфер обміну