Магістральний водогін за рекордні 11 місяців: чи всі з водою та чи змінилась якість води
Фото: Перший Криворізький
«Вода є, але вона все ще тече іржава та каламутна, все почалося з підриву Каховської ГЕС і досі продовжується. Кидаєш в пральну машину білу білизну, а дістаєш жовту. Щодо тиску в трубах, то на моїй вулиці Червоний Гірник або немає взагалі води, або невеликою цівкою», — розповідає мешканка Широкого, яка побажала залишитися анонімною.
Яка ситуація з водою в Широківській громаді
Після підриву окупантами Каховської ГЕС і зневоднення водосховища 6 червня 2023 року постраждали п’ятнадцять територіальних громад Криворіжжя, загалом понад півтора мільйона людей залишилися без водопостачання. Завдяки використанню резервних каналів наповнення Південного водосховища Кривого Рогу частина громад і місто не залишилися надовго без води, у цьому переліку й Широківська громада.
«Серйозних проблем спочатку не було, десь через тиждень після підриву Каховської ГЕС у нашій громаді почалися перебої з водою, але вони були недовго — 4–5 днів. Широківська громада велика, тому на деяких вулицях вода зникала на пів дня або на добу. Станом на початок вересня водопостачання стабілізувалося, але багато поривів у мережі водопроводів усередині селища, тому вимикаємо на момент проведення ремонтних робіт», — говорить Олександр Кокул, голова Широківської селищної громади.
З проблемою поривів на трубопроводах після запуску магістрального водогону Інгулець — Південне водосховище стикнулись і мешканці Кривого Рогу й інших громад. Місцева влада пояснює це зношеністю самих труб, які не витримують тиску подачі води, тому зараз тривають роботи із заміни старих труб. І якщо в комунальному підприємстві «Широке», що займається постачанням води в Широківській громаді, відповіли на питання журналістів нашого медіа щодо ремонтних робіт і їх фінансування, то в КП «Кривбасводоканал» проігнорували інформаційний запит редакції нашого сайту.
«Ми бачили, що в Кривому Розі багато поривів, у нас, на щастя, менше. Можливо, це через інший алгоритм подачі води. Вода з водосховища подається через насосну станцію і розподіляється КП “Кривбасводоканал” далі. Вона надходить через водогін, що прокладений на Інгулець, а ми підключені до цієї гілки. У нас є власна насосна станція, яка підкачує воду для селища. Звісно, пориви водопроводу і перебої з електропостачанням впливають, але ми не зупиняємося і в рамках співпраці з міжнародними фондами отримали матеріали для заміни старих ділянок водопроводу, які були побудовані ще в 1959–1960 роках, коли будувався Інгулецький комбінат», — розповідає Володимир Шишка, керівник комунального підприємства «Широке».
Під час запису інтерв’ю через порив на трубопроводі була відключена вода на вулиці, де розташований Широківський ліцей №1, який до початку навчального року обладнали станцією очищення води на основі осмосу та резервними бочками з технічною водою.
«Щодо системи осмосу, то вона використовується за потребою. Якщо дітям потрібно набрати воду, вони можуть це зробити в індивідуальні чашки або одноразові стаканчики. Щодо шкільного харчування, то його немає. Вода з крана є, але її не можна пити. Якщо проводяться ремонтні роботи поблизу, то нас завжди попереджають про можливе відключення, тоді ми використовуємо ті самі бочки на 2 і 3 кубометри, щоб підтримувати санітарні умови в закладі», — говорить Людмила Кирильчук, директорка Широківського ліцею №1.
За інформацією керівника КП «Широке», після повного запуску магістрального водогону Інгулець — Південне водосховище якість води в централізованій системі водопостачання вже поступово покращується. Але актуальної інформації щодо результатів дослідження проб води на момент запису інтерв’ю підприємство не мало.
Чому повний запуск магістрального водогону вплине на якість води?
У перші місяці після знищення Каховської ГЕС для подолання кризи з водою в Криворізькому районі вирішили перенаправити воду з річок Саксагань та Інгулець у Південне водосховище, що тимчасово вирішило проблему водопостачання, але не якості самої води, яку отримували мешканці міста і району. Це були тимчасові рішення, щоб Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України змогло закінчити будівництво чотирьох ниток магістрального водогону Інгулець — Південне водосховище, який запустили на повну потужність уже 12 серпня цього року.
Нагадаємо, що 8 травня відбувся запуск другої нитки магістрального водогону Інгулець — Південне водосховище. Першу запустили в серпні 2023 року.
Раніше редакція «Першого Криворізького» писала про резервні канали наповнення Південного водосховища та наслідки для довкілля після їх використання.
Олександр Коломійцев, керівник служби відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області, розповів, що магістральний водогін — найбільший інфраструктурний проєкт за роки незалежності України, побудували його за 11 місяців. Будівництво водогону розпочали в липні 2023 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №566. Роботи вели цілодобово, що дало змогу вже у вересні запустити чотири труби діаметром 1200 та 1000 мм, які качають 400 тисяч кубічних метрів води на добу в Південне водосховище.
Також Олександр Коломійцев повідомив, що вже через 76 днів після підриву Каховської ГЕС, у серпні, змогли почати подачу 100 тисяч кубічних метрів води для зрошення каналу. Тоді саме це дало змогу Кривому Рогу та деяким громадам бути частково з водою.
«Але обсяг води, який потрібен для повного забезпечення Криворіжжя, — 400 тисяч кубічних метрів на добу. Тоді також підключилась міська влада і знайшла резервні канали наповнення водосховища, що знову ж таки допомогло уникнути гуманітарної катастрофи, коли населення зовсім лишилось би без води. А вже після завершення робіт ми почали подачу 400 тисяч кубічних метрів води, що відповідає потрібному обсягу», — говорить Олександр Коломійцев.
Слід зазначити, що схема постачання води до міста і громад району залишилася тією ж, а магістральний водогін лише допоміг вирішити питання наповнення каналу й водосховища водою, з яких качає воду для потреб населення комунальне підприємство «Кривбасводоканал».
«Далі вже питання було в управлінні водою і розподілі між містами, що здійснювали балансоутримувачі водопостачальних систем. Щодо якості води, то вона повинна відповідати державним стандартам після водопідготовки, яку проводять міськводоканали. Тобто ми постачаємо воду з Дніпра, а її очищення є завданням місцевих водоканалів. Можу з упевненістю сказати, що ми своє завдання виконали навіть раніше запланованого строку, тому що більшість наших працівників — мешканці Криворіжжя і вони були вмотивовані, щоб у їхніх домівках швидше з’явилася вода. І мені дуже прикро, що через проблеми в міських водоканалах люди без якісного централізованого водопостачання», — говорить керівник служби відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області.Тобто за очищення та централізоване водопостачання в Кривому Розі й районі відповідає комунальне підприємство «Кривбасводоканал», але слід зазначити, що громади закуповують воду в підприємства відповідно до укладених договорів.
«Воду до своїх міст і сіл водоканали дають так: спочатку вони забирають воду з каналу, роблять її водопідготовку на своїх потужностях, а потім своїми насосами дають кожному жителю громади або міста. І найголовніше, що вони мали час підготуватися. Вони розуміли, що будівництво йде повним ходом і буде завершене вчасно. Було видно, що техніка працює цілодобово — і вдень, і вночі. Громади знали, що проєкт буде завершено навіть раніше встановлених термінів. Запланований запуск води — вересень, і вже у вересні ми можемо сказати, що почали подавати 400 тисяч кубометрів води», — підсумовує Олександр Коломійцев.
Але чи відповідає та вода, яку «Кривбасводоканал» подає в систему водопостачання міста, вимогам якості та безпеки питної води і чи проводиться контроль відповідності якості та безпеки питної води на етапі кінцевого споживання, комунальне підприємство не повідомило ні громадськості, ні журналістам нашого медіа на момент написання статті.
Наприклад, на запит громадської організації «Досить труїти Кривий Ріг» працівники комунального підприємства відповіли, що все роблять, але як саме — не пояснили.
На офіційному сайті КП пишуть, що за результатами серпневих аналізів питна вода відповідає вимогам Державних санітарних норм та правил 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» та ДСанПІН «Показники безпечності та окремі показники».
За результатами громадського моніторингу, у серпні 2024 року тільки одна з проб — відібрана в Центрально-Міському районі — на час відбору відповідала санітарно-гігієнічним критеріям і несла низькі санітарно-гігієнічні ризики.
«Можемо припустити, що ця вода пройшла найменший шлях криворізькими мережами від споруд водопідготовки до споживача. Але саме ця проба за трьома з п’яти досліджених параметрів не відповідала критеріям Всесвітньої організації охорони здоров’я за концентраціями іонів кальцію, магнію та загальною солевмісткістю. Інші проби несли високий і дуже високий санітарно-гігієнічний ризик для споживачів, оскільки мали часткові перевищення показників безпечності та якості питної води. Ці проби не відповідали критеріям ВООЗ за двома показниками з п’яти досліджених (концентрацією іонів кальцію та загальним солевмістом)», — пишуть представники організації ДТКР на офіційній сторінці.Також екоактивісти зазначають, що за деякими показниками вода покращилась порівняно з торішніми вимірюваннями, наприклад за солевмісткістю. Станом на серпень найвищий показник у 1220 мг/л зафіксований у Довгинцівському та Тернівському районах, тимчасом як норматив становить до 1000 мг/л у звичайних умовах і 1500 мг/л в умовах надзвичайних ситуацій.
Тобто підсумок станом на сьогодні такий:
- магістральний водогін Інгулець — Південне водосховище запустили на повну потужність і вчасно;
- водосховище Південне наповнюється водою;
- воду сумнівної якості продовжують постачати в домівки містян.
Судячи з результатів громадського моніторингу, якість води в централізованих мережах водопостачання змінюється, але чи кардинально — на момент написання матеріалу не відомо. Редакція «Першого Криворізького» продовжує слідкувати за розвитком подій, тому більше інформації читайте в наступних матеріалах.
Ми створили цей матеріал як учасники Мережі «Вікно Відновлення». Усе про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі.