Як у різних країнах світу дають нове життя покинутим шахтам і заводам

Як у різних країнах світу дають нове життя покинутим шахтам і заводам

Фото: Перший Криворізький

Кривий Ріг — велике індустріальне місто, центр Криворізького залізорудного басейну. Вважається, що промислова розробка родовищ Кривбасу почалась у другій половині XIX століття, тож зрозуміло, що протягом всіх цих років починали й завершували роботу багато підприємств. Так Кривий Ріг накопичив індустріальну спадщину, — про неї й можливості її регенерації — у матеріалі 1kr.ua.

На освітній програмі в рамках резиденції «Кривий Ріг: Культурна Спадщина», організованій Kryvyi Rih Cultural Centre, мешканці й мешканки Кривого Рогу мали можливість послухати лекцію «Регенерація виробничих просторів міст: європейський досвід для України». Лекторкою була Вікторія Пацюк – експертка з індустріального туризму, кандидат географічних наук, доцентка кафедри туризму та економіки КДПУ, докторантка Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Для читачів і читачок журналістка 1kr.ua занотувала головне з лекції.




Розберімось у термінах: що таке реновація, ревіталізація й регенерація


Реновація — це вдосконалення наявної споруди, комплексу будівель, цілих районів. Йдеться про роботу не з пошкодженими, а із застарілими частинами будівлі, які потрібно замінити/покращити.

Ревіталізація — переосмислення функцій і призначення об'єкта, що втратив свої першочергові функції. Це спосіб «дати друге життя» будівлі чи навіть цілому району, що занепадає. У цьому випадку об'єкт найчастіше отримує нові функції.

Регенерація — більш комплексне поняття, що включає переоцінку сутності середовища міста та створення сприятливих умов простору за рахунок відновлення доцільних компонентів та надання цим компонентам нових функцій.

Спорудами, які потребують ревіталізації, реновації й регенерації загалом Кривий Ріг і багатий. У світі понад 100 об'єктів виробничої спадщини входять до Списку об'єктів культурної спадщини ЮНЕСКО. Поки жоден з багатьох криворізьких об'єктів не має такого статусу.


Німеччина


Німеччина є класичним еталонним зразком регенерації виробничих просторів. Рурський регіон Німеччини славився саме видобутком вугілля. Наприкінці 1980-х років в Європі вже почалася відмова від первинних енергоресурсів і європейці переходили на альтернативні джерела енергії або просто на дешеву нафту та газ. У 2018 році в Рурському регіоні закрили останню кам'яновугільну шахту. З 80-х масово почали закриватися промислові підприємства Рурського регіону. Багато людей втратили роботу. Проте зараз, через пару десятків років, цей регіон Німеччини точно не є депресивним, а натомість є гарним прикладом регенерації виробничих споруд. Найбільшими містами регіону є Дортмунд і Ессен. Саме в них можна побачити одні з найуспішніших прикладів ревіталізації та регенерації колишніх промислових об'єктів під індустріальний туризм.

Важливо зазначити: регенерація колишніх промислових просторів не почалась у Рурському регіоні «зверху», тобто від місцевої влади. Добре сформоване й активне громадське суспільство, зокрема колишні працівники підприємств намагалися зберегти пам'ять цих об'єктів, якимсь чином трансформувавши їх.

Шахта «Цольферайн» (Ессен)

Це пам'ятка промислової архітектури в Рурській області та музей індустріальної історії просто неба.

Зараз ця шахта є одним із найпотужніших туристичних об'єктів Німеччини, об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та «туристичним магнітом» Рурського району, який залучає до мільйона туристів на рік. Саме громадські діячі доклали зусиль, щоб шахту зберегли для того, щоб майбутнім поколінням показувати важливість колишнього індустріального минулого.

Уявімо: зачиняється металургійне виробництво. Залишається індустріалізована величезна територія. Як її використовувати?

  • зберегти та музеєфікувати;
  • проводити різні івенти та фестивалі;
  • зробити об'єктом активного відпочинку;
  • наповнити різноманітними зонами дозвілля та фудкортом.

Шахта-музей «Цехе Цоллерн» (Дортмунд)




Фото: wikimapia.org


Раніше у Дортмунді було 124 шахти. А потім усі вони закрилися. Більшість підприємств знесли; десь побудували офісні центри і житлові квартали, десь лишились пустирі. А шахта Zeche Zollern стала музеєм. Впритул до шахти прилягає квартал Kolonie Landwehr, побудований спеціально для працівників підприємства. Головна будівля музею шахти — машинний зал. На території зберегли навіть вузол залізниці колишнього підприємства.

Ландшафтний парк «Дуйсбург-Норд» (Дуйсбург)




Німецьке місто-партнер Кривого Рогу Дуйсбург - в минулому потужний індустріальний центр, який і нині не втратив всі свої промислові функції.У місті повністю ревіталізовано набережну, яка раніше використовувалася у портовому господарстві. А згадкою про славетне індустріальне минуле є збережені серед модернової набережної виробничі крани.

Однак головною родзинкою міста є громадський парк LandschaftsparkDuisburg-Nord, який відкрили в 1994 році на території колишнього металургійного заводу. Мета – збереження пам'яті про індустріальне минуле цього місця. Зараз на території заводу техногенний парк, де наявні кафе, сувенірний магазин, велосипедні доріжки, зони для пішохідних прогулянок, оглядові майданчики, скеледром, а в приміщенні газгольдера, де раніше зберігались газоподібні суміші, зараз можна зайнятись дайвінгом. Німці дійсно фанатично ставляться до індустріальних об'єктів і педантично їх зберігають.

Польща


Соляна шахта (Величка)

Перший індустріальний об'єкт, що включено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ще в 1978 р. Щороку понад мільйон туристів з усього світу відвідує цю шахту, щоб побувати у видовбаних у солі старовинних камерах, подивитись на соляні скульптури, погуляти підземними каплицями та загалом пізнати це величне творіння людини.

Чехія


Ландек Парк




Фото: praga-praha

Найбільший музей гірничої справи в Чехії. Знаходиться він на території колишньої вуглевидобувної шахти "Ансельм", яка з'явилася тут у 18 столітті. Експозиції музею розповідають про розвиток видобутку вугілля в остравсько-карвінському кам'яновугільному басейні, а також про розвиток техніки та гірничорятувальної справи. Це - найбільша подібна виставка у світі, що дає уявлення про життя і важку працю шахтарів.


Долні Вітковіце (Вітковіце)




Національна культурна пам'ятка Чеської Республіки, розташована поблизу центру міста Острава. Пам'ятник охоплює територію колишнього металургійного заводу Вітковіце з унікальним комплексом промислової архітектури. Найвідвідуванішою локацією даного об’єкту є Болт Тауер - колишня доменна піч, верхня частина якої переобладнана в ресторан та оглядовий майданчик на місто.

Естонія


Квартал Роттермані (Таллін)




Є класичним зразком вдалої регенерації промислового кварталу. У 1902 році тут звели видиму здалеку димову трубу, яка й нині є «візитівкою» кварталу. 1908 року з плитняку збудовано соляний склад (інженер Ернст Буштедт[et]) — після реконструкції 1996 року в цьому будинку міститься Естонський музей архітектури. Деякі будівлі просто доповнили надбудовою і це креативно змінило їх вигляд та відразу полонило серця відвідувачів. Окрім цього, в Таллінні ще багато вдалих зразків ревіталізованих промислових споруд: це і будівля колишнього депо перетворена в контейнерний готель, і панчошна фабрика трансформована в Естонську академію мистецтв, і ливарний цех, в якому нині дислокується освітній центр віртуальної реальності “Фабрика відкриттів PROTO” та багато іншого.

Шахта-музей (Кохтла-Нимме)



Естонія мала велику кількість шахт з видобутку горючих сланців. Після того як їх вирішили масово закривати, постало питання музеєфікації однієї із шахт. Із врахуванням економічної рентабельності було вирішено ревіталізувати найменш глибоку шахту в містечку Кохтла-Нимме. Однак глибина у 8 м не завадила цьому об'єкту зазивати туристів слоганом “найглибше задоволення в житті”.


Важливі інсайти з лекції:


  1. Не обов'язково розбирати нефункціонуючі виробничі об'єкти (доменні печі, копри шахти тощо) на металобрухт - їх можна музеєфікувати або креативно трансформувати.
  2. Більшість європейських міст мають промислові об'єкти перетворені в заклади харчування. Такі локації відображають місцевий колорит та чудово заходять туристам.
  3. Навіть у країнах Європи не всі туристичні індустріальні об'єкти відповідають вимогам безбарєрності, хоча робота в даному напрямі, звісно, триває.
  4. Хоча початково власники європейських промислових об'єктів не були в захваті від ідей розвитку індустріального туризму, однак нині більшість з них розглядає туризм як невід'ємну складову позитивного іміджу. Для туристів створюється найрізноманітніший інтерактив, хтось на копрах шахт відкриває ресторани, інші проводять мотогонки в карєрах, а в шахту Кіруна у Швеції відвідувачів привозять прямо на автобусі.
  5. Необхідно в першу чергу переймати досвід країн, що мають якісь спільні риси з Україною. Зокрема, Естонія має потужну радянську спадщину. Міста Нарва та Кохтла-Ярве сильно нагадують Кривий Ріг. Однак позитивній трансформації цих міст на європейські рейки сприяли кошти з міжнародних грантових фондів та бажання громади до змін.
  6. В європейських країнах вже декілька десятиріч формується поняття індустріальної культури, що передбачає виховання толерантного ставлення до індустріальних надбань людства. Знаковими подіями в цьому руслі стали організація фестивалів “Ніч індустріальної культури” в Німеччині, “Індустріада” в Польщі. Кривий Ріг теж перейняв цей позитивний вектор розвитку - декілька років поспіль у нас проходив фестиваль “IndustrialFEST”


Основні напрями регенерації виробничих просторів:


  1. Музеєфікація наявних об'єктів
  2. Створення сучасних музеїв
  3. Створення закладів харчування
  4. Створення центрів для outdoor активностей
  5. Торговельні заклади та торговельно-розважальні комплекси
  6. Бізнес-центри
  7. Перетворення в житлові квартали
  8. Заклади розміщення
  9. Спортивні зони
  10. Креативні арт-простори й місця для неформальної діяльності
  11. Арт-центри і виставкові зали
  12. Навчальні заклади
  13. Конференц-зали
  14. Концертні зали
  15. Створення військових полігонів

У 2019 році у Кривому Розы відбувався “Урбаністичний Хакатон”, в рамках якого було запропоновано 5 проєктів ревіталізації нефункціонуючих виробничих просторів. У Кривому Розі багато об'єктів, які можна було б трансформувати на потребу в нових просторах для рекреаційної та культурної сфери. Кривий Ріг вже не один рік намагається розвивати індустріальний туризм, тож, впевнена Вікторія Пацюк, ревіталізація виробничих об'єктів посприяла б цьому процесу.

Як би круто було б приміщення шахти «Артем-2» за європейським зразком перетворити на музеєфікований комплекс, — каже Вікторія. — Там, наприклад, можна було б розмістити і наш краєзнавчий музей. А туристи, які б його відвідували могли б поринути в індустріальну атмосферу та отримати незабутні враження від екскурсії. Поки що це здається якоюсь фантастикою, однак як багато фантастичних речей ставали реальністю.


Посилання скопійовано в буфер обміну