Крематорій, аквапарк, сміттєпереробний завод: проєкти, які так і не реалізували в Кривому Розі
Фото: Перший Криворізький
Чому криворіжцям необхідні громадські простори?
Еліна Полянська — архітекторка, урбаністка, міська дослідниця та координаторка проєкту «Посилення стійкості міст». Має понад 8 років досвіду управління проєктами у сферах урбаністики та освіти. Редакція «Першого Криворізького» взяла коментар в Еліни як в архітекторки й представниці урбаністичної коаліції Ro3kvit.
Уже пів року ми в Ro3kvit досліджуємо Кривий Ріг, — каже Еліна Полянська. — Неодноразово бували в місті, а також щодня аналізуємо фотографії, мапи, дані, спілкуємося зі стейкголдерами та використовуємо інтернет-форуми. Це неймовірно цікаве місто з великим потенціалом: індустріальна спадщина, величезні простори, надзвичайна природа поруч, неповторна кольорова гама і ландшафти. І найголовніше — люди, які обирають тут жити, люблять своє місто і всіляко його підтримують.
Фото: Еліна Полянська
Особливістю Кривого Рогу, на думку Еліни, є великі відстані й просторі території між забудовами. Про виконання генплану, затвердженого багато років тому, говорити важко — місто стикається з новими викликами, пов’язаними з війною, новими пріоритетами, а також змінилася парадигма життя людей у Кривому Розі.
Наразі більший попит на наявність кав’ярні на першому поверсі будинку, аніж на концертний зал на 1000 відвідувачів, — вважає Еліна. — Проте громадські простори надзвичайно важливі.Громадський простір — це місце, доступне для всіх жителів, яке сприяє соціальній взаємодії, відпочинку та культурному розвитку. Громадські простори забезпечують можливості для комунікації, відпочинку, фізичної активності та зміцнення спільноти.
Список об’єктів, які колись планували реалізувати
У 2010 році на сайті Криворізької міської ради з'явилась новина: «Кривий Ріг став четвертим у рейтингу найкомфортніших міст України, обійшовши навіть Львів». На сайті покликались на дослідження аналітично-дослідницького центру «Інститут міста».
21 грудня 2011 року на 16-й сесії Криворізької міської ради затвердили новий Генеральний план Кривого Рогу. Виконавцем стало державне підприємство «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості “Кривбаспроект”» на замовлення Управління містобудування і архітектури виконкому міської ради. Так, з моменту затвердження генплану до сьогодні пройшло вже понад 12 років.
У статті ми зосереджуємось на об’єктах, які узагальнено можна вважати громадськими. Генеральним планом передбачено комплекс рішень зі збільшення кількості об’єктів соціальної сфери з метою «підвищити культурний рівень населення». Планувалось також сформувати культурно-ділові центри в кожному районі Кривого Рогу.
Перелік об’єктів соціальної сфери в генплані був таким:
- багатофункціональний палац спорту (Вечірній бульвар, Саксаганський район);
- будинок баскетболу (Саксаганський район);– плавальний басейн (Центрально-Міський район);
- багатофункціональні спортивні майданчики (у кожному районі);
- льодовий палац (Дзержинський район, після декомунізації — Металургійний);
- зоосад, зоопарк (Центрально-Міськиий, Дзержинський район, після декомунізації — Металургійний);
- діагностичний центр здоров’я населення (Жовтневий район, після декомунізації — Покровський);
- критий ринок (Саксаганський район);
- оптовий овочевий ринок (Жовтневий район, після декомунізації — Покровський);
- історико-краєзнавчий музей міста Кривого Рогу;– ДЮСШ з гірськолижного спорту зі стадіоном;
- школи мистецтв (мікрорайон Зарічний і мікрорайон Сонячний);
- стрілецька, кінно-спортивна дитячо-юнацька школа;
- притулок для тварин (Центрально-Міський район);
- сміттєпереробний завод (Жовтневий район, після декомунізації — Покровський);
- крематорій.
Перелік об’єктів з організації рекреаційних зон:
- ландшафтні парки поблизу Тарапаківського кар’єра між вулицями Геологічною, Свердлова, Толстого;– ландшафтні парки поблизу шахти Валявка, вул. Весняна;– ландшафтні парки поблизу шахти ГПУ, кар’єр «Червона Балка»;
- ландшафтні парки поблизу балки «Залізорудна»;
- реконструкція парку імені Богдана Хмельницького;реконструкція парку імені Гагаріна;– реконструкція парку імені газети «Правда»;
- реконструкція парку Героїв;
- реконструкція парку по вулиці Мусоргського;– реконструкція парку імені П. Морозова (Карачуни);
- аквапарк (Саксаганський район);
- лісопаркові зони (Карнаватка, шахта «Гвардійська»);
- сквер із каскадом водоспадів між вулицею Леніна і Пастуховським кар’єром;
- набережна по річці Саксагань від річки Інгулець до вулиці Електроніки;
- набережна (поблизу колишнього ресторану «Поплавок»);
- набережна і сквер вздовж річки Саксагань (мікрорайон Зарічний);
- зона відпочинку «Саксагань» (район тисячоліжковой лікарні);
- загальноміський пляж (на Карачунівському водосховищі).
Зазначимо, що генеральний план був розроблений на розрахунковий період до 2030 року.
Експертка з урбаністики Еліна Полянська наголошує: є певні принципи та рекомендації щодо розташування громадських об’єктів, таких як аквапарки, сміттєпереробні заводи, крематорії, аеропорти тощо. Це називається location studies, і це одна із задач, якими займаються містопланувальники. Майбутнє місце для проєкту зазвичай визначається на основі аналізу потреб населення, логістики, екологічних і соціальних аспектів. Наприклад, сміттєпереробні заводи мають розташовуватись якомога далі від житлових зон, але зручні для доступу транспортом.
Здебільшого будівництво таких об’єктів фінансується коштом місцевих бюджетів, залучення інвесторів, державних програм або синтезу цих джерел. Наприклад, сміттєпереробні заводи можуть бути збудовані за участі приватних інвесторів за умови сприяння з боку місцевої влади. Навіть в умовах війни будівництво громадських об’єктів залишається важливим, оскільки вони сприяють підтримці нормального життя, зміцненню соціальної стійкості та відновленню громади.
Також важливими місцями, на нашу думку, є місця пам’яті, — каже Еліна Полянська. — Їх теж можна вважати громадськими об’єктами.Читайте також: Вшанувати Героїв: які плани Кривого Рогу зі збереження пам’яті загиблих військових
Чи була реалізована бодай половина із запланованого в генеральному плані? Редакція 1kr.ua надіслала запит щодо кількох із перелічених вище об’єктів, проте на момент публікації матеріалу відповіді не надійшло. Тож ми надіслали повторний запит і повідомимо читачів, як тільки надійде відповідь.
Для наочного прикладу ми дослідили декілька адрес із генплану і зробили сучасні фото.
набережна і сквер вздовж річки Саксагань (мікрорайон Зарічниий)
аквапарк (Саксаганськиий раийон) місце оренди
реконструкція парку імені Федора Мершавцева
історико-краєзнавчиий музеи міста Кривого Рогу
Як нам обіцяли аквапарк, музей, басейни та інше
У випуску газети «Червоний гірник» від 7 жовтня 2010 року була опублікована стаття кандидата на посаду міського голови Юрія Вілкула «Що чекає на Кривий Ріг в найближчі 5 років». Криворіжцям показали проєкт сучасного аквапарку та нового спортивного комплексу з льодовою ареною.
Газета «Червоний гірник», 7 жовтня 2010 року
У 2012 році льодову арену все ж відкрили. Зі «Звіту про результати проведення процедур відкритих торгів і двоступеневих торгів та попередньої кваліфікації» №2 від 21.05.2012 відомо, що побудували її за кошти держбюджету, а головним розпорядником коштів було Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проєктів. Місто тоді витратило 4,2 мільйона гривеньна будівництво інженерних мереж до сучасної спортивної споруди зі штучним льодом.
Читайте також: Городской бюджет Кривого Рога в 2012 году составит почти 2,2 миллиарда гривен
Містяни і містянки неодноразово чули і бачили новини про аквапарк, який планували будувати в Кривому Розі. Про нього йдеться і в генеральному плані міста за 2011 рік. У 2010 році в газеті «Червоний гірник» можна знайти щонайменше 3 згадки про майбутній аквапарк протягом жовтня 2010 року.
Читайте також:Аквапарк в Кривом Роге построят в Саксаганском районе
Ми пишемо цю статтю у червні 2024 року — аквапарку в Кривому Розі так і немає. 1 травня 2024 року редакція «Першого Криворізького» подала запит на отримання публічної інформації, попросивши надати копії документів, у яких ідеться про стан справ з аквапарком. Станом на 11 червня 2024 року відповіді на запит не надійшло.
Читайте також: Землю для будівництва криворізького аквапарку передали в оренду, але будівництво ще не почалось.
У «Червоному гірнику» були й ілюстрації інших проєктів, запланованих у Кривому Розі.
- Спортивно-концертний комплекс на 4 500 місць
«Червоний гірник», №74, 2015 рік. Програма Юрія Вілкула «Кривбас 2016–2020»
- Відкритий басейн
- Новий історико-краєзнавчий музей
«Червоний гірник», №74, 2015 рік. Програма Юрія Вілкула «Кривбас 2016–2020»
- Реконструкція прибережної території річки Саксагань
«Червоний гірник», №74, 2015 рік. Програма Юрія Вілкула «Кривбас 2016–2020»
У 2020 році міським головою став нині покійний Костянтин Павлов. На виборах попередній міський голова пояснив, що має проблеми зі здоров’ям і підтримав свого наступника. В «Об'єднаній програмі» Костянтин Павлов разом із Юрієм Вілкулом проголосили, що поєднують зусилля задля змін. Програма містила ілюстрації таких проєктів:
- Універсальний спортивний комплекс «Кривбас Арена»
«Об'єднана програма», 2020 рік
- Новий аеропорт
«Об'єднана програма», 2020 рік
«Об'єднана програма», 2020 рік
З моменту затвердження нового генплану Кривого Рогу пройшло майже 13 років. Масштабних громадських просторів за ці роки не надто побільшало. Іван Вербицький, директор аналітичного центру Cedos, переконаний, що облаштування публічних просторів не обов’язково має бути дорогим.
Фото: Іван Вербицький
Громадські простори є важливими й необхідними для містян, бо вони створюють для людей можливість проводити вільний час, відпочивати, спілкуватися між собою, займатися спортом, відновлюватися емоційно, — каже Іван Вербицький. — З цієї перспективи є важливими як закриті публічні простори в приміщеннях: бібліотеки, культурні і громадські центри тощо, так і відкриті публічні простори: парки, сквери, площі. Створення тимчасових конструкцій, висаджування дерев і багаторічних рослин, створення громадських городів, облаштування місць для сидіння і прогулянкових маршрутів, маршрутів для веломандрівок і бігу в зелених зонах, облаштування місць для пікніків — ці заходи можуть суттєво поліпшити якість проведення вільного часу для людей, які живуть у Кривому Розі.
Про який громадський простір у Кривому Розі мрієте ви? Пишіть у коментарях.
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду «Партнерство задля стійкості України», який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю «Першого Криворізького» і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.
Матеріал підготувала Анна Поддуєва. З урбаністами поспілкувалась Марія Пунтус. Редактори: Марія Пунтус, Софія Скиба.