Електроноші для військових: студент з Кривого Рогу створює унікальні дрони-електроноші
Фото: Київський політехнічний інститут
Редакція «Першого Криворізького» дізналася у Івана про процес їхнього створення та як люди можуть долучитися до допомоги.
Перед пандемією на базі Київського політехнічного інституту імені Сікорського діяв гурток «Формула студент КПІ», де створювали гоночні болідів. Після повномасштабного вторгнення керівництво університету спільно зі студенами вирішили відновити його діяльність, переорієнтувавши його на розробку наземних дронів для військових.
Студенти вирішили взяти за концепцію електроноші Дмитра Мамонова, переселенця зі Слов'янська, який зараз проживає у Житомирі. Він розробив повністю з нуля цю ідею, втілив її в життя і вже продав кілька десятків таких електронош.
«Вони користуються дуже великим попитом, ці електроноші, і в нього фідбек позитивний, бо реально нема таких виробів, нема з чим навіть порівняти», — сказав Іван.Команда познайомилась із з Дмитром і він дозволив використати його патент для безкомерційної діяльності для допомоги військовим.
«Ми взяли ідею для того, щоб на базі інституту зробити невеличкий виробничий цех, щоб студенти могли долучатися, набувати практичних навичок. Бо через дистанційне навчання інженери теж сидять тільки за комп'ютером проектують все, а ручками нічого зробити не можуть. Такі ж проекти передбачають, що треба і варити, і паяти, і крутити, і ту різьбу нарізати — загалом працювати», — поділився студент.
Основною перевагою дронів є їхня мобільність:
«Вони складаються, тому їх можна покласти в будь-який багажник, відправити Новою Поштою, вони невеликі за габаритами. Їхня вага з гусеницями складає 57 кілограмів», — розповів Іван.Самі ж гусениці теж є перевагою, адже з ними дрон може їздити по бездоріжжю і вони гарантовано виїжджають з масою у 120 кілограмів під кутом 30 градусів.
Акумулятора вистачає на 5 кілометрів, а швидкість електронош складає 5 кілометрів на годину.
Однак, варто зазначити, що дрон, хоч і дистанційно керований, але здебільшого пристосований для супровіду:
«Він не є повністю дистанційно керований, що ви зможете з FPV, з відстані 100-200 метрів, ним керувати — ні. Там керованість максимум 300 метрів, але це все ж таки здебільшого супровід — йти поряд з пораненим», — пояснив студент-розробник.Цей виріб розрахований для того, щоб зберегти життя бійців, які будуть переносити пораненого. Адже для цього треба залучити від 2 до 4 людей. А з дроном здійснити евакуацію може один військовий.
Інший варіант застосування електроніш — перевозити і певний вантаж: харчі, амуніцію тощо.
Проект розпочався в кінці листопада 2023 року, а сам виробничий процес триває з січня 2024 року. За цей час студенти встигли розробити три ноші, які треба трохи доробити, та планується зробити ще дві. Після чого їх відправлять на фронт.
Складнощі при розробці:
За словами Івана, через те, що у Дмитра Мамонова немає повноцінної конструкторської документації, він надав лише 3D-модель та відео, через що виникає багато питань:
"Там купа є тонких нюансів, про які він сам забуває нам розповісти і тому кожен день знову якась проблема: чого вона не засовується, чого воно не крутиться і так далі", — зазначив Іван.Окрім того, розробка вимагає багато ручної роботи, майже все необхідно зварювати та робити самому, зокрема колеса та гусениці.
Плани удосконалення електроніш:
- встановлення одразу напряму мотор колеса: наразі застосовуються двигуни від гіроскутерів з ціпкою для збільшення можливого навантаження, але якщо у неї потрапить велика кількість бруду, вона може заклинити. Таке покращення потребує набагато більше коштів та зміни конструкції.
- створення захищеного сигналу
- зробити дальність керування понад 300 метрів та автономне керування
- віддати непотрібні, використані гіроскутери та гіроборди, з яких вилучать плати, а з деяких і електроколеса та електродвигуни, що зекономить зусилля та гроші,
- долучитися до збору, який буде відкритий після того, як відправлять перші двоє ніш.