Відбудова після влучання ворожих ракет: рішення представників бізнесу Дніпропетровщини та Миколаївщини

Закриття, переїзд, втрата працівників і відбудова після влучання ворожих ракет — реалії бізнесу України сьогодні. Але у Кривому Розі та Миколаєві є підприємці, які змогли врятувати власну справу та відновити роботу навіть після влучання ракет.


Тож у багатьох областях України почали реалізовувати програми релокації українських підприємств із зони активних бойових дій. Бізнес може отримати допомогу в переміщенні свого обладнання на безпечні території, пошуку виробничих приміщень і розселенні працівників.

Наприклад, у Кривому Розі для релокованих підприємств місцева влада пропонує 31,9 тисячі квадратних метрів площі комунальних об’єктів і 50,9 гектара на території об’єктів добувної, металургійної, переробної промисловості. Забезпечено доступ представників таких підприємств до територій, на яких можливе розміщення потужностей. А для представників малого бізнесу є можливість орендувати торговельні місця.

Але питання допомоги у відбудові підприємств, які постраждали безпосередньо на місці своєї довоєнної локації, досі актуальне. Наприклад, автомийку в Миколаєві власники відбудовували за свій кошт.

Була ціль, щоб Миколаїв просто вистояв, а після деокупації Херсону вже з’явились плани з відбудови автомийок

Власникам мережі миколаївських автомийок самообслуговування «Піна» довелося відбудовувати дві автомийки, в одну з яких було пряме влучання ракети С-300. Вирва сягала близько п’яти метрів завдовжки.

Співзасновник мереж автомийок самообслуговування «Піна» Максим Бревда на той момент був в Умані, забирав автівки з Вінниці для військових. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну автомийки не працювали, але думки про відновлення роботи в Максима були.

«Ми думали бити свердловину та переходити на автономний режим праці, але коли прилетіло в другу автомийку, що було гірше, ніж у березні 2022 року, то вся мережа лишилась у підвішеному стані на рік», — із сумом згадує Максим.

Коли почалася повномасштабна війна, власники миколаївських автомийок активно волонтерили через громадську організацію «МрійДій», допомагаючи військовим і переселенцям.

«Була ціль, щоб Миколаїв просто вистояв, можу сказати так. Після деокупації Херсону вже з’явились плани з відбудови автомийок», — говорить Максим Бревда.

Процес відбудови автомийок

Звернення власників автомийок «Піна» по допомогу у відбудові до Миколаївської міської ради та центральної адміністрації в Торгово-промисловій палаті нічим не допомогли, тому довелося залучати інвесторів для ліквідації наслідків влучання та відбудови.

«Ми приїхали з партнером, підрахували збитки та роботи, які будуть потрібні. Близько чотирьохсот тисяч гривень обійшовся ремонт першого об’єкта, а на відбудову другого проєкту вже знадобилось близько шістдесяти — сімдесяти тисяч доларів. Тому ми залучили інвесторів, щоб нічого не чекати, і за ці гроші продали частку свого бізнесу, аби все це відбудувати», — пояснив Максим.

«Спочатку запустили перший проєкт, який мав менше руйнувань. Це було у квітні 2023 року. Далі почали ремонт і відбудову другого об’єкта наприкінці червня — на початку липня 2023 року. 14 жовтня 2023 року офіційно повідомили про роботу другої автомийки», — розповів підприємець.

Максим Бревда говорить, що вони не хотіли втрачати час, а прагнули відбудувати мережу автомийок якнайшвидше.

«Звісно, в Україні діють платформи, де можна отримати грант, такі як «ДіяБізнес», і в центрах зайнятості. Це підприємцям раджу моніторити. Ми, наприклад, реєструвались, коли Посольство Данії збирало дані на підтримку бізнесу. Зазвичай ці програми виділяють по 100–200 тисяч гривень, але, на жаль, нам би вони не допомогли відбудуватися глобально. Плюс це все час — податися, реєструвати і чекати. Ми цього часу не мали, тому обрали шлях робити все самотужки та за допомогою інвесторів. Зараз я думаю, що ми будемо обирати якусь програму для розширення бізнесу і залучати кошти не на відбудову, а на розвиток нових проєктів», — пояснює Максим.

Підприємець також пояснив, що, окрім пошкоджень унаслідок влучання ракет, була і є проблема з водою після руйнації росіянами Каховської ГЕС. Але питання з водою також вдалося вирішити, посиливши очисні системи й додавши обладнання, відповідні мембрани та фільтр.

«Ця система рази в три дорожча в обслуговуванні, ніж була до руйнування водогону росіянами. Поки тримаємось на додаткових фільтрах, мембранах, пом’якшувачах води й інших технічних особливостях. Відбудова мийок — це виправдане рішення, тому що в нас було два варіанти: або залишатися і працювати, а щоб працювати, потрібно щось робити, або ж не залишатися. Ми обрали рух у бік міста і країни й вирішили діяти, незважаючи на те, що повномасштабне вторгнення досі триває. Зараз складно, це не найкращі часи для бізнесу, але це краще, ніж нічого не робити, плюс ми платимо податки й даємо робочі місця і місцевим, і ВПО», — говорить Максим Бревда.

Але те, що власники автомийок «Піна» не отримали коштів у рамках державних і міжнародних грантів, не показник, що це неможливо. Наприклад, миколаївська крафтова кондитерська, смак випічки якої знає майже кожен мешканець міста, отримала мікрогрант EU4B в грудні 2023 року.

Сімейний бізнес, який намагалися зруйнувати вороги

«Крафтова кондитерська Мар’яни» — це сімейний бізнес. Першу кондитерську відкрили у 2017 році, а пізніше ще дві. Миколаївська кондитерська принципово не реєструє свій бізнес у соцмережах, а популярність серед містян здобула завдяки якості продукції. Але з початком повномасштабної війни в Україні власниця кондитерської Мар’яна Димчишина була вимушена закрити свій бізнес і разом із чоловіком та п’ятьма дітьми виїхати спочатку на Захід України, а потім до Польщі, тому що на той момент у місті було дуже небезпечно.

«Ми роздали сировину та продукцію співробітникам і військовим, зачинили кондитерські та поїхали. На той момент не думали про збереження бізнесу, а лише про безпеку дітей», — говорить Мар’яна Димчишина.

Виїзд був вимушеним кроком для родини Мар’яни, і не дарма, тому що після влучання ворожої ракети в будівлю Миколаївської обласної державної адміністрації 29 березня 2022 року були пошкоджені одразу дві з крафтових кондитерських.

«У нас у Миколаєві були знайомі, які залишилися в місті, тож в одній із кондитерських вони приїхали та забили вікна, які повилітали внаслідок вибухової хвилі. Також унаслідок вибухової хвилі відпали кондиціонери. А в іншому магазині були пошкоджені ролети, фасад, і цим уже займалась власниця приміщення, яка була в місті. Але відшкодування пошкоджень робили власним коштом», — згадує Мар’яна.

Попри те, що сімейну крафтову кондитерську вдалося відкрити й у Варшаві, Мар’яна ще майже рік виплачувала кошти за оренду приміщень миколаївських кондитерських.

«Ми виготовляли кондитерські вироби й продавали їх у Польщі. У нас було вже достатньо клієнтів, які й досі пишуть і питають, чи ще ми там працюємо. Та й діти тоді вже ходили до польської школи і паралельно навчалися в Україні, але все одно чекали, коли ми повернемось додому, щоб трохи стало спокійніше. Після того, як відбулась деокупація Херсону, ми вже готові були повертатися, але лишилися тільки задля того, щоб діти закінчили там навчальний рік. Потім нам стало важко тримати три магазини в Миколаєві, й ми від одного відмовились», — говорить Мар’яна Димчишина.

У відбудові зруйнованого родині кондитерів допомогли люди. Мар’яна завдяки допомозі миколаївців продала обладнання і таким чином трохи повернула кошти.

«Ми повернулись влітку, діти тільки закінчили навчання. Влітку ми відкрили двері однієї кондитерської й у серпні — другої, які й сьогодні працюють. Ми з чоловіком тоді поговорили, вирішили не звертатись до адміністрації по відшкодування, оскільки пошкодження не сильні були. Деякі люди набагато більше постраждали. Коли ми приїхали, ми подалися на грант», — розповіла про участь і виграш мікрогранту Мар’яна.

«Крафтова кондитерська Мар’яни» стала переможницею в програмі мікрогрантів EU4B в грудні 2023 року, заявку ж подавали того року влітку. На сайті, де можна подати заявку на отримання гранту EU4B, пишуть, що головна мета грантової підтримки — відновлення діяльності мікропідприємців на територіях України, що найбільше постраждали від бойових дій і були деокуповані, а також посилити стійкість мікробізнесу в умовах війни з усіх інших регіонів України. У межах цієї програми мікробізнес отримав 750 грантів по 4000 євро.

«Щодо наших працівників, то деякі евакуювались і не повернулись, але ж ми вже тоді зачинили один магазин, то стільки найманої сили й не було потрібно. Дівчата працювали в інших місцях, то ми їх не зривали з місця, поки не зрозуміли, що все буде стабільно. Коли ми виграли грант, то частина коштів пішла на обладнання, частина — на заробітну плату, частина — на закупівлю сировини. Тож тільки тоді ми забрали дівчат до себе на роботу, бо розуміли, що з’явився ґрунт під ногами», — пояснила Мар’яна.

А про досвід збереження робочих місць поділилася з нашими журналістами співвласниця криворізької мережі магазинів домашніх напівфабрикатів «Галя балувана» Лілія, один із цехів якої постраждав унаслідок влучання ворожої ракети в будівлю поліції на проспекті Поштовому 8 вересня 2023 року.

Збереження робочих місць

Криворізький цех із виробництва та продажу напівфабрикатів «Галя балувана» міститься неподалік епіцентру вибуху, тому в приміщенні вилетіли вікна і впала стеля, у результаті чого один із виходів був заблокований. Тоді співробітники цеху вже були на роботі, але співвласниця мережі Лілія говорить, що, на щастя, ніхто зі співробітників не постраждав.

«Під час повітряних тривог або злету МіГ-31К співробітники моїх магазинів і цехів ідуть у безпечне місце. Так, це не завжди укриття, але правила двох стін точно дотримуються. Того дня ракета прилетіла, і лише потім включили повітряну тривогу, але моїм дівчатам — продавчині та піцайолі — пощастило, і вони на момент прильоту та вибуху були не біля вікон і не там, де впала стеля. Тому дівчата лише дуже злякалися, одна з них — узагалі переселенка з Бахмуту й евакуювалася до Кривого Рогу як більш безпечного міста», — згадує Лілія.

У той день власниця цеху була не в місті, але до ліквідації наслідків прильоту долучилися співробітники з інших десяти магазинів «Галі балуваної» та чоловік Лілії.

«Техніка, меблі — усе було розвалене, у дворі з боку службового входу згоріло дерево, а вибуховою хвилею вигнуло всередину двері всіх гаражів. Я повернулася до Кривого Рогу на наступний день — і вже було багато зроблено. Тоді місцева влада та благодійні фонди надали OSB-листи, тому чоловік разом зі співробітниками забили вікна.

Внутрішні роботи ми взяли на себе, а зовнішні — орендодавець. Щодо державної та місцевої допомог ми й не зверталися та не дізнавалися про них, вирішили відновлювати все власними силами», — згадує Лілія.

На відбудову зруйнованого приміщення цеху знадобилося п’ять місяців, і вже в лютому 2024 року відбулося відкриття. Лілія розповідає, що допомагали й колеги з філіалів «Галі балуваної» в інших містах.

«Щодо співробітниць я розуміла: після того, що сталося, дівчатам треба відпочити і відійти психологічно. Але через тиждень вони вже змогли вийти на роботу в інших магазинах нашої мережі, і я була цьому рада, що змогла зберегти робочі місця», — говорить Лілія.

Алгоритм дій, якщо ваш бізнес зруйнувала російська ракета

Одним із перших кроків Максим Бревда називає виклик поліції для фіксації злочину. На основі документів отриманих від поліції, право власності та фото — звернення до місцевої влади для розрахунку збитків спеціальною комісією.

«Якщо ж потрібні будівельні матеріали або допомога у відбудові, то потрібно подати весь перелік документів у Торгово-промислову палату, де є експерти, які мають зробити експертизу разом із переліком необхідних робіт і кошторисом цих робіт. Цей перелік документів можна підвантажити в програму “Дія” і подаватись на відшкодування та допомогу до різних фондів. Далі — юридичні компанії та судові справи, які мають допомогти отримати кошти на відшкодування. Але ми разом із партнерами не чекали цього, у нас не було на це часу», — пояснив Максим Бревда.

Які документи та докази збирати:

• документи, що підтверджують право власності або користування відповідним майном (договори купівлі-продажу, оренди, позички, витяги з державних реєстрів тощо);

• докази, що підтверджують факт перебування цього майна в конкретному місці, — це можуть бути фото і відео, які зроблені з камер спостереження, чи показання свідків, які бачили, що відповідна річ була в приміщенні до його знищення;

• докази, що підтверджують факт знищення або пошкодження (фото- та відеофіксація, подання заяв до поліції, складання актів фіксації) об’єкта нерухомості чи викрадення / знищення майна, відмінного від об’єктів житлової чи нежитлової нерухомості;

• докази, що так чи інакше можуть підтвердити вартість знищеного або пошкодженого майна, щоб мати змогу надати грошову оцінку від завданої російською агресією шкоди (чеки, товарознавчі експертизи чи інформація про ринкову вартість товару станом на момент пошкодження).

Окрім перелічених платформ та грантових програм представники бізнесу можуть звернути увагу на можливі актуальні програми від USAID, Європейського Союзу та Save the Children. Також є можливість отримати кошти від українських компаній та організацій, зокрема ставши учасником конкурсу мінігрантів «Сміливі».

Наприклад, в рамках грантової програми USAID для підтримки розвитку українських середніх та великих переробних підприємств, буде надано близько 30 грантів обсягом від 150 000 до 500 000 доларів. А в межах програми Європейського союзу можна отримати 59 500 євро. Міжнародна організація Save the Children пропонує представникам бізнесу менші суми грантів — 2500 доларів.

Також радимо підприємцям брати до уваги, відшукуючи грантові можливості для бізнесу, на які регіони розраховані та дедлайн подачі заявок.

Можливо, не всі підприємці, бізнес яких постраждав унаслідок дій російської армії, використали можливість грантової державної, місцевої та міжнародної допомоги на відбудову, але ця допомога в деяких випадках може стати єдиним варіантом порятунку бізнесу й отримання хоч якихось коштів.